Ухвала суду № 96737973, 05.05.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/418/21

УХВАЛА

Іменем України

05 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі головуючого:

судді Ганкіної І.А.

при секретарі Жигаровій Д.О.

за участю прокурора Безпалюка А.О.

представника СВК № 81 Куника В.С.

засудженого ОСОБА_1

адвоката Вишаровської В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в залі суду клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець вул. 1-го Травня, м. Браїлів Жмеринського району Вінницької області, проживав до засудження: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, до засудження не працюючого, з середньою освітою, неодруженого,

Раніше судимого:

1) 23.06.2001 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 140, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку суду на 2 роки та до штрафу в розмірі 680 грн.;

2)21.06.2002 року Жмеринським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 30.07.2004 року на підставі застосування до засудженого ст. 81 КК України на 1 рік 1 місяць 20 днів;

3)11.05.2005 року Жмеринським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186,70,71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнився 26.11.2008 року на підставі ст. 81 КК України на 11 місяців 18 днів;

На даний час відбуває покарання за вироком від 21.04.2014 року Апеляційного суду Вінницької області за п. 4,7,15 ч. 2 ст. 115, 71 КК України до 14 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ухвали Бердичівського міського суду Житомирської області від 18.04.2016 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зарахований строк попереднього ув`язнення з 17.09.2009 року по 05.06.2010 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення до 2 днів позбавлення волі.

- про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за ст. 81 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2021 року засуджений ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із заявою про застосування відносно нього ст. 81 КК України, а саме умовно-дострокового звільнення від подальшого відбуття покарання.

По даній заяві засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком від 21.04.2014 року Апеляційного суду Вінницької області за п. 4,7,15 ч. 2 ст. 115, 71 КК України до 14 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ухвали Бердичівського міського суду Житомирської області від 18.04.2016 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зарахований строк попереднього ув`язнення з 17.09.2009 року по 05.06.2010 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення до 2 днів позбавлення волі.

Початок строку: 17.09.2009 року; Кінець строку – 27.06.2023 року.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування ст.81 КК України, в якій зазначив, що змінив свою поведінку на краще, просить врахувати його відношення до праці, та зміну поведінки на краще, застосувати до нього, ст.81 КК України.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 подане ним клопотання підтримав у повному обсязі, просив застосувати до нього пільгу, а саме, умовно-дострокове звільнення.

Адвокат засудженого Вишаровська В.К. підтримала позицію свого підзахисного та просила задоволити його заяву про застосування ст. 81 КК України.

Представник СВК №81 в судовому засіданні при вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти клопотання ОСОБА_1 , просив врахувати його довідку-характеристику, наявність стягнень та заохочень. Також просив врахувати той факт, що на даний час засуджений не працевлаштований за власним бажанням, а також те, що до нього вже двічі застосовувалася пільга передбачена ст. 81 КК України, однак після того ОСОБА_1 продовжував вчиняти нові тяжкі умисні злочини.

З`ясувавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд враховує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 67 КВК України заміна невідбутої частини покарання або умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заходом заохочення. Згідно з частиною другою ст. 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-достроково звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Згідно роз`яснень, наданих постановою Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року (п.2), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України).

Відповідні положення та роз`яснення містяться в «Узагальненні судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2017 року.

Таким чином, суд вправі прийняти рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання за наявності двох обов`язкових умов: сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці, які в сукупності доводять виправлення засудженого.

Відбуття засудженим певної частини строку покарання не є підставою для обов`язкового звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, оскільки це є лише правом, а не обов`язком суду, а засуджений повинен довести своє виправлення та перевиховання сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього періоду відбування ним покарання.

При цьому, сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

Згідно приписів ст. 9 КВК України засуджені зобов`язані: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань;ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань. Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Судом було встановлено, що згідно характеристики засуджений ОСОБА_1 не працевлаштований на виробництві установи за власним бажанням, залучається до робіт з благоустрою установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, на критику реагує адекватно. На профілактичному обліку в установі ДУ «СВК № 81» перебуває як «схильний до членоушкодження». Дотримується ввічливих та правомірних відносин з персоналом установи. Соціально-корисні зв`язки не втрачено, підтримує із рідними шляхом листування та телефонних розмов.

З довідок відділу фінансового забезпечення установи встановлено, що засуджений залучався на виробництві за що отримував винагороду лише за нетривалий термін праці – у січні 2019 року, січні, червні, липні, серпні 2020 року.

За час відбуття покарання ОСОБА_1 згідно довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень від 15.03.2021 року – до дисциплінарної відповідальності притягувався 4 рази, та має 14 заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці.

За характеристикою СВК №81 засуджений ОСОБА_1 характеризується посередньо, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, у взаємовідносинах з персоналом установи поводить себе тактовно, виконує їх законні вимоги. На виробництві установи не працевлаштований за власним бажанням, виконує разові доручення по благоустрою установи. Намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, з метою поблажливого ставлення до себе. Передбачені вимоги персоналу установи виконує, проте корисної ініціативи не проявляє, в більшості випадків потребує контролю за їх виконанням. До робіт з благоустрою установи відноситься посередньо, не завжди вбачає суспільну необхідність їх виконання. Не приділяє увагу необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. Засуджений був зарахований до програми диференційованого впливу на засуджених «Підготовка до звільнення» проте активної участі в її реалізації не приймає. На профілактичному обліку установи перебуває як «схильний до членоушкодження».

За протоколом № 35 від 21.11.2019 року комісією СВК № 81 у застосуванні ст.81 КК України ОСОБА_1 , було відмовлено як особі, що не довела свого виправлення.

На думку установи СВК №81, висловленій у характеристиці від 15.04.2021 р. засуджений ОСОБА_1 не досяг ступеню виправлення відповідно ст.81 КК України. Адміністрація установи вважає за недоцільне застосування до заявника пільги передбаченої ст.81 КК України.

Судом також встановлено, що до засудженого двічі застосовувалася ст.81 КК України при відбутті покарання за вироком Жмеринського районного суду Вінницької області від 21.06.2002 року та за вироком Жмеринського міського суду Вінницької області від 11.05.2005 року, однак, після застосування умовно-дострокового звільнення, засуджений знову вчинив умисний корисний злочин.

Враховуючи вищевказане, відсутність сумлінної поведінки ОСОБА_1 під час всього відбуття покарання, посередньо характеристику, нетривалі терміни працевлаштування, той факт, що засуджений попередньо двічі звільнявся з місць позбавлення волі в умовно-достроковому порядку, але продовжував вчиняти нові кримінальне правопорушення, суд вважає, що засуджений ОСОБА_1 не довів достатність підстав для застосування до нього умовно-дострокового стягнення, в зв`язку з чим клопотання засудженого про звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, передбаченого вироком від 21.04.2014 року Апеляційного суду Вінницької області за п. 4,7,15 ч. 2 ст. 115, 71 КК України до 14 років 6 місяців позбавлення волі до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 81 ч.3 п.2 КК України та ст. 539 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за ст. 81 КК України – відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі 7 діб з дня проголошення.

Суддя І.А. Ганкіна