Рішення № 96744331, 24.03.2021, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/383/19

Провадження № 2/669/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Бараболі Н.С.

з участю секретаря Бульбах Т.М.

прокурора Патрики А.О., Гроцького М.Л.

представника відповідача Василенка С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білогір`я цивільну справу за позовом заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

02.04.2019 року заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся в інтересах держави до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-13555-СГ від 22.06.2017 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6820386500:03:004:0040) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів на території Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області та зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі вказану земельну ділянку, стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що вивченням питання законності надання земельних ділянок державної власності встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-13555-СГ від 22.06.2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,000 га (кадастровий номер 6820386500:03:004:0040), та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Вільшаницької сільської ради Білогірського району.

На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 28.07.2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Водночас, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.05.2017 № 22-7954-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 1,967 га (кадастровий номер 6825083900:04:003:0026) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Малашовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (право власності зареєстровано 23.05.2017 року), тобто на час отримання спірної земельної ділянки він вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Вільшаницької сільської ради не повідомив, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Земельна ділянка площею ,0000 га (кадастровий номер 6820386500:03:004:0040), що знаходиться за межами населених пунктів на території Вільшаницької сільської ради Білогірського району вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.

З огляду на те, що оспорюваний наказ підлягає визнанню недійсним, то відсутні правові підстави для збереження цієї земельної ділянки за ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, зазначений наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.06.2017 №22-13555-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка площею 2,0000 га (кадастровий номер 6820386500:03:004:0040), що знаходиться за межами населених пунктів Вільшаницької сільської ради Білогірського району, поверненню у державну власність.

У судовому засіданні прокурори Патрика А.О. та Гроцький М.Л. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Просили позов задовольнити.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надав відзив, яким зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області діяло відповідно до норм чинного земельного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 , оскільки в даних клопотаннях ОСОБА_1 повідомляв, що він правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався та ввів в оману Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області шляхом шахрайства, тому підстав стягувати з відповідача судовго збору немає. Наголошував на тому, що накази ГУ Держгеокадасту як рішення органів виконавчої влади про передачу земельної ділянки у власність є актами індивідуальної дії і вичерпують субе в момент їх прийняття, тому відновлення можливого порушеного права держави є визнання недійсним права власності ОСОБА_1 . Просив відмовити у задоволені позову та не стягувати судовий збір, а покласти усі судові витрати на ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно письмових пояснень відповідача долучених до матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги прокурора не визнав. У поясненні ОСОБА_1 вказав, що в період з 18.06.2017 року після проведеного оперативного втручання перебував на стаціонарному лікуванні по 23.06.2017 року. Крім того, 29.06.2019 року ОСОБА_1 був затриманий у кримінальному провадженні №42017130000000322, йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та до вересня 2018 року він перебував під вартою. Тобто, відповідач у вказаний період часу за жодних обставин не міг проводити будь-які дії, повязані із оформленням на його ім.»я спірної земельної ділянки, реєстрації права власності на неї 28.07.2017 року, тощо. Також вказав, що дізнавшись про оформлення на його ім`я вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 звертався до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у якій добровільно відмовився від прав на земельну ділянку кадастровий номер 6820386500:03:004:0040, площею 2 га, на що йому було відмовлено у звязку із накладенням на спірну земельну ділянку заборони на її відчуження.

Представник відповідача - адвокат Василенко С.І. в судовому засіданні позовні вимоги прокурора не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_1 не здійснював будь-яких дій пов`язаних з оформленням на його ім.»я спірної земельної ділянки та реєстрації права власності на неї та жодних документів не підписував.

Заслухавши думку прокурора, адвоката Василенка С.І., ознайомившись із письмовими поясненнями відповідача ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши доводи та заперечення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно доч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено,що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.12.2016 року №22-33558-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки розміром 2,0000 га кадастровий номер 6825083900:04:003:0018 за межами населених пунктів Малашовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства, а наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.05.2017 року №22-7954-СГ затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення та надано земельну ділянку кадастровий номер6825083900:04:003:0026 для ведення особистого селянського господарства йому у власність.

Так, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.09.2016 № 22-25540-СГ отримав дозвіл на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки розміром 2,0000 га кадастровий номер 6820386500:03:004 за межами населених пунктів Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства та наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.06.2017 № 22-13555-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6820386500:03:004:0040) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області.

Обидві вищезазначені земельні ділянки зареєстровані у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №161351092 від 28.03.2019 року, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №161341801 від 28.03.2019 року, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №161348292 від 28.03.2019 року.

Положеннями статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 ЗК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Ст. 121 ЗК України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Ч. 2 п. б вказаної статті зазначає, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Отже, на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13555-СГ від 22.06.2017 року про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6820386500:03:004:0040 розміром 2 га він уже реалізував своє право, визначене ст. 121 ЗК України на отримання в межах норми 2,0 гектарів землі для ведення особистого селянського господарства і вказаний факт сторонами не оспорено.

Однак, приймаючи оспорюваний наказ, відповідач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевірив, порушив вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, а тому наказ Головного управління про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність особи, яка таке право вже використала, як і наказ про передачу такої ділянки у власність, є незаконним.

Статтею152 ЗК України регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно з ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Визнання незаконним рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про передачу відповідачу ОСОБА_1 у власність державної землі припиняє правомочності відповідача як власника землі та є підставою для витребування земельної ділянки у державну власність.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

На підставі ч. 1 ст. 319ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Представником відповідача на доведення заперечень проти позову подано до суду витяг з наказу командира військової частини пп В4252 №128 від 19 червня 2017 року, копію медичної характеристики від 30 червня 2017 року, витяг з наказу командира військової частини ПП В 4252 №133 від 23 червня 2017 року, рапорт ОСОБА_1 від 23 червня 2017 року та довідки військово-лікарської комісії №465 від 23 червня 2017 року, згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні в/ч 2339 з діагнозом:гострий апендицит. З 24 червня 2017 року ОСОБА_1 знаходився на звільненні за станом здоровя.

Крім того, згідно ухвали слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області №426/1120/17 від 30 червня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27 серпня 2017 року та ухвали Кремінського районного суду Луганської області №414/599/16-к від 30 серпня 2018 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 тримання під вартою по 29 жовтня 2018 року. Вказані докази не підтверджують доводів відповідача про неможливість підписання ОСОБА_1 заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0000 га, що розташована за межами населених пунктів Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області яка датована 10 травня 2017 року та подана до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 29 травня 2017 року вхідний номер О-13883/0/5-17.

Прокурор у своєму позові та у поясненнях наданих в судовому засіданні стверджує, що заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0000 га, що розташована за межами населених пунктів Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області подана до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області підписана саме ОСОБА_1 .

При цьому відповідач ОСОБА_1 ні у відзиві на позов, ні в додатках до нього інших належних та допустимих доказів не підписання ним вищевказаної заяви про затвердження проекту землеустрою не надає.

Клопотань про витребування додаткових доказів та проведення експертиз заявлено не було.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Ч.1,3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13555-СГ від 22.06.2017 року та зобов`язання відповідача ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 2 га державі підлягає задоволенню.

Судовий збір за подання позову в розмірі 3524,00грн., підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, ст. 10, ст. 12, ст. 19, ст. 81, ст. 133, ст. 141, ст. 258, ст. 259, ст. 264, ст. 265 ЦПК України, ст. 13, ст. 14 Конституції України, ст. 164, ст. 171, ст. 172 Земельного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.06.2017 року №22-13555-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6820386500:03:004:0040) для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6820386500:03:004:0040 ) для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області.

Стягнути солідарно із Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 на користь прокуратури Хмельницької області (р/р НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 3842,00 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя підпис Н. С. Бараболя

Повний текст рішення складено 02 квітня 2021 року.