КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 року справа № 2-а-3692/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Державного Українського науково-дослідного інституту фарфоро-фаянсової промисловості про відшкодування витрат на виплату пенсій призначених науковим працівникам,
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Державного Українського науково-дослідного інституту фарфоро-фаянсової промисловості (далі - Відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених науковим працівникам в сумі 1 857,02 грн.
Позов мотивований тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та є державною організацією, створеною відповідно до Статуту, з метою отримання прибутку та з державного бюджету не фінансується, тому має відшкодовувати органам ПФУ різницю в пенсіях, призначених науковим працівникам з власних коштів. В результаті не перерахування коштів, що покривають витрати на виплату пенсій науковим працівникам, у відповідача за період з 25.12.2009 року по 25.02.2010 року утворилась заборгованість по відшкодуванню різниці, що покриває витрати на виплату пенсій науковим працівникам, які понесені Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області в сумі 1 857,02 грн.
27 квітня 2010 року представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Представником відповідача подано до суду клопотання від 27 квітня 2010 року про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
У письмових запереченнях, наданих до суду, відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якої відповідач має сплачувати різницю в пенсіях науковим працівникам, суперечить Конституції України, оскільки відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відшкодування різниці в пенсіях за рахунок підприємства не є страховим обов’язковим внеском і не відноситься до валових витрат підприємства, вони повинні сплачуватись лише за рахунок прибутку, який залишається у підприємства після сплати всіх податків.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Державний Український науково-дослідний інститут фарфоро-фаянсової промисловості, згідно ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і, згідно повідомлення, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі з 01.01.1991 року, (реєстраційний № 01-209) і є державною організацією, створеною, відповідно до Статуту, з метою отримання прибутку та з державного бюджету не фінансується і має відшкодовувати органам ПФУ відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різницю в пенсіях, призначених науковим працівникам, з власних коштів.
В результаті не перерахування коштів, що покривають витрати на виплату пенсій науковим працівникам за Державним Українським науково-дослідним інститутом фарфоро-фаянсової промисловості за період з 25.12.2009 року по 25.02.2010 року утворилась заборгованість по відшкодуванні різниці, що покриває витрати на виплату пенсій науковим працівникам, які понесені Управлінням Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі, в сумі 1 857,02 грн.
Порядок такого відшкодування визначений ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», ч. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» пенсії науковим працівникам призначаються у розмірі 80 % заробітної плати, що визначається відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону та ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для працівників інших підприємств і організацій – за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, в порядку ст. 24 зазначеного Закону Відповідач повинен відшкодовувати з власних коштів органам Пенсійного фонду України різницю в пенсіях, призначених науковим працівникам відповідно до Порядку фінансування та виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372.
Пунктом 2 Постанови № 372 визначено, що 50 % суми різниці фінансується за рахунок коштів державного бюджету, інша частина – за рахунок коштів підприємства.
Відповідно до ч. 2 п. 5 та п. 8 Постанови № 372 підприємства самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісячно до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду України за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулих та поточних роках.
Посилання представника відповідача на те, що після виплати в першу чергу заробітної плати своїм працівникам та сплати в обов’язковому порядку податків у відповідача не залишається коштів для відшкодування різниці в пенсіях та оскільки відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відшкодування різниці в пенсіях за рахунок підприємства не є страховим обов’язковим внеском і не відноситься до валових витрат підприємства, вони повинні сплачуватись лише за рахунок прибутку, суд не приймає до уваги, оскільки ст. 24 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено обов’язок відповідача сплачувати різницю в пенсіях науковим працівникам.
В добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив.
Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
А дміністративного позов Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області – задовольнити.
Стягнути з Державного Українського науково-дослідного інституту фарфоро-фаянсової промисловості (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, код ЄДРПОУ 05468498) на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (код ЄДРПОУ 20591865) заборгованість в сумі 1 857 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят сім) грн. 02 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя: / підпис/
З оригіналом згідно
Суддя А.І.Балаклицький
Постанова станом на 27 квітня 2010 року законної сили не набрала.
Судове рішення № 9673997, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 27.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-3692/10/1070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: