Ухвала суду № 96739378, 06.05.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1954/21

Провадження №1-кс/242/304/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С, розглянувши заяву про самовідвід судді Селидівського міського суду Донецької області Переясловської Ю.А. по кримінальному провадженню № 22021101110000040 від 15 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,що надійшло з угодою про визнання винуватості від 31.03.2021 року, сторони: прокурор Калюс О.В., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Вітошка В.А., -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Селидівського міського суду Донецької області надійшло кримінальне провадження № 22021101110000040 від 15 лютого 2021 року у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, з угодою про визнання винуватості від 31.03.2021 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2021 року головуючим по справі визначено суддю Переясловську Ю.А.

Суддею Переясловською Ю.А. подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 обвинувачується в участі в терористичній організації, яка базується у м. Донецьку, у місті Донецьку мешкають рідні судді, знаходиться належне їй та їм майно, тому це ставить під загрозу життя та особисту безпеку членів сім`ї судді, збереження їхнього та її майна, що знаходиться в м. Донецьк; а також не виключена можливість під час подальшого розгляду даного кримінального провадження погроз на адресу її близьких родичів з метою впливу на неї як на суддю. Крім того, 07 липня 2017 року під будівлею Селидівського міського суду Донецької області група невідомих осіб висловлювала погрози на адресу суддів вказаного суду, які розглядають кримінальні справи, пов`язані з тероризмом. З цього приводу були відповідні звернення до органів поліції та Вищої Ради правосуддя. Також органами підтримання публічного обвинувачення подаються скарги на суддів під час розгляду таких проваджень. В листопаді 2020 року надійшло повідомлення про замінювання приміщення суду з вимогою «звільнити полонених ополченців». На підставі цього вважає наявними реальні підстави побоюватися за своє життя, та життя та здоров`я, своїх рідних, а також збереження майна, що може викликати сумнів у її об`єктивності та неупередженості при розгляді вказаного кримінального провадження.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2021 року головуючим при розгляді питання про самовідвід судді Переясловської Ю.А. визначено суддю Владимирську І.М.

Сторони в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце слухання, надали до суду заяви про розгляд питання про самовідвід судді у їх відсутність.

Вирішуючи клопотання, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 4 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

07.07.2017 р. під будівлею Селидівського міського суду Донецької області група невідомих осіб висловлювала погрози на адресу суддів, які розглядають кримінальні справи, пов`язані з тероризмом, дослівно: «…дання акція является предупредительной и в следующий раз, если не будут сделаны выводы, прибегнут к болем радикальным методам.»

З даного приводу керівництво суду звернулося до Селидівського відділення поліції, а судді - до Генерального прокурора та Вищої Ради Правосуддя.

На засіданні 15 серпня 2017 року Вища Рада Правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за результатами розгляду повідомлень суддів Селидівського міського суду Донецької області ухвалила рішення внести до Генеральної прокуратури України подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою керівника апарату Селидівського міського суду Донецької області Сац О.О. від 7 липня 2017 року з приводу подій, які мали місце того самого дня біля будівлі зазначеного суду.

Крім того, заява судді Переясловської Ю.А. є обґрунтованою, оскільки вона побоюється за життя та здоров`я близьких родичів, які проживають на території проведення антитерористичної операції Донецької області, що може викликати сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді.

При вирішенні заяви про самовідвід судді відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 р. у справі "П`єрсак проти Бельгії" зазначається "Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений."

У п. 53. Рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" заява N 33949/02, зазначається: «З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "КастіллоАльгар проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Крім того, прокуратура Донецької області зверталась до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на дії суддів під час розгляду низки кримінальних проваджень з питань заявлення самовідводів. Ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 08 жовтня 2018 року №3091/2дп/15-18 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за вищевказаною скаргою та зазначено, що очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення та вчинення певних процесуальних дій.

У п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі"Совтрансавто-Холдинг" проти України" заява N 48553/99 зазначено: «…Суд не може не звернути увагу на численні випадки втручання в провадження українських органів державної влади на найвищому рівні. Якими б не були мотиви, представлені Урядом на виправдання такого втручання, Суд вважає, що воно, з огляду на його зміст та спосіб здійснення …, є таким, що суперечить поняттю "безсторонній і незалежний суд" в сенсі статті 6 параграфа 1 Конвенції. Не спекулюючи щодо того, який вплив це втручання мало на хід судового розгляду, Суд констатує в контексті справи, що заявник міг об`єктивно мати побоювання стосовно незалежності та безсторонності судів. Ці випадки втручання з боку органів державної виконавчої влади відображають, крім того, брак поваги до самого функціонування судової гілки влади.»

Обсяг зобов`язань держави-сторони Конвенції щодо гарантування «незалежного і безстороннього суду» відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції не обмежується судовою гілкою, а накладає зобов`язання на виконавчу та законодавчу гілки та інші державні органи, незалежно від їх рівня, поважати і дотримуватися судових рішень, навіть не погоджуючись з ними. Повага держави до повноважень і ролі судів є неодмінною передумовою суспільної довіри до суду, і ширше - верховенства права. Для того, щоб це відбулося, конституційних гарантій незалежності та неупередженості судової влади не досить. Ці гарантії мають бути ефективно впроваджені у повсякденну поведінку та поводження органів державної влади.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що участь судді Переясловської Ю.А. у даному кримінальному провадженні може викликати сумніви в її неупередженості та безсторонності, за наявності обставин викладених вище, що призведе до порушення прав підозрюваного, регламентованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 75, 81, 342 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Переясловської Ю.А. від участі у розгляді кримінального провадження № 22021101110000040 від 15 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України- задовольнити.

Кримінальне провадження № 22021101110000040 від 15 лютого 2021 року у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України передати до канцелярії суду для визначення судді відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Владимирська