Постанова № 9674041, 26.04.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2010 року справа № 2-а- 4204 /10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Балаклицького А.І., при секретарі Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовом Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до Приватного підприємства «Техіндустрія» третя особа Відділ державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області про припинення юридичної особи, визнання установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість недійсними,

в с т а н о в и в:

Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Київської області (далі Позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Техіндустрія» (далі Відповідач), третя особа Відділ державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить припинити юридичну особу ПП «Техіндустрія» з моменту державної реєстрації, визнати установчі документи ПП «Техіндустрія» недійсними з моменту їх державної реєстрації, визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Техіндустрія» за № 32740762 та визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 14169531 від 27.11.2003 року та № 100079568 від 27.11.2007 року з моменту його складання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «Техіндустрія» було зареєстроване громадянином України ОСОБА_1, який не мав на меті здійснювати фінансово-господарську діяльність, а у звязку з чим установчі документи відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надав, про день, час і місце розгляду був повідомлений належним чином, справа відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Техіндустрія» зареєстроване Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 21 листопада 2003 року.

24.11.2003 року за № 189 Відповідач взятий на облік у Білоцерківській ОДПІ як платник податків та платежів у бюджет, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 24.03.2010 року № 216 .

Як зазначено в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи відповідача адреса його місцезнаходження є: АДРЕСА_1.

В статуті Приватного підприємства «Техіндустрія» визначено, що єдиним засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 03 червня 1999 року міським відділом № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області.

Згідно наказу № 1 від 24.11.2003 року ОСОБА_1 був призначений директором ПП «Техіндустрія».

Згідно наказу № 1 від 01.11.2007 року директором ПП «Техіндустрія» було призначено ОСОБА_2.

Проте, ОСОБА_1 в своїх поясненнях відібраних працівниками ГВПМ Білоцерківської ОДПІ повідомив, що зареєструвавши ПП « Техіндустрія » він фінансово-господарською діяльністю даного підприємства не займався, первинні фінансово-господарські, бухгалтерські документи ПП « Техіндустрія » та документи податкової звітності не підписував. Ніяких дій по здійсненню підприємницької діяльності ПП « Техіндустрія » він не проводив як директор, нікого на це не уповноважував, довіреності нікому не видавав. Господарські стосунки ПП « Техіндустрія » з іншими субєктами підприємницької діяльності йому не відомі. Податкові декларації подані до Білоцерківської ОДПІ від імені ПП « Техіндустрія » він не підписував та не подавав, бухгалтерський облік не вів, первинних документів, а саме: податкових накладних, прибуткових та видаткових накладних, платіжних доручень, актів прийому робіт, квитанцій прибуткових касових ордерів не підписував. Також ОСОБА_1 в своїх поясненнях зазначив, що йому не відомо хто займається фінансово-господарською діяльністю ПП « Техіндустрія » з моменту відкриття.

Отже, громадянин України ОСОБА_1 не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства.

Згідно пункту 1 статті 56 Господарського кодексу України, субєкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) субєкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) субєкта господарювання.

Згідно частини 2 статті 82 Господарського кодексу України, установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього кодексу.

Приписами статті 87 Цивільного кодексу України передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 3 статті 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

З наведених норм вбачається, що для створення юридичної особи потрібно, насамперед, волевиявлення учасників (засновників), яке фіксується в установчому документі. За своєю правовою природою статут субєкта підприємницької діяльності юридичної особи є юридичним фактом угодою, яка повинна відповідати умовам дійсності угод про форму, сторони, зміст угоди, про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

Статтями 202, 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вбачається з позовних матеріалів, установчі документи ПП « Техіндустрія » , в редакції, зареєстрованій Відділом державної реєстрації Білоцерківської міської ради, вищенаведеним положенням законодавства не відповідають, оскільки особа, яка зазначається засновником та власником товариства фактично до діяльності підприємства відношення не має.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно пояснень представника Білоцерківської ОДПІ Київської області, відповідач за юридичною адресою не знаходиться, господарську діяльність не проводить, бухгалтерські документи не зберігає.

Відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) юридичної особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Згідно вимог ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути:

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до приписів частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у звязку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Ліквідація юридичної особи є видом припинення юридичної особи.

Згідно статті 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що ПП « Техіндустрія » створене та зареєстроване в державному органі реєстрації на підставі неправдивих даних про учасників товариства, з порушенням вимог статей 42, 57 Господарського кодексу України, відповідно до яких підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Як вбачається з матеріалів справи, у директора підприємства ОСОБА_1 ні з самого початку ні в подальшому не було на меті досягнення економічних чи соціальних інтересів, та отримання прибутку з вказаного підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи та заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області задовольнити .

Припинити юридичну особу Приватне підприємство «Техіндустрія» (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32740762) з моменту його державної реєстрації.

Визнати установчі документи (статут) Приватного підприємства «Техіндустрія» недійсними з моменту їх державної реєстрації.

Визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства «Техіндустрія» в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за № 32740762.

Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість Приватного підприємства «Техіндустрія» № 14169531 від 27.11.2003 року та № 100079568 від 27.11.2007 року з моменту його складання.

Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем знаходження юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя А.І. Балаклицький

Повний текст постанови складено та підписано 29 квітня 2010 року.

Постанова станом на 29 квітня 2010 року законної сили не набрала.