Ухвала суду № 96737068, 27.04.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7450/21

Провадження № 2-а/760/871/21

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків

27 квітня 2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), а саме: не надано доказів сплати судового збору або докази, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також не надано оригінал або засвідчену в установленому чинним законодавством порядку копії оспорюваної постанови, у зв`язку з чим ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року позов залишено без руху.

26 квітня 2021 року, на виконання зазначеної ухвали, позивач надав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, витребування доказів та виклик свідка, в якому зазначив, що постанова Великої Палати Верховного Суду в справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року містить окрему думку суддів, яка полягає в тому, що частини четверта статті 288 КУпАП є спеціальною нормою по відношенню до частини третьої статті 161 КАС України, тому, з огляду на неодноголосне ухвалення постанови, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (частина четверта статті 288 КУпАП).

Однак такі доводи позивача є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд, залишаючи позов без руху з підстав несплати позивачем судового збору, застосував висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду відповідно до вищенаведеної норми, а наявність окремої думки в зазначеній справі не породжує юридичних наслідків та не може розглядатися як джерело права.

В обґрунтування заявленого позивачем клопотання про звільнення його від сплати судового збору останній зазначив, що він є пенсіонером, пенсія є недостатнім джерелом доходу, тому він вимушений досі працювати. Його фінансовий стан є недостатнім для можливості сплати судового збору без суттєвих змін у його майновому стані та його дружини, яка перебуває на його утриманні.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В рішеннях у справах «Kniat v. Poland» та «Jedamski and Jedamska v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Враховуючи вищевикладені норми, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.

З матеріалів позовної заяви та клопотання, наданих позивачем до суду неможливо встановити розмір реального доходу позивача, оскільки останнім не надано жодного доказу, який би підтверджував його дійсний заробіток, та відповідно його скрутне майнове становище, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо поданого позивачем клопотання про витребування доказів, а саме, постанови 1АВ № 00701162 віл 14 серпня 2020 року, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Таким чином, клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки позивачем в порушення вимог частини четвертої статті 79 КАС України не надано доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Крім того, згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З огляду на викладене, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

При цьому, статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову від 14 серпня 2020 року, однак позовну заяву подав до суду 26 березня 2021 року. При цьому в додатках до позову відсутня заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору, копію оскаржуваної постанови, та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Частиною другою статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає за доцільне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 79, 121, 133, 160-161, 169, 248, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору залишити без задоволення.

У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та виконання ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року у справі № 760/7450/21.

Встановити позивачу строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна