Рішення № 96744803, 22.04.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23125/17

Провадження № 2/686/1992/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Кшановській Є.З. за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Демчук Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішення сесії міської ради,-

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. Позовна заява мотивована тим, що позивачу належить на праві власності об`єкт нерухомого майна - водонапірна башта площею 64,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 (складовою частиною даного об`єкта є огорожа), що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.07.2003 р. та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.07.2017 р.

05.05.2003 р. між ним та Хмельницькою міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , згідно з яким була надана в оренду строком на 5 років земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1851 га під водонасосну станцію на умовах благоустрою прилеглої території та її освітлення.

22.12.2008 р. між ним та Хмельницькою міською радою був укладений ще один договір оренди земельної ділянки - № 040874200239, за яким йому була передана в оренду строком на 3 роки земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 , площею 1851 м2 під торгівельний майданчик для торгівлі непродовольчими товарами (проте через ряд причин ринок за вказаною адресою так і не розпочав свою роботу).

За умовами договору передача цієї земельної ділянки в оренду здійснювалася з розробленням проекту землеустрою. Такий проект землеустрою був виготовлений за його рахунок, і земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 6810100000:01:008:0126, що підтверджується даними витягу із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Таким чином, вказана земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 1851 м2 є сформованою як єдиний об`єкт цивільних прав згідно зі ст. 791 ЗК України.

Під час дії зазначених договорів оренди мною було здійснено за власний рахунок благоустрій даної ділянки, а саме – зведено бетонну огорожу, встановлено декілька входів (воріт), сплановано (підготовлено до використання) територію, проведено водопровід, каналізацію, електропостачання тощо.

В подальшому позивачем неодноразово подавалися до Хмельницької міської ради та її виконавчих органів заяви про передачу даної земельної ділянки йому у користування під обслуговування належного нерухомого майна, яке розміщене на цій ділянці, однак позитивної відповіді на них він так і не отримав.

Разом з тим, позивачу стало відомо, що восьмою сесією Хмельницької міської ради було прийняте рішення від 21.09.2016 р. №43 «Про припинення права користування земельною ділянкою, надання громадянам, юридичним особам дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, постійне користування, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), поділ земельних ділянок, надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду та внесення змін в рішення сесії міської ради».

Відповідно до п. 8 даного рішення міською радою доручено управлінню земельних ресурсів та земельної реформи замовити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки згідно з додатком 5. Згідно з додатком (список земельних ділянок, щодо яких здійснюється поділ) поділу підлягає земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:01:008:0126, загальною площею 1851 м2, яка має бути поділена на дві частини – ділянка № 1 площею 1639 м2 та ділянка № НОМЕР_2 – площею 212 м2.

Крім того, з повідомлень у місцевих ЗМІ позивач дізнався, що розташований поруч ринок «Ранковий» має намір розширювати свою територію за рахунок цієї ділянки, на якій знаходиться його нерухомість. Невідомими особами при в`їзді на дану територію було встановлено шлагбаум, який перешкоджає вільному доступу до власності.

Зі слів посадових осіб Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради відомо, що для обслуговування власного нерухомого майна після поділу планують виділити меншу частину ділянки – площею 212 м2, що є явно недостатнім для цієї мети.

Вказане вище рішення органу місцевого самоврядування, на думку позивача, є безпідставним та незаконним, оскільки, незважаючи на його численні усні та письмові звернення, не запропонували придбати цю (вже сформовану!) земельну ділянку у власність або отримати її в оренду, на що він має першочергове право як власник розташованого на ній нерухомого майна, який вклав значні кошти в благоустрій та облаштування цієї ділянки.

Земельно-технічної експертизи щодо розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування належної мені водонапірної башти, за наявною у позивача інформацією, також ніхто не проводив. Хто і чому вирішив, що для обслуговування даної нежитлової споруди (разом з її невід`ємною частиною – огорожею), із можливістю вільного проходу та проїзду до неї, достатньо лише 212 м2 – наразі невідомо.

Позивач вважає, що рішення Хмельницької міської ради від 21.09.2016 р. № 43 в частині, що стосується поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 є таким, що грубо порушує як вимоги чинного законодавства України, так і його права та законні інтереси як власника нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці, а тому дане рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

Просить суд визнати незаконним та скасувати рішення восьмої сесії Хмельницької міської ради від 21.09.2016 р. № 43 «Про припинення права користування земельною ділянкою, надання громадянам, юридичним особам дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, постійне користування, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), поділ земельних ділянок, надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду та внесення змін в рішення сесії міської ради», в частині поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 1851 м2, що має кадастровий номер 6810100000:01:008:0126.

25.11.2019 року на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог виходячи з наступного.

Як стало відомо позивачу та його представнику, 30 сесією Хмельницької міської ради було прийнято рішення від 17.04.2019 р. № 82 «Про припинення права користування земельною ділянкою та надання земельної ділянки в постійне користування, погодження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок» (копія з офіційного веб-сайту відповідача додається). Згідно з п. 1 даного рішення погоджено фізичним та юридичним особам технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок згідно з додатком.

У п. 9 додатку до цього рішення вказується про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 6810100000:01:008:0126, площею 1851 кв.м., на дві частини - площею 1639 кв.м. та площею 212 кв.м.

В якості підстави для прийняття даного рішення вказано оскаржуване ОСОБА_2 у даній цивільній справі рішення восьмої сесії Хмельницької міської ради від 21.09.2016 р. №43.

В подальшому 32 сесією Хмельницької міської ради було прийнято рішення від 26.06.2019 року №39«Про розгляд заяв ОСОБА_2 », згідно зяким міська рада,розглянувши заяви ОСОБА_2 від 06.04.2016, 20.10.2016, 24.10.2016, 28.11.2016, 24.02.2017, 05.06.2017, вирішила:1) відмовити громадянину ОСОБА_2 в наданні в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1851 га, кадастровий номер 6810100000:01:008:0126; 2)передати в оренду громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0212 га, кадастровий номер 6810100000:01:008:0855, для обслуговування водонасосної станції терміном на 10 років.

Таким чином, відповідач - Хмельницька міська рада, до ухвалення судом рішення по суті даної справи, повністю ігноруючи законні права та інтереси позивача як власника нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , та не очікуючи результатів призначеної судом земельно-технічної експертизи щодо визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного ОСОБА_2 нерухомого майна, продовжила вчиняти незаконні дії, спрямовані на фактичний поділ земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 1851 кв.м., що, на наше переконання, свідчить про неповагу службових осіб Хмельницької міської ради до законності та правосуддя.

При прийнятті рішення про надання ОСОБА_2 , в оренду строком на 10 років земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0212 га, кадастровий номер 6810100000:01:008:0855, міською радою було проігноровано те, що ОСОБА_2 взагалі не звертався до міської ради щодо надання йому в оренду такої земельної ділянки. Усі перераховані у рішенні від 26.06.2019 року №39 звернення ОСОБА_2 (від 06.04.2016, 20.10.2016, 24.10.2016, 28.11.2016, 24.02.2017, 05.06.2017) стосувалися передачі йому в оренду (або поновлення оренди) земельної ділянки площею 0,1851 га, кадастровий номер 6810100000:01:008:0126.

Крім того, згідно з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 618/018 від 04 липня 2019 року мінімальна площа земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування належного ОСОБА_2 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , складає 0,0385 га (385 кв. м.).

Таким чином на думку позивача, відповідачем в односторонньому порядку, без згоди та волевиявлення позивача, було прийнято нічим не обґрунтоване рішення про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки, розмір якої (0,0212 га) є значно меншим за мінімальну площу земельної ділянки, що необхідна для обслуговування належного йому нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Також при ухваленні спірних рішень Хмельницькою міською радою не було враховано те, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 001221 від 26.03.1997 р. (копія додається) ЗАТ «Автобан» - попередньому власнику даного нерухомого майна - належала на праві постійного користування земельна ділянка площею 0,08 га по АДРЕСА_1 .

Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 30 сесії Хмельницької міської ради від 17.04.2019 р. № 82 «Про припинення права користування земельною ділянкою та надання земельної ділянки в постійне користування, погодження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок» в частині поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 6810100000:01:008:0126, площею 1851 кв.м., на дві частини - площею 1639 кв.м. та площею 212 кв.м. (п. 9 додатку до даного рішення); Визнати протиправним та скасувати рішення 32 сесії Хмельницької міської ради від 26.06.2019 року №39 «Про розгляд заяв ОСОБА_2 ».

Ухвалою Хмельницького міськрайоного суду Хмельницької області від 23 листопада 2017 року було відкрито провадження по справі № 686/23125/17 за позовом ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії Хмельницької міської ради, а справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2018 року у даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручене ТОВ "Бюро судових будземекспертиз" (судовий експерт Власюк В.В.). На вирішення експерта поставлене питання про те, земельна ділянка якого розміру необхідна для обслуговування належного ОСОБА_2 нерухомого майна - водонапірної башти за адресою АДРЕСА_1 (із складовою частиною даного об`єкта - огорожею), з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо. Провадження в справі на час проведення експертизи зупинене.

В подальшому на адресу суду від судового експерта надійшли матеріали цивільної справи № 686/23125/17 та висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 618/018 від 04 липня 2019 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від15 липня 2019 року поновлено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування

Представник позивача в судове засідання з`явився, вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав наведених у позові.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності об`єкт нерухомого майна - водонапірна башта площею 64,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 (складовою частиною даного об`єкта є огорожа), що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.07.2003 р. та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.07.2017 р.

05.05.2003 р. між ним та Хмельницькою міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , згідно з яким була надана в оренду строком на 5 років земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1851 га під водонасосну станцію на умовах благоустрою прилеглої території та її освітлення.

22.12.2008 р. між ним та Хмельницькою міською радою був укладений ще один договір оренди земельної ділянки - № 040874200239, за яким йому була передана в оренду строком на 3 роки земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 , площею 1851 м2 під торгівельний майданчик для торгівлі непродовольчими товарами.

30 сесією Хмельницької міської ради було прийнято рішення від 17.04.2019 р. № 82 «Про припинення права користування земельною ділянкою та надання земельної ділянки в постійне користування, погодження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок». Згідно з п. 1 даного рішення погоджено фізичним та юридичним особам технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок згідно з додатком.

У п. 9 додатку до цього рішення вказується про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 6810100000:01:008:0126, площею 1851 кв.м., на дві частини - площею 1639 кв.м. та площею 212 кв.м.

В подальшому 32 сесією Хмельницької міської ради було прийнято рішення від 26.06.2019 року №39«Про розгляд заяв ОСОБА_2 », згідно з яким міська рада, розглянувши заяви ОСОБА_2 від 06.04.2016, 20.10.2016, 24.10.2016, 28.11.2016, 24.02.2017, 05.06.2017, вирішила:1) відмовити громадянину ОСОБА_2 в наданні в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1851 га, кадастровий номер 6810100000:01:008:0126; 2) передати в оренду громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0212 га, кадастровий номер 6810100000:01:008:0855, для обслуговування водонасосної станції терміном на 10 років.

Даними висновку судової земельно-технічної експертизи № 618/018 від 04 липня 2019 року підтверджується, що площа земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування належного ОСОБА_2 нерухомого майна – водонапірної башти за адресою: АДРЕСА_1 , з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, складає: - за умови використання будівлі в якості підземного резервуару або насосної станції з розриванням струменя води в складі централізованої міської системи водопостачання – 0,1289га (1289кв.м.); - за умови використання будівлі в якості насосної станції без розривання струменя води в складі централізованої міської системи водопостачання або складських приміщень – 0,0385га (385кв.м.) проте, позивачем насосна станція за призначенням не використовується.

Судом не береться до уваги зазначений висновок судової земельно-технічної експертизи № 618/018 від 04 липня 2019 року так, як він є неповним та містить неоднозначну відповідь і тому не може бути взятий як доказ. Про те, що висновок є неповний зазначається експертом у висновку, а саме що запропонована відповідь це не є остаточним варіантом розміщення меж земельної ділянки . Для остаточного висновку експерту необхідно проектно-технічну документацію на нежитлову будівлю, даних про розміщення проїзду до будівлі від дороги загального користування, даних про розміщення мереж електропостачання та водопостачання, а також інших уточнюючих відомостей. Таким чином, з цього вбачається, що надані матеріали по справі були недостатні для вирішення поставленого питання.

За приписами 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України.

Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами 1 та 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації у справі.

У частинах першій та четвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм у їх сукупності можна зробити висновок, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статей 152, 155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55, статті 124 Конституції України.

У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Зважаючи на викладене, судом не встановлено порушення прав позивача, посилання позивача та представника на те, що позивачу для обслуговування нерухомого майна виділено земельну ділянку у меншому розмірі є формальними підставами, зазначені обставини також, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільної права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 та її Конституції та статті 13 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, відповідно до яких України кожна особа має право на ефективна засіб правового захисту, не заборонений законом.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6-32цс13, Верховним Судом у постановах від 17 травня 2018 року в справі № 2-64/11, від 04 липня 2018 року у справі № 590/479/16-ц.

Аналіз наведених вище норм права, встановлені судом обставини справи дають підстави суду дійти висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не буде ефективним інструментом для його відновлення.

Не знайшли підтвердження у судовому засіданні обставини, що відповідачем в односторонньому порядку, без згоди та волевиявлення позивача, було прийнято нічим не обґрунтоване рішення про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки, розмір якої (0,0212 га) є значно меншим за мінімальну площу земельної ділянки, що необхідна для обслуговування належного йому нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, представник позивача не надав суду доказів та не довів яким саме чином порушується його право, як власника нерухомого майна та користувача земельної ділянки.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для задоволення вимог позовної заяви тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 289 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішення сесії міської ради -відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 30.04.2021 року.

Суддя С. Стефанишин