Вирок № 96743390, 05.05.2021, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2979/20

Провадження № 1-кп/589/310/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Литвинко Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Щерби Я.Г.

прокурорів Сопяненко Н.В., Нужної О.А.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Мороки С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка уродженка с. Костобобрів Семенівського району Чернігівської області, громадянка України, не працююча, не одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

обвинувачена у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2020 року вранці ОСОБА_1 перебувала за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також їх спільними знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де спільно проводила з ними свій вільний час та вживала спиртні напої.

У цей день, біля 11 год., ОСОБА_1 зателефонував колишній співмешканець, після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у кухні їх будинку на ґрунті ревнощів, виникла словесна сварка, під час якої вони почали ображати один одного нецензурними словами, завдали один одному близько 3-4 удари долонею по обличчю, потерпілий погрожував застосуванням насильства та вимагав, щоб ОСОБА_1 залишила його будинок. Будучи ображеною поведінкою ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , діючи на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до потерпілого, вирішила заподіяти йому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з метою завдання тяжкого тілесного ушкодження, не маючи при цьому наміру на позбавлення ОСОБА_2 життя, проте усвідомлюючи можливість настання цих суспільно небезпечних наслідків свого діяння, взяла зі столу ніж, тримаючи його в правій руці, завдала удару в зовнішню поверхню лівого стегна.

Після цього ОСОБА_2 продовжив сварку із ОСОБА_1 , остання покинула будинок, а потерпілий зачинив за нею вхідні двері та ліг відпочивати в кухні на дивані. Присутній під час сварки ОСОБА_4 , не вважаючи завдані тілесні ушкодження та стан ОСОБА_2 загрозливим для його життя, продовжив разом з ОСОБА_3 вживати спиртні напої в залі будинку та в подальшому вони лягли спати.

Прокинувшись близько 13 год. цього ж дня, ОСОБА_4 побачив ОСОБА_2 , який лежав на дивані в тяжкому стані зі слідами крові на тілі, дивані та підлозі, почав разом з ОСОБА_3 надавати йому допомогу та викликав медичних працівників. По приїзду бригади швидкої медичної допомоги ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження:

- колото-різана рана по зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині на 11 см до верху від верхнього краю колінного суглобу;

- різана рана на долонній поверхні першого пальця лівої кісті.

Встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала в наслідок колото-різаного поранення лівого стегна з пошкодженням великих кровоносних судин, яке ускладнилося рясною крововтратою.

Колото-різане поранення лівого стегна з пошкодженням великих кровоносних судин, яке ускладнилося рясною крововтратою, по ступеню тяжкості кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого.

Таким чином, між виявленими тяжкими тілесними ушкодженнями і настанням смерті ОСОБА_2 існує прямий причинний зв`язок.

Отже, наносячи ОСОБА_2 з мотивів особистої неприязні удар ножем в стегно, яке є органом людини з великою кількістю кровоносних судин, ОСОБА_1 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння - протиправне порушення анатомічної цілості тканин, органів людини та їх функцій, передбачала його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання тяжких тілесних ушкоджень потерпілому і бажала їх настання, тобто діяла умисно. Одночасно з цим ОСОБА_1 передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді настання смерті потерпілого, але легковажно розраховувала на їх відвернення, тобто ставилася до цього необережно.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння,що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в вчиненні злочину визнала частково, не заперечувала той факт, що під час сварки нанесла умисно удар в ногу потерпілому, від якого він в подальшому помер, однак зазначила, що діяла в умовах необхідної оборони, перевищивши її межі.

Пояснила суду наступне.

ОСОБА_2 був її співмешканцем близько двох років. Разом вони мешкали по АДРЕСА_2 . На початку відносин стосунки були нормалі, але з часом поступово погіршились, оскільки ОСОБА_2 піднімав на неї руку. За день до події вони разом працювали в смт. Вороніж та вживали спиртні напої, впродовж дня вжили приблизно 0,7 самогонки на двох. Надвечір пішли до будинку АДРЕСА_3 , щоб там заночувати. Вирішили там залишитись, бо це місце було неподалік від їх роботи. За цією адресою раніше мешкала обвинувачена. Потім на телефон ОСОБА_2 (потерпілого) зателефонував знайомий ОСОБА_4 та сказав, щоб вони йшли до своєї хати, оскільки він разом з ОСОБА_3 збираються до них зайти в гості. Після чого вона разом з ОСОБА_2 придбали ще 1 літр самогонки і пішли до своєї хати. Коли були вже вдома, прийшов ОСОБА_4 з ОСОБА_3 , а через певний час прийшла ОСОБА_19 . Вони сиділи спілкувались, випивали. Всі гості лишились ночувати, вранці 04.07.2020 року ОСОБА_19 пішла на роботу, а всі інші повставали і сіли за стіл похмелятися. Самогонки лишилось трохи, тому вони придбали у сусідки ще пляшку, сіли за стіл і продовжили відпочивати. У неї та ОСОБА_2 виникла сварка, їй зателефонував колишній співмешканець ОСОБА_18 і ОСОБА_2 почав гніватись і виривати з рук телефон. Після цього вона разом з потерпілим вийшли до кухні і почали з`ясовувати сосунки, ОСОБА_2 почав висловлювати своє незадоволення з приводу дзвінків ОСОБА_18 . Потім вони разом сиділи на кухні, випивали, ОСОБА_2 трохи заспокоївся, однак їй на телефон знов зателефонував ОСОБА_18 . В телефонній розмові ОСОБА_18 запрошував всіх до себе додому. ОСОБА_2 відмовився, забрав телефон і вчинив сварку, яка переросла у бійку між ними. ОСОБА_2 дав їй ляпаса, а вона відповіла йому тим же, після чого ОСОБА_2 схопив обвинувачену за руку і розірвав на ній футболку. Не витримавши такого, вона зі стола на кухні схопила ніж, який знаходився на відстані витягнутої її руки, та встромила ОСОБА_2 у ногу. Удар припав у верхню частину ноги. Своїми діями вона так намагалась заспокоїти ОСОБА_2 . В момент нанесення удару ножем вони стояли один навпроти одного біля столу на кухні. ОСОБА_2 тримав її за плече. Детальніше описати подію не може. Після вказаної події ОСОБА_2 заспокоївся і присів на диван в кухні, вона сіла біля нього. Вони випили ще пару чарок. Потім знову зателефонував ОСОБА_18 . На фоні ревнощів, ОСОБА_2 знов почав лаятись і став виганяти її з хати. Злякавшись ОСОБА_2 , вона вибігла на вулицю і почула як за нею зачинилися двері. Пішла до сараю, там посиділа хвилин 10 і знову повернулася до хати. Посмикавши двері, вона зрозуміла, що вони закриті. З хати було чути голоси ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , але двері їй ніхто не відчинив. Тоді вона пішла знову до сараю, там був диван, на який вона лягла і заснула, розбудили її вже працівники поліції. Вони забрали її до відділку поліції і тільки там вона дізналась, що ОСОБА_2 помер.

Крім того, ОСОБА_1 пояснила, що в момент сварки в будинку були присутні Тидень і ОСОБА_4 , але вони були в іншій кімнаті. Коли вона разом з ОСОБА_2 сварились, до кухні заходив ОСОБА_4 і кричав на них, щоб вони вгамувались. ОСОБА_4 бачив і сварку і як ОСОБА_1 нанесла ОСОБА_2 удар ножем, але нічого не зробив, щоб уникнути таких наслідків. В момент нанесення удару, вона не задумувалась, що в неї в руці, схопила перше, що попалось під руку. Але в цей час розуміла наслідки, тому удар припав саме в область ноги. Не очікувала таких наслідків як смерть ОСОБА_2 . Після отримання удару ножем потерпілий сів та продовжив вживати алкоголь, ніхто належної уваги його пораненню не приділив. Жалкує, що так сталося. Вчинила такі дії, бо була дуже розлючена на ОСОБА_2 . До цього він дуже сильно бив її, тому в неї просто вже накипіла лють на нього.

В подальшому під час судового розгляду ОСОБА_1 наполягала на тому, що її дії були зумовлені протиправною поведінкою потерпілого, вона захищала своє життя та здоров`я, оскільки потерпілий був сильно п`яний. Взагалі з потерпілим вони часто сварилися, в тому числі на ґрунті ревнощів. Він її бив. Через сварки вона часто від нього йшла, або ж він її сам виганяв, але через деякий час поверталась знову, оскільки ОСОБА_2 був схильний до суїциду і погрожував вкоротити собі віку, якщо вона до нього не повернеться.

Також зазначила, що сильних побоїв, він їй не наносив. Пояснила, що хоча і боялася його, але все одно час проводила разом, розпивали алкогольні напої. Одночасно вказала, що в той день не думала про будь-які можливі протиправні дії з боку потерпілого. Не покинула будинок, коли зав`язалася сварка, тому що між ними часто таке бувало, він заспокоювався. Вона сама не очікувала, що конфлікт дійде до того, що вона візьме ніж.

Не могла вийти з кімнати, бо він тримав за руки. А коли руки вивільнила, то вже взяла ніж. Чому не вийшла з кімнати після цього не знає.

Стверджує, що від алкоголю залежності не має і не мала.

Також пояснила, що потерпілий ОСОБА_2 був нормальною людиною, за умови, якщо був тверезий. Коли випивав, ставав неврівноваженим. Алкоголь він вживав часто. Існував на кошти, які заробляв працюючи по хатам на невеликих підробітках. 04.07.2020 року ОСОБА_2 перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги зміст вказаних пояснень, а також сукупність нижченаведених доказів, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, повністю доведена, виходячи з наступного.

Потерпіла ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що знайома з ОСОБА_1 оскільки та проживала разом з її братом ОСОБА_2 . Відносини з нею склались неприязні, тому що ОСОБА_1 вела неприйнятний, розгульний спосіб життя, вживала спирті напої і погано вливала на брата. З братом відносини в неї були нормальні. В той день, 04.07.2020 року їй на телефон подзвонив ОСОБА_20 , сказав, що ОСОБА_1 порізала її брата ОСОБА_2 . Сказав, що поранення серйозне, оскільки той втратив багато крові. Потерпіла попросила, щоб викликали швидку. По приїзду за місцем мешкання брата ( АДРЕСА_2 ) потерпіла побачила, як ОСОБА_2 заносили до швидкої, через певний час винесли назад, бо той помер. Живим його вона не бачила. Коли зайшла в хату, побачила, що вся кухня залита кров`ю, бризки крові були на стіні прихожої. Диван, який стояв в кухні, також був увесь в крові, на підлозі біля дивану була ціла калюжа крові. Крім того пояснила, що ОСОБА_2 з ОСОБА_1 жили погано, увесь час сварились. В будинку були постійні бійки, сварки, п`янки. До цієї події бачила у ОСОБА_2 два поранення, одне на грудній клітині, за це він сказав, що зачепився та впав. А на руці, що то ОСОБА_1 його порізала, коли він висмикував у неї ножа. Будинок, в якому жили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належить її матері. Вона деякий час жила разом з ними, але їй довелось забрати матір до себе додому, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 забирали у матері пенсію і ще і знущались над нею, били. Мати розповідала, що коли жила з ними, вони весь час сварились між собою, і їй також діставалось. ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ніколи не скаржився, вона для нього була найкраща. ОСОБА_2 постійно її ревнував до ОСОБА_18 , бо та не могла визначитись і жила, то з ОСОБА_18 , то з ОСОБА_2 , через це в них були постійні сварки та бійки. ОСОБА_2 ОСОБА_1 виганяв, однак вона поверталася. ОСОБА_2 до зустрічі з ОСОБА_1 був нормальний, міг випивати, але не так як з нею. Навіщо вона йому була потрібна, не розуміє. Вона дуже сильно пила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що потерпілого ОСОБА_2 та обвинувачену ОСОБА_1 знає досить добре, перебував з ними в дружніх відносинах. В той день, точно дати події не пам`ятає, він разом з ОСОБА_4 пішли додому до ОСОБА_2 . Вже був вечір і вони сиділи випивали, все було начеб-то добре, конфліктів не було. Полягали спати. Вранці прокинулись, випили по пару чарок і знову полягали спати. У ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла сварка. Вони в цей час були на кухні, а він з ОСОБА_4 - у залі. ОСОБА_4 виходив на кухню, щоб їх заспокоїти. Сварку чув, але не бачив. ОСОБА_2 вигнав ОСОБА_1 з хати. Вони випили і знову полягали спати. Його розбудив ОСОБА_4 та сказав, що ОСОБА_2 увесь у крові. Коли він зайшов до кухні, то побачив, що той дійсно лежить в калюжі крові. Він був ще живий і просив пити. ОСОБА_2 помер у кареті швидкої допомоги. На момент сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 всі були в стані сильного алкогольного сп`яніння. На ґрунті чого в них виникла сварка, свідку не відомо. Куди ОСОБА_1 пішла потім, він також не знає, в той день більше її не бачив. Також пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом жили десь більше року. Вони часто сварились.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що із ОСОБА_1 знайомий через ОСОБА_2 , з яким був у дружніх стосунках. Він був у гостях у ОСОБА_2 , прийшов до нього разом з ОСОБА_3 . Сиділи вчотирьох випивали. Полягала спати. Вранці прокинулись і знову сіли за стіл випивати. У ОСОБА_2 з ОСОБА_1 виникла сварка і вони пішли на кухню з`ясовувати стосунки. Він з ОСОБА_3 залишився сидіти в залі. Через деякий час зайшов до кухні, де були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та поросив їх заспокоїтися. На кухню не проходив, стояв у дверях і бачив, що вони стояли один напроти одного біля столу і штовхалися, потім ОСОБА_1 зі столу схопила ножа і встромила ОСОБА_2 у ногу в область стегна. Майже відразу після цього ОСОБА_2 вигнав ОСОБА_1 з хати та зачинив за нею двері, і вони пішли в зал там випили по чарці і полягали спати. Свідок з ОСОБА_3 лишились у залі, а ОСОБА_2 пішов на кухню і приліг на диван. Також уточнив, що в той момент, коли він став біля дверей на кухні, побачив, як ОСОБА_2 дав ОСОБА_1 ляпас, вона йому відповіла тим же. Він її не утримував вона могла спокійно вийти і піти звідти. На допомогу вона також нікого не кликала. На вимогу його припинити сварку, вони не відреагували. А ОСОБА_1 схопила ножа і вдарила в ногу потерпілого. ОСОБА_2 був середньої статури, коли вони штовхалися, в них були рівні сили. Вони були однаково сильно п`яні. Фізичної переваги над ОСОБА_1 у ОСОБА_2 не було. До цього часу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 завжди сварились і той день не був виключенням. В той час всі були дуже п`яні. Належної уваги пораненню ОСОБА_2 ніхто не приділив, так як він не скаржився, а ні на біль у нозі, а ні на кровотечу. Коли прокинувся, то пішов на кухню і там побачив ОСОБА_2 в крові. Він розрізав потерпілому шорти і побачив, що там рана, схопив платок і замотав ним ногу ОСОБА_2 , після чого викликав швидку. Ввечері, напередодні події, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 особливо не сварились. Їхнім сваркам взагалі ніхто не приділяв уваги, бо вони ввесь час сварились. Посварились і через певний час - в них знову все добре, але до такого ніколи не доходило. Незадовго до цієї події ОСОБА_1 порізала ОСОБА_2 палець на руці, про це йому розповів їх спільний з ОСОБА_2 товариш, який носив йому мазь для загоєння рани.

Згідно витягу з ЄРДР, 04 липня 2020 року о 19.24 год до ЄРДР внесено відомості за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, а саме про те, що 04 липня 2020 року о 13.00 год ОСОБА_1 , знаходячись в буд. АДРЕСА_2 , в ході сварки умисно спричинила тяжке тілесне ушкодження співмешканцю ОСОБА_2 , який в подальшому внаслідок отриманих травм помер.

Згідно протоколу огляду місця події з фото- та відеофіксацією від 04 липня 2020 року, під час проведення огляду будинку АДРЕСА_2 виявлено та вилучено: шорти зі слідами речовими бурого кольору біля вхідних дверей до будинку; чотири ножі; зіскоб речовини бурого кольору з холодильника; рушник, футболку, покривало з дивану зі слідами речовини бурого кольору; дві дерев`яні палиці зі слідами речовини бурого кольору; дві скляні чарки; зіскоб речовин бурого кольору з підлоги кімнати.

Ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2020 року в порядку ст. 233 КПК України надано дозвіл на проведення вищевказаного огляду.

Згідно протоколу огляду місця події з фото- та відеофіксацією від 04 липня 2020 року, на відкритій ділянці місцевості за адресою буд. АДРЕСА_2 виявлено труп чоловіка, на якому наявна рана на лівому стегні, а також на пальці лівої руки і грудній клітині.

Протоколом огляду трупу від 05 липня 2020 року, який проведено в морзі, зафіксовано тілесні ушкодження, які містяться на трупі потерпілого, зокрема, колото-різана рана на середній третині лівого стегна та з трупу відібрано зрізи нігтьових пластин і відбитки пальців рук.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 128 від 26 серпня 2020 року на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 встановлено:

-На трупі ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: колото-різана рана по зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині на 11 см до верху від верхнього краю колінного суглобу; різана рана на долонній поверхні першого пальця лівої кисті; різана рана на передній поверхні грудної клітини зліва під грудинно-ключичним зчленуванням.

-Смерть ОСОБА_2 настала внаслідок колото-різаного поранення лівого стегна, яке ускладнилося рясною крововтратою.

-Колото-різане поранення лівого стегна з пошкодженням великих кровоносних судин по ступеню тяжкості кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Різана рана пальця кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

-Тілесні ушкодження виявлені на тілі потерпілого утворилися від дії предмету з колюче-ріжучими властивостями.

-Колото-різана рана стегна могла утворитися від дії предмету з колючо-ріжучими властивостями і має П-подібний в перерізі обух з добре вираженими ребрами і порівняно гостре лезо.

-Тілесні ушкодження могли утворитися один знаряддям.

-Колото-різане поранення стегна, різана рана пальця кисті утворені в один час. Поверхнева різна рана передньої поверхні грудної клітини могла утворитися не менше ніж за 3-4 доби до настання смерті.

-Всі тілесні ушкодження прижиттєві.

-Проміжок часу, який пройшов між нанесенням тілесного ушкодження, яке знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого не менше 3-3,5 годин.

-Після заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий міг робити самостійні, цілеспрямовані дії при умові збереження свідомості.

-В момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень він міг знаходитися обличчям до нападаючого в вертикальному, горизонтальному чи близьких до них положеннях.

-В разі своєчасного надання кваліфікованої допомоги запобігти смерті потерпілого було можливо.

-При судового-токсилогічному дослідженні у ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 3.2 проміле, що є сильним алкогольним сп`янінням.

Згідно протоколу затримання від 04 липня 2020 року, ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину. У затриманої вилучено футболку та джинси з плямами речовини бурого кольору.

На вилучених у ОСОБА_1 штанях виявлено нашарування речовини схожої на кров з просякненням та ущільненням тканини. На передніх половинках штанів виявлені нашарування у вигляді бризк, які утворилися внаслідок розмахування закривавленим предметом. Розбризкування було зверху вниз та дещо справа наліво (при умові вертикального положення тіла). На задньо-правій половинці штанів в верхній третині виявлені нашарування речовини бурого кольору схожої на кров з просякненням та ущільненням тканини у вигляді помарок. Помарки переривчасті накладення крові. Помарки-відбитки могли утворитися в результаті динамічного (дотичного) контакту із поверхнею, на якій знаходилась якась кількість крові. Помарки-мазки це - накладення слідів крові уривчастими рухами. Вони утворилися внаслідок динамічного ковзного контакту з закривавленою поверхнею (предметом, на якому знаходилась якась кількість крові). На задньо-правій половинці штанів, в верхній третині, виявлені нашарування речовини бурого кольору схожої на кров з просякненням та ущільненням у вигляді двох поодиноких крапель. Краплі утворилися внаслідок мізерного виділення крові з рани при вертикальному або наближеному положенні тіла з відривом крапель на різній висоті і зіткненням їх із слідоспримаючою поверхнею.

Вказані висновки зроблено в результаті судово-медичної експертизи, висновок № 133 від 20 липня 2020 року.

Висновками судово-медичних імунологічних експертиз №№ 647, 663 від 15 липня та 31 липня 2020 року відповідно встановлено групову приналежність крові обвинуваченої та потерпілого, результати яких використані при проведенні інших експертиз речових доказів, на яких виявлено сліди крові.

Так, згідно висновку експерта № 664 від 03 серпня 2020 року, на жіночій футболці вилученій при затриманні ОСОБА_1 знайдено кров людини, походження якої можливе від ОСОБА_1 , а також від потерпілого ОСОБА_2 .

Згідно висновку експерта № 696 від 03 серпня 2020 року на жіночих штанях, вилучених під час затримання ОСОБА_1 виявлено кров людини, походження якої можливе від потерпілого ОСОБА_2 . В слідах можлива домішка крові ОСОБА_1 .

За висновками експерта № 665, 666, 667, 668, 669 від 03 серпня 2020 року на футболці, покривалі, рушнику, зішкрібах з холодильника і підлоги, які вилучені з місця події, виявлено кров людини, походження якої можливе від потерпілого ОСОБА_2 , в цих слідах можлива домішка крові ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта № 194 від 03 серпня 2020 року на дерев`яних палицях, вилучених з місця події, виявлена кров людини, походження якої можливо від осіб будь-якої статі, в тому числі, від потерпілого. Не виключається домішка крові обвинуваченої у разі наявності в неї тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею.

Згідно висновку експерта № 142 від 20 серпня 2020 року на клапті шкіри з лівого стегна трупу виявлена колото-різана рана, яка могла бути заподіяна пласким клинковим знаряддям, що володіє колючо-ріжучими властивостями і має П-подібний в перерізі обух з добре вираженими ребрами і порівняно гостре лезо. Ширина клинка на глибині занурення близько 1,8 см, ширина обуха близько 0,15 см. Ушкодження придатне для ідентифікації клинкової зброї за груповими ознаками, відображеними у пошкодженні. Виявлене пошкодження могло бути заподіяне клинком ножа № 3 (вилучений з місця події), або іншим з аналогічними конструктивними особливостями, ступенем гостроти леза, вістря, властивостями обуха.

За висновком експерта № 128/Б від 21 серпня 2020 року, механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупу ОСОБА_2 , що спричинили його смерть, не протирічить механізму утворення даних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , продемонстрованому свідком ОСОБА_4 під час слідчого експерименту.

Під час судово-медичного обстеження ОСОБА_1 виявлено синці на внутрішній поверхні лівого плеча в нижній третині (1), на задній поверхні правого плеча (1), на обох сідницях (2), на правому стегні по переднє-зовнішній поверхні (1), садно в поперековій області, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що виникли в результаті дії тупих твердих предметів. Могли виникнути 04 липня 2020 року. (Висновок експерта № 113 від 09 липня 2020 року).

Під час слідчого експерименту, який проведено 05 липня 2020 року за участю ОСОБА_1 та який зафіксований відповідним протоколом та відеозаписом, остання на місці відтворила подію злочину. Показала, що перебувала у будинку з потерпілим ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , де вони розпивали алкогольні напої. В певний момент у неї виникла сварка з потерпілим ОСОБА_2 на ґрунті ревнощів. ОСОБА_2 почав хапати її за волосся, за руки, штовхав, а вона у відповідь дала йому ляпаси по обличчю. Потім вони продовжили випивати. ОСОБА_2 знову почав на неї кидатися в кухні. Стояли вони майже обличчям в обличчя до один одного. Вона в свою чергу взяла зі столу ніж правою рукою та вдарила його в стегно. Після цього ніж кинула на стіл. Вони побачили, що йде кров, ОСОБА_2 сів на диван, а вона кинула йому ганчірку під ноги. Після цього він заспокоївся і вони знову випили. А потім він її вигнав, оскільки їй зателефонував чоловік, через якого і почався даний конфлікт. Вона певний час побула в сараї, потім повернулася до будинку, почала стукати, оскільки вважала, що ОСОБА_2 заспокоївся (таке в них бувало і раніше), але її не впустили.

Відповідно до висновку експерта № 128/А від 26 серпня 2020 року, механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупу ОСОБА_2 , що спричинили його смерть, відповідає механізму утворення тілесних ушкоджень, продемонстрованому ОСОБА_1 під час слідчого експерименту.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 16 липня 2020 року за участю свідка ОСОБА_4 , останній показав, що він на початку липня 2020 року разом із ОСОБА_3 прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 . Вони спільно вживали алкогольні напої. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постійно сварилися. Як ввечері, так і на наступний день. Вранці (точно часу не знає) вони почали сваритися в залі та перейшли до кухні, ображали один одного, ОСОБА_2 проганяв ОСОБА_1 . Він зайшов, побачив, що вони один одного штовхають та дають ляпаси, накричав на них. Кулаками ОСОБА_1 ОСОБА_2 не бив, взагалі сильне не тріпав. В цей час ОСОБА_1 схопила ніж правою рукою та штрикнула ним ОСОБА_2 . Після цього свідок пішов спати в зал на диван, а ОСОБА_1 ОСОБА_2 вигнав. Сам ліг спати в кухні. Коли свідок прокинувся, то побачив багато крові, рану на лівому стегні потерпілого та перев`язав її. Потім викликав швидку.

За висновком судово-психіатричної експертизи № 170 від 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 будь-якими психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час вчинення злочину ОСОБА_1 також будь-якими психічними захворюваннями не страждала, не виявляла ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, перебувала у стані простого алкогольного сп`яніння, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує.

Таким чином, ОСОБА_1 є осудною особою.

Про те, що на момент вчинення злочину ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння зазначено у висновку лікаря Шосткинської ЦРЛ від 04 липня 2020 року, час огляду - 04 липня 2020 року 15.00 год.

Досліджені вище докази не містять істотних протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, отриманий в установленому законом порядку.

Розбіжності між деякими моментами у показаннях свідків і обвинуваченої є несуттєвими, не впливають на встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та на думку суду є наслідком сильного алкогольного сп`яніння всіх учасників події.

З боку сторони захисту не було висловлено будь-яких зауважень з приводу правильності проведення слідчих, процесуальних дій, питання про визнання доказів недопустимими чи неналежними на розгляд суду не виносилося.

Оцінивши сукупність всіх досліджених доказів, що мають значення для кримінального провадження, суд дійшов до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у тому, що вона 04 липня 2020 року в будинку по АДРЕСА_2 умисно нанесла удар ножем потерпілому ОСОБА_2 у ногу, завдавши тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.

Що стосується позиції захисту з приводу того, що ОСОБА_1 завдала тяжкі тілесні ушкодження потерпілому в результаті перевищення меж необхідної оборони, то вона є необґрунтованою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. (Згідно ч. 3 ст. 36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність у випадках, спеціально передбачених законом, зокрема, у ст. 118, 124 цього Кодексу.)

Таким чином, стан необхідної оборони існує лише протягом суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент, а також лише за умови необхідності негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.

У правових висновках Верховного Суду України (справи: № 5-12кс14, № 5-29кс14, № 5-34кс14), зазначено, що особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме: прагнення захистити інтереси особи, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у випадку необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Суд вважає доведеними ті обставини, що між обвинуваченою та потерпілим виникла сварка з бійкою, однак судом не встановлено таких обставин на підтвердження наявності фактів протиправних посягань зі сторони потерпілого у відношенні обвинуваченої, які б становили реальну у часі загрозу для життя чи здоров`я обвинуваченої та об`єктивно зумовлювали необхідність у негайному захисті шляхом заподіяння потерпілому фізичної шкоди у виді удару ножем, і відповідно могли б викликати у обвинуваченого стан необхідної оборони відповідно до критеріїв, визначених ст.36 КК України.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона постійно боялася ОСОБА_2 та очікувала від нього протиправної поведінки, яка б загрожувала її життю та здоров`ю, бо він її систематично бив і в той день також, а тому нанесла удар ножем, оскільки сприймала його поведінку як загрозу, суд оцінює критично.

Характер відносин між обвинуваченою та потерпілим був сталим: вони періодично сварилися, билися, однак продовжували разом жити та спільно вживати алкоголь. Тому у суду нема підстав вважати, що в даних відносинах ОСОБА_1 мала статус жертви, боялася ОСОБА_2 , зазнавала протиправного впливу, який міг би призвести до стану постійного страху за життя та здоров`я, або давав би підстави виникнути такому страху в момент даної сварки, яка нічим не відрізнялася від інших.

По суті з її первісних показань вбачається, що вона нанесла удар для того, щоб зупинити сварку, вказала, що була дуже розлючена на ОСОБА_2 через його ревнощі, а не через загрозу її життю та здоров`ю. Крім того пояснила, що така сварка з бійкою не перешкодила їй продовжити пити алкоголь разом з ОСОБА_2 , сидячи на кухні.

Про те, що вона не боялася ОСОБА_2 свідчать також ті обставини, що після цього конфлікту, ОСОБА_1 хотіла повернутися до будинку, однак її не впустили.

При цьому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 одночасно вказала, що в той день не думала про будь-які можливі протиправні дії з боку потерпілого. Не покинула будинок, коли зав`язалася сварка, тому що між ними часто таке бувало. Вона сама не очікувала, що конфлікт дійде до того, що вона візьме ніж. Сильно ОСОБА_2 ніколи її не бив.

Судом встановлено, що обвинуваченій нічого не перешкоджало вийти з кімнати, припинити конфлікт іншим чином. Вона не кликала на допомогу, хоча сама зазначила, що коли взяла ніж, то за цим спостерігав ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_4 також зазначив, що ОСОБА_2 не утримував обвинувачену, вона могла спокійно вийти і піти звідти, на допомогу також нікого не кликала і на вимогу припинити сварку, не відреагувала, а схопила ножа і вдарила в ногу потерпілого. Крім того, свідок зазначив, що вони були обоє п`яні і фізичної переваги у потерпілого не було.

Те, що потерпілий не був добре фізично розвиненим також вбачається з протоколу огляду трупу останнього.

Тому, з огляду на вказане, суд вважає, що ОСОБА_1 не загрожувала негайна і невідворотна шкода, від якої слід було оборонятися відповідним чином.

Крім того під час проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 не повідомляла лікарю про те, що вона перебувала у безпорадному стані та що її дії були викликані протиправною поведінкою потерпілого, яка б зумовила стан, за якого ОСОБА_1 мала б захищатися таким способом як нанесення ножових поранень. Вона вказала, що розуміє, що її дії були викликані станом сп`яніння і якби була твереза то просто пішла б від нього на час сварки. Крім того, після цих дій вони продовжити вживати разом алкоголь.

Такі обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 не перебувала у стані необхідної оборони та даний злочин вчинено не в результаті перевищення її меж.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Так, при призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, а також його наслідки, якими є смерть особи.

Згідно матеріалів провадження, обвинувачена у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом синдром алкогольної залежності, за місцем проживання зарекомендувала себе з негативного боку як схильна до зловживання спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не працює, позбавлена батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей в 2008 році.

За час перебування під вартою у місці попереднього ув`язнення зарекомендувала себе добре.

Раніше не судима.

Бере до уваги суд і обставини злочину, зокрема, те, що обвинуваченою було нанесено потерпілому лиш один удар в ногу і у випадку отримання кваліфікованої допомоги потерпілий міг би вижити.

Враховує суд і поведінку потерпілого, яка передувала вчиненню злочину, оскільки саме він став ініціатором конфлікту.

Обставинами що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, однак в мінімальних межах.

Долю речових доказів та судових витрат слід вирішити згідно ст. 100, 124 КПК України.

З огляду на призначене судом покарання обвинуваченій слід продовжити строк тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Продовжити ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 04 липня 2020 року, зарахувавши в порядку ст. 72 КК України у призначений судом строк покарання попереднє ув`язнення з 04 липня 2020 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у розмірі 817,25 грн.

Речові докази зазначені у постанові слідчого від 14.07.2020 року (а.с.107), а також вилучений під час затримання ОСОБА_1 одяг - знищити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 07 липня 2020 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка тримається під вартою, строк на оскарження обраховується з моменту отримання копії вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Обвинуваченому, захиснику, потерпілому, роз`яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз`яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко