Ухвала суду № 96741539, 27.04.2021, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1438/15-к

Провадження № 1-кп/445/27/21

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

27.04.2021 Золочівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Бакаїм М. В.

секретаря судового засідання Стеців Н.Р.

з участю прокурора Костишин Д.Б.

захисника Дмитренка В.П.

з участю :обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Золочева клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001340 від 03.07.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

в с т а н о в и л а:

в провадженні Золочівського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001340 від 03.07.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Захисником обвинуваченого Дмитренком В.П. подано до суду письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. В обґрунтування клопотання захисник в підготовчому судовому засіданні покликається на те, що обвинувальний акт від 18.09.2015 відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, складений в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, не містить розмежування між викладенням фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правовою кваліфікацією кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, та формулюванням обвинувачення, відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК, яка визначає, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), не містить формулювання обвинувачення щодо такої кваліфікуючої ознаки об`єктивної частини складу злочину, визначеного диспозицією ч. 3 ст. 368 КК, як «поєднання з вимаганням неправомірної вигоди», оскільки не містить формулювання про час, місце та спосіб вимагання ОСОБА_1 неправомірної вигоди, а також зміст відповідних дій останнього.В обвинувальному акті від 18.09.2021р. містяться протиріччя у даті та реєстраційному номері кримінального провадження та крім цього в даному обвинувальному акті є посилання на конкретні докази.

Такі суттєві недоліки обвинувального акту перешкоджають об`єктивному розгляду справи, а тому такий підлягає поверненню прокурору.

В підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений клопотання про повернення обвинувального акту прокурору підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки вважає його необґрунтованим, подав суду письмове заперечення на клопотання захисника та просить відмовити в задоволенні клопотання.

Суд, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника з приводу заявленого клопотання, прокурора, який заперечив щодо задоволення клопотання, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту слід відмовити.

Підстави для повернення обвинувального акту прокурору визначені в п.3 ч.3ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно з ч.4ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015000000001340 від 18.09.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом ч.2 ст. 291 КПК України, у ньому наявні всі необхідні реквізити обвинувального акту, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення. У реєстрі матеріалів до обвинувального акту прокурором викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні. Тобто, обвинувальний акт формально відповідає встановленим вимогам.

Обов`язок доказування обставин згідно ч.1 ст.92 КПК України покладається на прокурора. Оцінка доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності надається судом після дослідження цих доказів, яке відбувається не на стадії підготовчого судового засідання, а під час судового розгляду справи.

В постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 року № 5-238кс16 чітко визначено, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Доводи захисника, які слугують з його точки зору підставою для повернення обвинувального акту, фактично зводяться до оцінки доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Суд звертає увагу, що підстави для повернення обвинувального акту чітко визначені у ст.291 КПК України, а повноваження суду під час підготовчого судового засідання регламентовані ст.ст.314-315 КПК України, і серед таких відсутнє право суду давати оцінку доказам на стадії підготовчого судового засідання, оскільки наведене порушує принцип презумпції невинуватості та суперечить нормам кримінально-процесуального закону та ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких рішення суду повинно бути викладено у формулюваннях, які забезпечують принцип невинуватості особи.

До таких же висновків приходить суд, аналізуючи і практику Європейського суду з прав людини в частині рішень цього суду, на які посилається сторона захисту («Камінські проти Австрії»), де мова іде про роз`яснення обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу для здійснення нею належного захисту.

На підставі наведеного, з огляду на виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, який зазначений в ст. 291 КПК України, суд приходить до висновку, що вказані захисником обвинуваченого обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, а тому в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту, слід відмовити.

Керуючись ст. 60, 214,314-316, 291, 376 КПК України, суд-,

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Дмитренка В.П. у поверненні обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001340 від 03.07.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 05.05.2021.

Суддя М. В.Бакаїм