Вирок № 96737929, 05.05.2021, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/2679/20

Провадження № 1-кп/126/189/2021

"05" травня 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

із секретарем Олійником І.В.

за участю прокурора Бурковського Ю.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження №12020020090000475 від 08.10.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

07.10.2020 о 17:09 години в денну пору доби в м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області по вул. Юрія Коваленка, 19, навпроти супермаркету «Піраміда», водій ОСОБА_1 , рухаючись за кермом власного технічно- несправного автомобіля «Mercedes-Benz Vito» державний номер НОМЕР_1 , яка полягала в обмеженому працездатному стані гальмівної системи, що підтверджується висновком експерта №753 від 29.10.2020, зі швидкість близько 54,9-59,4 км/год, під час руху в сторону с. Бирлівка Гайсинського району Вінницької області, всупереч вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не вибравши допустиму швидкість керованого ним транспортного засобу, здійснивши гальмування, не зупинив транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходу, якому може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка проходила пішохідний перехід з ліва на право відносно водія ОСОБА_1 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 , згідно висновку експерта № 134 від 26.11.2020, отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 5 та 9 ребра зліва, розриву ключично- акроміального зчленування, перелому верхньої гілки лонної кістки справа, закритий перелом поперечних відростків поперекових хребців, що відносяться ДО середнього ступеня важкості тілесних пошкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я, забійної рани правого колінного суглобу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я та численні синці, саднини, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Згідно висновку експерта №753 від 29.10.2020 було встановлено, що на момент експертного огляду гальмівна система автомобіля «Mercedes-Benz Vito» державний номер НОМЕР_1 перебувала в технічно несправному, обмежено працездатному стані.

Згідно висновку експерта №757 від 19.11.2020 дії водія автомобіля і «Mercedes-Benz Vito» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з технічної точки зору регламентувались п.п.12.4, 18.1, 31.4.1(a), 31.4.1 (д) Правила дорожнього руху України, а саме:

п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;

п. 18.1 - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого

пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а у разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; :

п. 31.4.1 - Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності змін конструкції гальмових систем, що не відповідають вимогам підприємства-виробника; д) стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан транспортних засобів з повним навантаженням - на уклоні не менше ніж 16%, легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23%.

Згідно висновку експерта № 757 від 19.11.2020 невідповідність дій водія автомобіля «Mercedes-Benz Vito» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, який зобов`язує водія транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а у разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Органом досудового розслідування вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, визнав повністю та надав покази, якими підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення. При призначенні йому покарання, просив суд не позбавляти його права керувати транспортним засобом, посилаючись на те, що це єдине джерело його доходів.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінальної справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, відповідно до п.113 якого вбачається, що «основна мета статті 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) у рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (див. рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»).

А також у рішеннях в справах « Леонід Лазаренко проти України» від 28.10.2010 року та «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року, зазначено, що «ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (див. рішення у справі «Сейдович проти Італії»)» (пункти 52 та 80, відповідно).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченому роз`яснено.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та суд кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, що ним вчинено нетяжкий злочин, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Судом враховано зазначені в досудовій доповіді характеризуючі ознаки ОСОБА_1 та думка органу пробації стосовно визначення міри покарання.

Крім того, також враховано що обвинувачений посередньо характеризується по місцю проживання, в лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, з урахуванням думки прокурора та потерпілої, а також інформації наявної в матеріалах досудової доповіді, складеної органами пробації, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, а тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає необхідним, достатнім і справедливим для його виправлення та попередження нових злочинів й таким, що відповідатиме принципу індивідуалізації кримінального покарання.

Прокурором, в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування" було заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор поданий позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Крім того, вказав, що в прохальній частині позовної заяви допущено описку у зазначенні розміру витрат, які просить стягнути, та просив стягнути кошти в розмірі 9426,15 коп.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Згідно довідки № 1954, наданої Комунальним некомерційним підприємством "Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування" вартість стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_2 з 07.10.2020 по 22.10.2020 складала 9,426 грн. 15 коп.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що цивільний позов прокурора інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення є таким, що підлягає задоволенню та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 , 9426 грн. 15 коп., оскільки такі витрати доведені матеріалами кримінального провадження та визнаються обвинуваченим.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Також, суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи.

Керуючись статтями 100, 124, 128, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік із покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок відбування іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто 05.05.2021 року.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Комунального некомерційного підприємства "Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування" вул. Будкевича, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, ЄДРПОУ 01982494, р/р 35414021333398, МФО 802015 в УДКСУ у Бершадському районі кошти в розмірі 9 426 грн. 15 коп. (дев`ять тисяч чотириста двадцять шість грн. п`ятнадцять коп).

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 2288,3 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят вісім грн тридцять коп.) на користь держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 19.10.2020 року на автомобіль «Mercedes-Benz Vito» державний номер НОМЕР_1 .

Речові докази: автомобіль «Mercedes-Benz Vito» державний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання до ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області передати ОСОБА_1 , як власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Р. В. Хмель