Ухвала суду № 96744157, 28.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/13376/17

н/п 2-п/766/35/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Херсонської міської ради Зеленіної С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні заяву ОСОБА_1 , подану від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області за цивільною справою №766/13376/17 від 01.04.2019 року за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні комунальним майном шляхом виселення,

встановив:

24.12.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення за цивільною справою №766/13376/17 від 01.04.2019 року за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні комунальним майном шляхом виселення. Вимоги обґрунтував тим, що сторона відповідача не з`явилася в судові засідання з поважної причини, у позовній заяві позивачем зазначено адресу проживання відповідача: АДРЕСА_1 , за якою відповідач е проживає та має іншу адресу зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 , за вказаними адресами відповідач не отримував судові повістки, вони повернулися за закінченням терміну зберігання. Таким чином, відповідача не було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи. Відповідно відповідач не знав про існування спору. Крім того, під час розгляду справи не були враховані істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а саме: власником спірної квартири значиться ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак за життя 19.07.1994 року склала заповіт на користь відповідача ОСОБА_2 . Після її смерті відповідач звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. На момент винесення рішення право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 . У зв`язку з цим, заявник вважає, що заочне рішення має бути скасоване.

Заяву про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 отримано суддею ОСОБА_4 18.01.2021 року.

22.02.2021 року від представник заінтересованої особи Херсонської міської ради до суду надійшов відзиву на заяву про перегляд заочного рішення, в якому просить у задоволенні заяви відмовити, зазначив, що факт проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується заявами сусідів, актами обстеження вказаної квартири у 2016, 2017, 2018 роках, яке відбувалося у присутності відповідача. Під час обстеження відповідач відмовився надати документи, що підтверджують його право користування квартирою та звільняти помешкання добровільно. На сьогоднішній день рішення суду виконано, про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. В ході здійснення виконавчих дій відповідач також був присутнім, що дає можливість стверджувати про обізнаність відповідача про рішення суду. Крім того, квартира АДРЕСА_3 не приватизована та знаходиться в комунальній власності. Особа, яка 20.06.2014 року отримала ордер на вселення, ОСОБА_5 помер у жовтні 2014 року. Після його смерті іншим особам на вказане житло ордер не видавався, його син ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом про визнання за ним права користування жилим приміщенням, однак родичі померлого попереднього квартиронаймача віддати ключі відмовилися. Відповідач вселився у спірну квартиру самовільно, документи, що підтверджують його право власності або право користування надати відмовився. Щодо права власності ОСОБА_3 представник заінтересованої особи зазначив, що нею було безоплатно приватизовано квартиру АДРЕСА_3 та отримано свідоцтво про право власності на житло від 03.07.2003 року. Однак, розпорядженням Фонду комунального майна м.Херсона від 12.08.2003 року №3-с у зв`язку з використанням 17.12.1993 року права на приватизацію ОСОБА_7 приватизацію квартири АДРЕСА_3 скасовано, а розпорядження від 03.07.2003 року та свідоцтво про право власності на житло від 03.07.2003 року втратили чинність. У зв`язку з чим, відповідач був обізнаний про відсутність у нього правових підстав для зайняття та використання квартири, а також про те, що квартира знаходиться у комунальній власності Херсонської міської ради. Крім цього, відповідач на квартирному обліку не стоїть та своє право на приватизацію використав у 1999 році при приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою судді Майдан С.І. від 22.03.2021 року поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення та прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, скасувати заочне рішення та призначити справу до судового розгляду.

Представник заінтересованої особи Херсонської області ради Зеленіна С.М. в судовому засіданні заперечувала проти скасування заочного рішення, просила відмовити у задоволенні заяви з підстав, зазначених у відзиві на заяву.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, дійшов висновку про необґрунтованість вимог заяви про перегляд заочного рішення у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 284 ЦПК України закріплено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно трьох наведених умов.

Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебувала цивільна справа №766/13376/17 за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні комунальним майном шляхом виселення.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01.04.2019 року за справою №766/13376/17 позов Херсонської міської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні комунальним майном шляхом виселення задоволено, усунуто Херсонській міській раді перешкоди у користуванні кв. АДРЕСА_3 шляхом виселення відповідача ОСОБА_2 без надання іншого житла та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Херсонської міської ради судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

Направлені відповідачу судові повістки про виклик до суду за адресами: АДРЕСА_1 (фактичного проживання) та АДРЕСА_2 (зареєстрованого місця проживання) повернулися до суду за закінченням терміну зберігання.

Копії заочного рішення за справою направлені відповідачу за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 також повернулися до суду за закінченням терміну зберігання.

Представник позивача ознайомився з матеріалами цивільної справи 01.10.2020 року.

Згідно вимог ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Таким чином, судом було вжито належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

В матеріалах справи мається рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 14.11.2014 року за цивільною справою №668/9104/14-ц, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_3 ) в порядку спадкування за заповітом, яке ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 26.02.2015 року залишено без змін. при розгляді зазначеної справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .

Згідно заповіту, складеному 19 липня 1994 року та посвідченому нотаріально, ОСОБА_3 заповіла усе належне їй майно ОСОБА_2 .

Останній в строки та порядок, передбачені ЦК України, звернувся до нотаріальної контори, однак був повідомлений нотаріусом про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно.

03 липня 2003 року Фондом комунального майна м. Херсона прийнято розпорядження №14191-ж про передачу квартири АДРЕСА_3 у приватну власність ОСОБА_3 та видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на зазначене житло.

Як вбачається з інформаційної довідки з Реєстру право власності на нерухоме майно, складеної 11 вересня 2014 року, ОСОБА_3 05 серпня 2003 року зареєструвала за собою право власності на вказане вище нерухоме майно в порядку, встановленому чинним на той час законодавством.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 раніше використала своє право на безоплатну приватизацію Державного житлового фонду, Фонд комунального майна м. Херсона розпорядженням від 12 серпня 2003 року №3-с скасував приватизацію квартири АДРЕСА_5 й визнав такими, що втратили чинність розпорядження №14191-ж та свідоцтво № НОМЕР_1 .

Листом від 12 липня 2013 року за № 06/03-12/521 Суворовська реєстраційна служба повідомила Управління комунальної власності Херсонської міської ради про те, що 02 липня 2013 року у реєстрі прав власності на нерухоме майно погашено запис про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 на підставі розпорядження голови Фонду комунального майна м. Херсона від 12.08.2003 року №3-С.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстави набуття нею права власності на спірний об`єкт нерухомості за її життя уповноваженим на те органом визнані незаконними, а виданий їй правовстановлювальний документ на це житло недійсним, тому правильно дійшов висновку, що зазначена позивачем квартира не може входити до складу спадщини, яка відкрилася після її смерті, й підставно у зв`язку з цим відмовив у задоволенні позову з викладених в рішенні підстав.

Колегія суддів погодилася з висновками суду, вважала їх правильними та такими, що відповідають встановленим у справі обставинам, наданим сторонами доказам і положенням норм спадкового справа, дія яких поширюється на спірні правовідносини.

З викладених обставин вбачається обізнаність відповідача про наявність спору щодо користування комунальним майном та його виселення.

Відповідно до порядку розгляду заяви про перегляд заочного рішення (ст. 287 ЦПК України) у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

З огляду на вище викладене, судом не встановлено підстав для скасування заочного рішення, оскільки доводи заявника щодо наявності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, не спростовують висновку суду про неправомірність вселення відповідача у спірну квартиру та його виселення.

А тому суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

При цьому суд роз`яснює, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.260, 287, 288 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , подану від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області за цивільною справою №766/13376/17 від 01.04.2019 року за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні комунальним майном шляхом виселення залишити без задоволення.

З повним текстом ухвали суду сторони можуть ознайомитись з 30.04.2021 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua

Роз`яснити заявнику по справі, що відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: С.І.Майдан