Ухвала суду № 96745142, 30.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/13259/21

Провадження № 1-кс/947/5768/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Нечитайло Є.О., за участю прокурора Майорова П.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Балинської А.К., погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Майоровим П.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою №12021163480000270 від 17.04.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Качкарівка Бериславського району Херсонської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 08.05.2015 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років,

- 10.10.2018 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 1 рік 6 місяців,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та повторно вчинив низку кримінальних правопорушень проти власності за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.04.2021 приблизно о

13 годин 10хвилин, знаходячись в приміщенні магазину ТОВ «Таврія В» (код ЄРДПОУ 19202597) за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 120, уГолова ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Таврія В» (код ЄРДПОУ 19202597).

Після чого, ОСОБА_1 , повторно, реалізуючи злочинний умисел та корисливий мотив, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з прилавку вищевказаного магазину товар, що належить ТОВ «Таврія В» (код ЄРДПОУ 19202597), а саме: одну пляшку віскі марки «TullamoreDew», об`ємом 0,7 л, тим самим ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди ТОВ «Таврія В» (код ЄРДПОУ 19202597) на загальну суму 457,96 гривень.

Після чого ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Таврія В» (код ЄРДПОУ 19202597) матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.04.2021 о 13 годин 40 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину ПП «Таврія Плюс» (код ЄРДПОУ 31929492), за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 9-А, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, щоналежитьПП «ТавріяПлюс» (код ЄРДПОУ 31929492).

Післячого, ОСОБА_1 , повторно, реалізуючи злочинний умисел та корисливий мотив, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з прилавку вищевказаного магазину товар, що належить ПП «Таврія Плюс» (код ЄРДПОУ 31929492), а саме: одну пляшку віскі марки «Джон Уокер Голд Лейбл», об`ємом 0,7 л., тим самим ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди ПП «Таврія Плюс» (код ЄРДПОУ 31929492) на загальну суму 1333,99 гривень.

ОСОБА_3 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ПП «Таврія Плюс» (код ЄРДПОУ 31929492) матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 17.04.2021 о 08 годині 33 хвилин у ОСОБА_1 , в приміщенні магазину ТОВ «Таврія В» (код ЄРДПОУ 19202597), який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 120, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 , повторно, знаходячись у приміщенні вищевказаного супермаркету, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до прилавку торгівельної зали вказаного магазину, з якого шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Таврія В» (код ЄРДПОУ 19202597), а саме: одну пляшку віскі «JackDaniels» об`ємом 0,7 л., вартістю 488 гривень 89 копійок, однак довести свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину був затриманий співробітниками служби охорони.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.04.2021 о 12 годині 30 хвилин у ОСОБА_1 , який знаходився в приміщенні магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄРДПОУ 40720198), який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 44, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 , повторно, знаходячись у приміщенні вищевказаного супермаркету, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до прилавку торгівельної зали вказаного магазину, з якого шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄРДПОУ 40720198), а саме: одну пляшку коньяку «HennesyVSOP» об`ємом 0,7 л., вартістю 1415 гривень 83 копійок, однак довести свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину був затриманий співробітниками служби охорони.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.04.2021 о 10 годин 20 хвилин , знаходячись в приміщенні магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄРДПОУ 40720198), за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 75, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, щоналежитьТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄРДПОУ 40720198).

Після чого, ОСОБА_1 , повторно, реалізуючи злочинний умисел та корисливий мотив, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з прилавку вищевказаного магазину товар, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄРДПОУ 40720198), а саме: одну пляшку коньяку марки «HennesyVSOP», об`ємом 0,7 л, тим самим ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄРДПОУ 40720198) на загальну суму 1360,10гривень.

Після чого ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄРДПОУ 40720198) матеріальну шкоду на вищевказану суму.

За сукупністю злочинів ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

17.04.2021 року за даним фактом слідчим відділом ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Балинською А.К., внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021163480000270, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовуючи наступним.

Підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, що загрожує йому у разі визнання винним, може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме можливість та буде незаконно впливати на свідків, схиляючи їх до викривлення показань.

Встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 веде аморальний образ життя, зловживає алкогольними напоями, не працює, був осуджений, а саме: 08.05.2015 Іллічівським міським судом Одеської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років; 10.10.2018 Іллічівським міським судом Одеської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців - вказані факти свідчать, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Підозрюваний не заперечував проти клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ, а саме рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», п.61-817, згідно якого існування обґрунтованої підозри щодо вчинення тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, а також рішення ЄСПЛ у справі «Бєлєвіцький проти Росії», п.101-815, згідно якого серйозність обвинувачення є належним аспектом при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження зайняття злочинною діяльністю.

Так, 28.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину середньої тяжкості, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечний характер, зокрема те, що підозрюваний не заперечував проти клопотання, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку немає, раніше судимого, слідчий суддя приходить до переконання, що ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а також обґрунтованість клопотання слідчого, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п.1 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Балинської А.К., погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Майоровим П.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою №12021163480000270 від 17.04.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 270 (Дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

- утримуватися від спілкування з учасниками та сторонами кримінального провадження;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту проголошення ухвали 30.04.2021 року та припиняє свою дію 28.06.2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.