Ухвала суду № 96745207, 01.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/13572/21

Провадження № 1-кс/947/5891/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., за участю секретаря судового засідання Нечитайло Є.О., прокурорів Кравченка О.Є., Серафимова О.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників Дячука П.М., Радулова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Землянова А.І., погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Кравченко О.Є. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42021161010000029 від 09.02.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, українця, одруженого, який має вищу освіту, заступника начальника філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» Міністкрства оборони України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2021 року до суду надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, слідчим управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021161010000029 від 09.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що згідно пункту 1.9 Положення Про філію «Південна» Концерну «Військторгсервіс» (надалі – Філія), затвердженого Наказом Генерального директора Концерну «Військторгсервіс» від 20.10.2020 №156 передбачено, що Філія здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, Статуту Концерну та цього Положення.

У пункті 2.1 Положення зазначено, що Філія створена з метою досягнення цілей та виконання завдань покладених на Засновника органом управління майном, виконання завдань Філією в єдиній системі управління Засновника, отримання прибутку від господарської діяльності, задоволення матеріальних та соціально – побутових потреб її працівників, Засновника, надання послуг військовослужбовцям та населенню, фізичними та юридичними особами, незалежно від форми власності та підпорядкування.

Пунктом 3.1 встановлено, що Філія використовує надане засновником майно для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку та утримання майна Філії. Обсяг і зміст майнових правомочносте філії визначаються Засновником.

Пунктом 3.7 встановлено, що правочини щодо підготовки до відчуження, передачі та передача в оренду закріпленого за Філією майна, а також стосовно реконструкції, оновлення, придбання та одержання в оренду основних засобів, здійснюється виключно лише після отримання попереднього письмового дозволу Засновника (оренда, тощо) наданого на основі відповідного фінансово – економічного обґрунтування та прогнозних показників щодо отримання прибутку та після їх вивчення відповідними структурними підрозділами Засновника.

Пунктом 3.8 встановлено, що філія користується майном, нерухомим майном, землею, та іншим природними ресурсами відповідно до мети діяльності та чинного законодавства України.

Пунктом 3.9 визначено, що філія, вживає відповідних заходів щодо ефективного використання основних фондів, їх збереження, оновлення, реконструкції та своєчасного їх сервісного обслуговування, а також проводить їх капітальний та поточний ремонт.

Пунктом 3.10 передбачено, що філії забороняється вчиняти будь – які дії, правочини (внесення будь – яких змін до існуючих правочинів), укладати, переукладати цивільно – правові угоди, господарські договори (державні контракти), без попереднього письмового дозволу Засновника та відповідного фінансово – економічного обґрунтування, які перед прийняттям такого рішення обов`язково вивчаються відповідними структурними підрозділами Засновника із формування необхідних висновків про можливість або економічну недоцільність будь – яких правочинів спрямованих на отримання кредитів, благодійної та інших видів фінансової допомоги, застави, договорів (угод) про спільну інвестиційну діяльність, а також договорів комісії, доручення та управління майном, ренти, позики, поруки, на одержання в оренду нерухомого майна (будівлі, приміщення), інших основних засобів, надання в оренду рухомого та нерухомого майна, що містять ризики, які можуть призвести до безконтрольного та неефективного його використання з порушеннями законодавства України.

Відповідно до 5.1. Управління діяльністю Філії здійснює начальник Філії, який несе персональну відповідальність за збереження та ефективне використання майна, забезпечення рентабельної, беззбиткової діяльності ввіреного Філії, підвищення продуктивності праці, забезпечення Філії необхідними ресурсами в межах затвердженого бюджету (кошторису) та діє на підставі цього Положення, а також повноважень та обсягу правочинів визначених за змістом довіреності, виданої Засновником.

Пунктом 5.2 встановлено, що начальник філії, головний бухгалтер філії, заступник начальника філії, помічник начальника філії з правової роботи (або з юридичних питань), юрисконсульт та начальник дільниці філії призначаються на посади та звільняються з цих посад наказами керівника Засновника.

Відповідно до пункту 5.6, начальник Філії, його заступник, головний бухгалтер Філії, помічник начальника філії з правової роботи (або з юридичних питань), юрисконсульт, начальник дільниці Філії, несуть персональну відповідальність в медах своїх повноважень та можуть бути звільнені з посади Засновником, за порушенням трудової дисципліни, у тому числі у разі невиконання (не належного виконання) покладених на них обов`язків відповідно до наданих повноважень або правил поведінки та обмежень встановлених цим Положенням або у зв`язку з втратою довіри.

Відповідно до Положення про Філію начальник: здійснює управління Філією та забезпечує виконання покладених на Філію завдань та обов`язків; забезпечує виконання чинного законодавства в діяльності Філії, активне використання правових засобів для удосконалення, укріплення трудової та договірної дисципліни, фінансового становища Філії; організовує та здійснює роботу в Філії щодо дотримання працівниками Філії антикорупційного законодавства, запобігання вчиненню корупційних чи пов`язаних з корупцією правопорушень. Постійно проводить організаційну та виховну роботу спрямовану на зміцнення трудової дисципліни, дотримання положень Антикорупційного програми Засновника; організовує та керує виробничо – господарською та фінансово – економічною діяльністю Філії, відповідає за наслідки прийнятих рішення щодо збереження та ефективного використання майна, а також результатами фінансово – господарської діяльності Філії; вирішує питання щодо фінансово – економічної та виробничо – господарської діяльності Філії в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно – господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам начальника, керівникам виробничих та структурних підрозділів Філії;

На період тимчасової відсутності начальника філії (у зв`язку із відпусткою, хворобою, відрядженням) його обов`язки виконує особа, призначена Засновником у встановленому порядку. Зазначена особа набуває відповідних прав та несе відповідальність за якісне та своєчасне виконання покладених на неї обов`язків.

Встановлено, що начальник Філії на підставі довіреності, наданої керівником Засновника має право підписувати фінансові документи Філії, розпоряджається коштами і майном Філії з обмеженнями, встановленими законодавством України, цим Положенням та довіреністю виданою Засновником, укладає з юридичними та фізичними особами України господарські договори (державні контракти), цивільно – правові договори (угоди) на підставі обсягів повноважень визначених довіреністю, підписує документи щодо виконання договорів (специфікації, акти приймання – передачі виконаних робіт, претензії, рекламаційні акти, позовні заяви, видаткові накладні, тощо).

Крім того, начальник Філії несе персональну відповідальність за організацію збереження та ефективне використання майна, а також за наслідки прийнятих рішень щодо збереження та ефективного використання майна.

Положенням передбачено, що начальник Філії повинен знати та виконувати закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно – правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності Філії та окрім цього вимоги антикорупційного законодавства.

Відповідно до Наказу Генерального директора Концерту «Військторгсервіс» по особовому складу від 06.11.2020 №190-а ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника начальника філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» з 09.11.2020, з яким ознайомлено під підпис ОСОБА_1 .

Наказом №193-а від 09.11.2020 на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків начальника філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс».

Згідно Наказу Генерального директора Концерту «Військторгсервіс» від 24.11.2020 №184 затверджені посадові інструкції посадових осіб Філії «Південна» Концерну «Військторсервіс».

Відповідно до посадової інструкції Начальника Філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс», затвердженої Наказом Генерального директора Концерту «Військторгсервіс» від 24.11.2020 №184, з якою під підпис ознайомлено ОСОБА_1 , передбачені наступні завдання та обов`язки начальника Філії: здійснює управління Філією, керівництво її структурними підрозділами та забезпечує виконання покладених на Філію завдань та обов`язки, а також діє на підставі Положення про Філію і повноважень та обсягу правочинів, визначених за змістом довіреності, виданої Концерном та згідно з вимогами чинного законодавства України; організовує діяльність підпорядкованих структурних підрозділів Філії від імені Концерну в межах повноважень, наданих йому Концерном, а також ефективну взаємодію відокремлених структурних підрозділів (дільниць) Філії із всіма посадовими особами Філії та Концерну; організовує та керує виробничо – господарською та фінансово – економічною діяльністю Філії, відповідає за наслідки прийнятих рішень щодо збереження та ефективного використання майна, а також за результати фінансово – господарської діяльності Філії.

Посадовою інструкцією начальника Філії, з якою ознайомлений ОСОБА_2 , передбачено, що начальник несе персональну відповідальність: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, передбачених даною посадовою інструкцією та покладених на нього завдань в межах, визначених чинним законодавством України, за шкоду та збитки спричинені внаслідок порушення Філією порядку укладання договорів оренди та будь – яких інших правочинів, відповідальність за заподіяння матеріальної шкоди Концерну або Філії, в тому числі у разі завдання шкоди ділової репутації Концерну або Філії – у межах, визначених чинним трудовим, адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України, за неналежну організацію збереження та неефективне використання майна Філії, а також за негативні наслідки прийнятих рішень або бездіяльності у вигляді майнової шкоди, неналежного збереження та витрати майна Філії та інша персональна відповідальність, передбачена посадовою інструкцією.

Наказом від 16.03.2021 Генерального директора Концерну «Військторгсервіс» №48-а, ОСОБА_1 переведено на посаду начальника філії «Південна» Концерну «Військторсервіс».

Відтак, ОСОБА_1 , будучи наділеним посадовими повноваженнями здійснювати організаційно – розпорядчі та адміністративно - господарські функції, що у розумінні примітки до статті 364 КК України, є службовою особою.

Так, 18.03.2021, більш точний час в ході слідства встановити не вдалось, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4 «А», де перебував ОСОБА_1 познайомився з раніше невідомим йому представником групи приватних підприємців ОСОБА_3 . Під час особистої бесіди ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про наміри здійснення фінансових інвестицій у будівництво житлового будинку у центральній частині міста Одеси.

В цей час, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме запропонував ОСОБА_3 здійснити інвестування у будівництво житлового будинку, який можливо буде побудувати на місці об`єкту нерухомого майна та на земельній ділянці, що розташовується за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві власності належить Міністерству оборони України та перебуває у користуванні Концерну «Військторгсервіс». Перебуваючи за вказаною адресою ОСОБА_1 відразу показав ОСОБА_3 об`єкт нерухомості.

У подальшому, згідно злочинного плану ОСОБА_1 , який спрямований на одержання неправомірної вигоди, останній повідомив ОСОБА_3 про те, що вартість реалізації вказаного проекту складатиме понад 900 тисяч доларів США. За вказану суму грошових коштів ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що він, як посадова особа філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» сприятиме у реалізації інвестиційних намірів ОСОБА_3 перед посадовими особами Концерну та Міністерства оборони України.

На першому етапі реалізації спільного проекту на якому між сторонами, а саме з боку Філії «Південна» Концерну «Військторгсерві» в особі начальника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншого боку, договір, який фактично має виступати умовним «бронюванням» об`єкту нерухомості, що розташовується за адресою: АДРЕСА_3 . Як зазначив ОСОБА_1 , що вартість проходження першого етапу складатиме 50 тисяч доларів США, яку має надати ОСОБА_3 .

В свою чергу, ОСОБА_3 , дійсно маючи намір на інвестування будівництва житлового будинку на території міста Одеси, при цьому сприймаючи ОСОБА_1 , як посадову особу, яка діятиме в його інтересах та сприятиме у прийнятті певного рішення щодо обрання саме ОСОБА_3 переможцем за результатами конкурсного відбору потенційного інвестора будівництва, погодився на висунуті умови ОСОБА_1 .

У подальшому, 26.03.2021, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи біля супермаркету «Обжора», який розташовується на 7-й станції Великого Фонтану у місті Одесі, зустрівся з ОСОБА_3 . Під час їх зустрічі і бесіди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтвердили свої наміри на укладання договору, який зі слів ОСОБА_1 мав бути договором оренди, який ОСОБА_1 мав намір укласти з метою укриття своїх злочинних дій та надання своїм діям більш переконливий вигляд. Під час зазначеної зустрічі між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній ще раз наголосив про необхідність надання ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 50 тисяч доларів США за сприяння в його інтересах з боку ОСОБА_1 щодо відчуження об`єкту нерухомості та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 в інтересах ОСОБА_3 , при цьому визначили подальшу дату та час зустрічі.

Так, 29.04.2021 близько 15 години, на мобільний телефон ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про намір зустрітися наступного дня, тобто 30.04.2021, з метою завершення першого етапу та одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за сприяння в інтересах останнього.

30.04.2021, близько 16 години, ОСОБА_3 прибув за раніше визначеним місцем зустрічі з ОСОБА_1 , а саме до парку «Нью Васюки», який розташовується за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, Великодолинська дорога, 11. Під час зустрічі, ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 примірник заяви про акцепт від 07.04.2021 укладений між Філією «Південна» Концерну «Військторгсервіс» в особі начальника ОСОБА_1 з одного боку та Адвокатське об`єднання «Трійця» в особі директора ОСОБА_4 на зберігання ТМЦ в будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , та зазначений договір слугував фактичним «бронюванням» об`єкту за інвестором, а саме ОСОБА_3 , який має надати неправомірну вигоду ОСОБА_1 .

У подальшому, після передачі ОСОБА_3 примірник заяви, ОСОБА_1 , з метою закінчення реалізації свого злочинного умислу запропонував пройти до машини ОСОБА_3 , де останній повинен був передати раніше обумовлену суму неправомірної вигоди.

Того ж дня, перебуваючи у автомобілі ОСОБА_3 , який розташовувався на парковці парку «Нью Васюки», який розташовується за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, Великодолинська дорога, 11, ОСОБА_1 , який зловживаючи своїм службовим становищем одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 40 тисяч доларів США за сприяння в інтересах ОСОБА_3 щодо подальшої передачі об`єкту нерухомості та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання необхідністю запобігання ризикам передбачених ч.1 ст.177 КПК України, посилаючись та обґрунтовуючи наступним.

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжкого та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від п`яти до десяти років позбавлення волі) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується відсутністю міцних соціальних зв`язків;

- пункт 2 частини 1 статті 177 КПК України – знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Є підстави вважати, що ОСОБА_1 може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вказують на його причетність до скоєння даного кримінального правопорушення.

- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України — незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_1 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають його та співучасників даного злочину, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо.

- пункт 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу з метою уникнення від кримінальної відповідальності;

- пункт 5 ч. 2 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, щодо тиску на учасників провадження.

Прокурор Кравченка О.Є. в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Прокурор Серафимов О.М. підтримав клопотання та зазначив, що в матеріалах наявні накази про призначення підозрюваного на зазначені в клопотанні посади. В умовах утримання на домашньому арешті підозрюваний зможе користуватися мобільним телефоном та спілкуватися будь з ким. Так само, застосування застави в меншому розмірі, з огляду на майновий стан підозрюваного, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та мети застосування запобіжного заходу.

Захисник підозрюваного - адвокат Радулов В.В. заперечував щодо клопотання вказавши на наступне, що підозра та клопотання є необґрунтованими, досудове слідство хоче зробити показник, а в самій підозрі є протиріччя. Вказана в клопотанні земельна ділянка належить Міністерству оборони, а тому, як ОСОБА_1 міг її відчужувати не зрозуміло. 09.04.2021 року ОСОБА_1 було переведено на посаду заступника начальника, однак прокурором не надаються відповідні документи, тому говорити, про те що підозрюваний був належною посадовою особою при скоєнні злочину говорити неможливо. Крім того, захисник зазначив щодо ризиків, на які посилається орган досудового розслідування не існує, так як підозрюваний має постійне місце проживання, місце роботи та міцні соціальні зв`язки. Тому, щоб дати можливість прокурорам провести досудове розслідування, достатньо буде обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю. Також, захисник, зазначив, щодо застави: так, при проведенні обшуку грошових коштів не було виявлено, те що зазначається в декларації то нерухомість, яку підозрюваний давно придбав. Сума в 20 мільйонів гривень є нереальною, та дуже великою.

Захисник підозрюваного - адвокат Дячук П.М. зазначив, що викладена в повідомленні про підозру інформація є суперечливою. Як саме підозрюваний мав передати майно свідку, адже все проходить через сайт прозоро. Майно мало передаватися у власність ОСОБА_5 , а акт складався з адвокатським об`єднанням "Трійця". Так, підозрюваний раніше до відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки. Кім того захисник зазначив, що орган досудового розслідування може накласти арешт на все майно і підозрюваний не зможе користуватися майном та якщо підозрюваному буде обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, він не зможе спілкуватися ні з ким та впливати на будь-кого. Також, захисник зазначив, що розмір застави є завеликий. На підставі чого, захисник просив відмовити в задоволенні клопотання і обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, та якщо суд прийде рішення обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просив зменшити розмір застави

Підозрюваний підтримав правову позицію своїх захисників та зазначив що ОСОБА_5 , він навіть не знав, а знав ОСОБА_6 , його з ним інша людина познайомила. ОСОБА_7 вивіз його на місце де вони зустрічалися, ці кошти назначалися саме ОСОБА_8 . Він ніяк не впливає на процеси відчуження майна Міноборони. ОСОБА_7 уїхав, а він залишився з ОСОБА_6 , потім ОСОБА_6 йому сказав, що він йому дає кошти і він мав віддати кошти ОСОБА_9 , а тому він навіть не міг подумати, що це була якась провокація. Крім того, підозрюваний вказав, що йому не відома компанія ОСОБА_10 . Він спілкувався з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та коли тривали перемовини. Трійця планувала зберігати своє майно у них в приміщеннях, він підписав той договір для себе, хоча не мав його підписувати. Коли він поїхав на зустріч куди його привіз ОСОБА_7 , то на зустрічі був ОСОБА_6 . Вони говорили про проекти та потім ОСОБА_8 поїхав та сказав, що буде на них чекати десь на узбіччі, потім вони сіли в машину і ОСОБА_6 йому сказав, щоб він передав ОСОБА_8 кошти, тому він кошти взяв, щоб передати ОСОБА_8 , а не для себе.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 30 квітня 2021 року о 17 год. 32 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

01 травня 2021 року ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який є умисним, корисливим злочином, його суспільно-небезпечний характер, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, ймовірний спосіб його вчинення, який був поєднаний з вимаганням неправомірної вигоди, беручи до уваги також, що Одеська область, межує з Республікою Молдова та не признаною республікою Придністров`я, слідчий суддя приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати про наявність ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, враховуючи кваліфікуючі ознаки даного діяння, які ставляться у вину підозрюваному, зокрема зайняття останнім службового становища, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого впливу підозрюваного на свідків, які можуть повідомити важливі обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.

Окрім того, враховуючи, що підозрюваний має вільний доступ до службових кабінетів Філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс», слідчий суддя приходить до переконання про наявність також ризику у вигляді можливого знищення, приховання або спотворення підозрюваним речей та документів, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази в рамках даного кримінального провадження.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, корисливого тяжкого злочину, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, кваліфікуючі ознаки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зокрема службове становище підозрюваного, ймовірний спосіб вчинення кримінального правопорушення, поєднаний з вимаганням неправомірної вигоди, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, а також встановлені в судовому засіданні ризики у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливого знищення, приховання або спотворення підозрюваним речей та документів, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази в рамках даного кримінального провадження, незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Зокрема, у справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов`язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця Стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що підозрюваний, враховуючи тяжкість можливого покарання та встановлені КПК України правила призначення покарання за корупційні злочини, може спробувати переховуватися за межами території України від органів досудового розслідування та суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_11 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до слідчого судді не було будь-якого звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він зареєстрований та мешкає у м.Одеса, що саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, і невиконання процесуальних обов`язків підозрюваним та до невиправданого затягування досудового розслідування та судового розгляду. Крім того, застосування такого запобіжного заходу надасть можливість підозрюваному спілкуватись з іншими учасниками кримінального провадження, зокрема і зі свідками з метою впливу на останніх.

Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому вважаємо, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення корупційного корисливого кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у випадку внесення застави, а тому в даному випадку доцільним є застосування застави у розмірі дев`яти тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, з урахуванням майнового стану підозрюваного, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Землянова А.І., погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Кравченко О.Є. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42021161010000029 від 09.02.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі дев`яти тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 20 430 000 (двадцять мільйонів чотириста тридцять тисяч) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

- утримуватися від спілкування з учасниками та сторонами кримінального провадження;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з 30.04.2021 року та діє до 28.06.2021 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді буде виготовлено відповідно до вимог ч.2 ст.376 КПК України та проголошено слідчим суддею 06.05.2021 року о 14 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.