Ухвала суду № 96744276, 26.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/776/21 н/п 2/766/8225/21

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

26.04.2021р. Херсонський міський суд Херсонської області

у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,

при секретарі Щербань А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (ЄДРПОУ 05396638, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, б.5), Херсонського міжрайонного відділення комерційного обліку департаменту комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (ЄДРПОУ 05396638, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, б.5) про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить:

1.Визнати недійсним акт № 136034 складений 27.11.2020 року працівниками постачальника електроенергії в особі Херсонського міжрайонного відділення комерційного обліку департаменту комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про порушення споживачем правил роздрібного ринку електроенергії.

2.Визнати недоведеним факт порушення споживачем правил роздрібного ринку електроенергії у виді крадіжки електричної енергії шляхом самовільного підключення електроприладів, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи акціонерного товариства «Херсонобленерго» з порушенням схем обліку.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Херсонського міжрайонного відділення комерційного обліку департаменту комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 13.01.2021 року.

4.Визнати неправомірними дії Херсонського міжрайонного відділення комерційного обліку департаменту комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» зі складання 27.11.2020 року Акту № 136034 про встановлення факту порушення споживачем правил роздрібного ринку електроенергії у виді крадіжки електроенергії шляхом самовільного підключення електроприладів, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи акціонерного товариства «Херсонобленерго» з порушенням схеми обліку.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. З його пояснень вбачається, що акт – це рішення відповідача.

Представник відповідача АТ «Херсонобленерго» позовні вимоги не визнав, підтримав відзив, в якому зазначено про наявність підстав для закриття провадження відносно позовних вимог в цілому.

Суд, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно позовної заяви суть вимог позивача зводиться до визнання недійсним та скасування акту про порушення та рішення комісії про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та визнання дій неправомірними.

Суд враховує, що правовідносини позивача та відповідача виникли з Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Пунктом 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт без облікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Таким чином, ЦК України не встановлює такого способу захисту порушеного права як визнання недійсним та скасування акті або протоколів енергопостачальника, Правила роздрібного ринку електричної енергії також не встановлено можливості оскарження споживачем актів енергопостачальника.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права

Верховним судом у складі Великої Палати Верховного Суду ухвалено Постанова у справі № 522/12901/17-ц від 06.02.2019 року, в якій викладений наступний висновок про застосування норм права.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго», Херсонського міжрайонного відділення комерційного обліку департаменту комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання недійсним Акту №136034, складеного 27.11.2020 року працівниками постачальника електроенергії в особі Херсонського міжрайонного відділення комерційного обліку департаменту комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про порушення споживачем правил роздрібного ринку електроенергії.

Щодо інших позовних вимог, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства? оскільки рішення комісії енергопостачальника про визначення обсягу необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення Правил, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта в контексті його правовідносин з енергопостачальником, встановлює обсяг і вартість необлікованої електроенергії та може бути підставою для припинення електропостачання відповідного споживача. Подібний висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 року у справі № 910/19855/17.

Керуючись ст. 11, 15, 255, ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі № 766/776/21 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго», Херсонського міжрайонного відділення комерційного обліку департаменту комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання недійсним Акту №136034, складеного 27.11.2020 року працівниками постачальника електроенергії в особі Херсонського міжрайонного відділення комерційного обліку департаменту комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про порушення споживачем правил роздрібного ринку електроенергії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Поний текст ухвали складено (враховуючи вихідні та святкові дні) 05.05.2021 року.

СуддяІ. Ю. Зуб