Ухвала суду № 967432, 09.07.2007, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадженням справи

09.07.07 Справа № 05-5-18/11738-10/302/07

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом 1: ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Київ

До відповідача 1: ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції,

м. Запоріжжя

До відповідача 2: ПП ОСОБА_1, с. Лозоватка Приморського району

про визнання недійсним договору застави від 11.02.05

Суддя Алейникова Т.Г.

За участю представників:

позивача: Будниченко О.В. дов. від 21.02.06р.

відповідача: не з'явився.

Розглядається спір про визнання недійсним договору застави від 11.02.2005 р., укладеним між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль”, який посвідчений приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_211.02.2005 р., про що зроблено запис в реєстрі за НОМЕР_1

Відповідач 1 проти позову заперечив, зазначив, що згідно п. 1 ст. 13 ЦКУ та ст. 11 Закону України “Про заставу” сторонами договору застави є заставодавець та заставодержатель, а ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Київ стороною спірного Договору не є, тому заявляти питання про недійсність договору не має права.

Відповідач 1 подав клопотання про заміну його найменування на ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції, м. Запоріжжя у зв'язку із його правонаступництвом, про що свідчить Статут зареєстрований 27.09.06р. за № 10701050006010012.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 23 липня 2003 року укладено договір купівлі - продажу сількогосподарських машин за реєстровим НОМЕР_2.

Згідно умов Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця зернозбиральні комбайни (марки) моделі ТОПЛАЙНЕР 4075 в комплекті з зерновими жатками (надалі - Сільськогосподарські машини) в кількості трьох одиниць, що належать Продавцю на праві власності, на протязі п'ятнадцяти банківських днів з моменту укладення Договору, в місці фактичного їх знаходження, шляхом підписання спільного акту прийому - передачі, а Покупець зобов'язався прийняти вказані сільськогосподарські машини і сплатити їх вартість.

Ціна однієї одиниці Сільськогосподарської машини за Договором складає 187 500 грн., крім того ПДВ в розмірі 37 500 грн., разом з ПДВ 225 000 гривень.

Загальна вартість продажу Сільськогосподарських машин складає 562 500 грн., крім того, ПДВ в розмірі 112 500 грн., а всього 675 000 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору Покупець зобов'язався:

- у встановлений Договором термін прийняти Сільськогосподарські машини у Продавця;

- протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі Сільськогосподарських машин оформити свідоцтва про реєстрацію та в термін 10 (десять) календарних днів з моменту оформлення свідоцтв про реєстрацію оформити договори застави Сільськогосподарських машин з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором.

Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується Актами прийому - передачі Сільськогосподарських машин до Договору купівлі продажу Сільськогосподарських машин НОМЕР_2 від 23 липня 2003 року.

В зв'язку з порушенням Відповідачем-2 взятих на себе зобов'язань по передачі Сільськогосподарських машин в заставу, 10.09.2004 р. Банк звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про спонукання Покупця до виконання обов'язку по передачі в заставу Сільськогосподарських машин в натурі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.12.2004 р. по справі №16/410д-8/354д, яке вступило в законну силу 24.12.2004 р., позовні вимоги Банку до Відповідача-2 про укладення договору застави задоволені в повному обсязі, визнано предметом застави Сільськогосподарські машини на умовах, викладених в Рішенні. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.02.2005 р. були виправлені описки, допущені в Рішенні.

Відповідно до п. 4.1 резолютивної частини Рішення право застави виникає у Банка з моменту набрання чинності рішення. Пунктом 2.6 резолютивної частини Рішення було заборонено Відповідачу-2 передавати в наступну заставу Сільськогосподарські машини.

Згідно з п. п. 4.3, 4.4 Договору Відповідач-2 зобов'язаний сплатити частину вартості продажу Сільськогосподарських машин в сумі 225000 грн. на користь позивача не пізніше 15 банківських днів з моменту підписання Договору. Іншу частину вартості продажу Сільськогосподарських машин в сумі 450000 грн. Відповідач-2 зобов'язаний сплатити на користь позивача рівними частками, а саме: 225 000 гривень -до 31 жовтня 2004 року, 225 000 гривень - до 31 серпня 2005 року.

В зв'язку з невиконанням Відповідачем-2 взятих на себе зобов'язань рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2005 р. по справі № 1/92 з Відповідача-2 стягнуто на користь Банку 254 273,36 грн.

Постановою Державної виконавчої служби у Приморському районі від 09.02.2006 р. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2006 р. № 1/92.

06.04.2006 р. на адресу Банку надійшли постанови Державної виконавчої служби у Приморському районі про приєднання виконавчих проваджень по примусовому виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 05.01.2006 р. № 1/92 (надалі -Наказ) та виконавчого напису № ВСО 783681 від 14.03.2006 р. (надалі -Виконавчий напис) до зведеного виконавчого провадження.

Вищезазначений виконавчий напис був вчинений на договорі застави укладеному між Відповідачем-2 та Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль” (надалі -Відповідач-1), посвідченого приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу ОСОБА_2. 11.02.2005 р., про що зроблено запис в реєстрі за НОМЕР_3 (надалі -Договір застави).

Предметом вищезазначеного Договору застави є сільськогосподарські машини, які відповідно до рішення вже були передані в заставу позивачу.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про заставу” предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про заставу” наступні застави вже заставленого майна допускається в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави.

Статтею 576 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст. 588 Цивільного кодексу України наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом.

Згідно п. 1.2 резолютивної частини Рішення в заставу Банку Відповідачем-2 було передано сільськогосподарські машини в комплекті із зерновими жатками, а саме:

У п. 2.6 резолютивної частини Рішення зазначено, що наступні застави вже заставленого майна не допускається.

Відповідно до ст. 127 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Незважаючи на цю обставину, між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено Договір застави, до предмету якого входить частина вищеперерахованого майна.

За таких обставин, Відповідачем-2 невиконаний обов'язок, визначений п. 2.6 резолютивної частини Рішення, чим порушені зазначені положення ст.ст. 4, 18 Закону України “Про Заставу” та ст.ст. 576, 588 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому п.п. 2 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання правочину недійсним є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Оскільки вищевказана сільськогосподарська техніка була передана у заставу Банку на умовах заборони Відповідачу-2 передачі його (майна) в наступну заставу, то Договір застави укладений між Відповідачами як вважає позивач є недійсним.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 203, 215, 576, 588 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 18 Закону України “Про заставу”, позивач звернувся до суду з позовом визнання недійсним договору застави від 11.02.2005 р., укладеним між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль”, який посвідчений приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 11.02.2005 р., про що зроблено запис в реєстрі за НОМЕР_1

На день розгляду справи заборгованість за кредитним договором погашена, кредитний договір та Договір застави від 11.02.2005р., укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль” припинив свою дію.

Таким чином предмет спору відсутній, провадження по справі слід припинити за п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Державне мито і витрати на ІТЗ судового процесу віднести на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 80 п.1.1, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження по справі припинити.

Стягнути з ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції, 69063,

м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, буд. 29, ЄДРПОУ 23794014 на користь  ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Київ, 01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ 00032129,  85 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Суддя Алейникова Т.Г.

Ухвалу підписано 16.07.07р.