Ухвала суду № 96741249, 05.05.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2357/21

Провадження № 1-кс/461/2529/21

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

05.05.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря судового засідання Собко В.В., прокурора Бруцяка Н.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Костика В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області Парубія Б.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомира, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ,

встановив:

слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021140000000049 від 18.03.2021, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Слідчий СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області Парубій Б.І., за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема, на ОСОБА_3 та працівників АТ «Львівгаз», знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи характер інкримінованих злочинних дій, майновий стан підозрюваного, просить визначити підозрюваному розмір застави в сумі 136 200 гривень.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисник клопотання заперечили, з мотивів необґрунтованості. Просили відмовити в задоволенні клоптання.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України). Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбачених у вказаній статті.

Органом досудового розслідування дії підозрюваного кваліфікуються за ч. 4 ст. 368-3 КК України за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Пред`явлена ОСОБА_1 підозра обґрунтовується заявою ОСОБА_3 від 18.03.2021 про вчинення неправомірних дій відносно неї головним фахівцем відділу економічної безпеки АТ «Львівгаз» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 18.03.2021, від 24.03.2021, згідно з якими, вона повідомила про обставини вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищеописаних неправомірних дій; протоколом ідентифікації грошових коштів від 24.03.2021; протоколом обшуку від 24.03.2021; протоколом огляду від 24.03.2021; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.03.2021; речовими доказами; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 62/8\2 – 636 від 31.03.2021.

На даній стадії слідчим та прокурором наведено переконливість фактів того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні правопорушення, яке йому інкримінується.

Беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_1 аргументовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, майновий стан, ступінь соціальних зв`язків, характер інкримінованого злочину, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, приходжу до переконання, що обставини визначені ст. 177 КПК України, у світлі наявних даних про особу підозрюваного та характер вчинення злочину, в якому він підозрюється, відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі кримінального провадження.

У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.

При цьому, вищезазначені обставини не є настільки виправданими та необхідними елементами, які б визначали та виправдовували потребу в триманні підозрюваного під вартою.

Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню, підтверджує наведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій.

Однак, на час розгляду даного клопотання прокурором не доведено, що зазначені у клопотанні обставини, в сукупності з відомостями про сімейне становище підозрюваного, наявності на його утриманні непрацездатних батьків похилого віку, в повній мірі, вказують на наявність передумов регламентованих п.3 ч. 1 ст. 194 КПК України, оскільки подані стороною захисту документи, а також наведені мотиви щодо заперечення доводів прокурора та слідчого, вказують на можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, в ході розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний на даний час звільнений з посади у зв`язку із перебуванням на якій підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину. Крім того, підозрюваний будучи обізнаним про наявність даного клопотання добровільно з`явився на його розгляд, як і являвся на всі виклики слідчого до зміни процесуального статусу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що будь-яке позбавлення волі має здійснюватись не тільки у відповідності із основними процесуальними нормами національного права, але також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Позбавлення свободи не повинно перетворитися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.

Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

За таких обставин слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти ризику переховування від органів досудового розслідування. Крім того, в ході розгляду клопотання прокурором не доведено наявність у підозрюваного можливості внести розмір застави запропонованої органом досудового розслідування.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оцінюючи матеріали клопотання, обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на особу підозрюваного, наявність на утриманні непрацездатних батьків похилого віку, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, враховуючи вищенаведені доводи, приходжу до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам.

Доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену в клопотанні практику Європейського Суду з прав людини прокурор та слідчий намагаються використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи наведені для обґрунтування застосування найбільш суворого запобіжного заходу відхиляються судом.

Таким чином приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області Парубія Б.І. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомира, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з обмеженням права покидати без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, прокурора чи суду місце постійного проживання цілодобово.

Покласти ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися з Житомирської області без дозволу слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42021140000000049 від 18.03.2021, зокрема, із ОСОБА_3 та працівниками АТ «Львівгаз» ОСОБА_2 , ОСОБА_4 стосовно обставин, які підлягають дослідженню у кримінальному провадженні №42021140000000049 від 18.03.2021;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності таких.

Роз`яснити підозрюваному його обов`язки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури Бруцяка Н.Р.

Строк дії ухвали до 05 липня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.В. Стрельбицький