Рішення № 96736122, 28.04.2021, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/129/21

Номер провадження 2/725/20/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 року м.Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Федіної А.В.,

за участю секретяра судового засідання Кожолянко А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 в режимі ВКЗ,

представника відповідача Миронова С.І.

та представника третьої особи Попова В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Чернівцігаз», третя особа ТзОВ «Чернівцігаз збут» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року позивач звернулась до суду з вище вказаним позовом та просила визнати агресивною підприємницькою практикою Акціонерного товариства «Чернівцігаз» (код ЄДРПОУ 03336166) складання акту № 344/601 від 12.12.2018 року про відключення житлового будинку від мереж газопостачання без її участі та за відсутності третіх осіб; позбавлення її права на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про аварійний стан мережі газопостачання; вхід та виконання робіт на подвір`ї без її присутності та дозволу; невиконання ремонтно-відновлюваних робіт на мережі газопостачання; вважати розірваним договір розподілу природного газу, укладений між Акціонерним товариством «Чернівцігаз» (код ЄДРПОУ 03336166) і нею, з 12.12.2018 року; зобов`язати Акціонерне товариство «Чернівцігаз» (код ЄДРПОУ 03336166) перерахувати вартість наданих їй послуг з розподілу газу шляхом скасування нарахованих платежів з 12.12.2018 року по дату подання даного позову до суду; стягнути з Акціонерного товариства «Чернівцігаз» (код ЄДРПОУ 03336166) на користь ОСОБА_3 помилково сплачені 492,50 грн. за квитанцією від 31.10.20 за № 18566-72512-56824; стягнути з Акціонерного товариства «Чернівцігаз» (код ЄДРПОУ 03336166) на користь ОСОБА_3 судові витрати.

В обґрунтування вказаних вимог посилалась на те, що ТзОВ «Чернівцігаз збут» звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області з позовом до неї про стягнення заборгованості за природний газ. Отримавши вказану позовну заяву, їй стало відомо про незаконні дії відповідача ТзОВ «Чернівцігаз збут» щодо нарахування обсягів спожитого газу та відключення належного їй домоволодіння за адресою с. Орошани, Кіцманського р-ну, Чернівецької області від газопостачання. За адресою місцезнаходження вказаного будинку тривалий час ніхто не проживає та відповідно не використовує газ.

Зазначала, що вона є особою похилого віку. Яка самостійно не пересувається та потребує стороннього догляду, а тому немала можливості відвідувати належний їй будинок, а ключі від нього передала сусідці, яка повідомляє їй покази лічильника газу, а також передає поштову кореспонденцію, яка надходить за вказаною адресою на її ім`я.

12.12.2018 року відповідачем було складено акт №344/601 про відключення вказаного домоволодіння від мереж газопостачання у зв`язку із аварійним станом мереж газопостачання будинку на підставі доручення ТзОВ «Чернівцігаз збут» №Chr-Кл-6106-1121, копію якого вона не отримувала, а також не була присутньою як при відключені будинку від газопостачання так і при складанні вказаного акту, крім того відключення відбулось без участі також третіх осіб, що свідчить про порушення її права на недоторканість житла. Зазначала, що вона не була повідомленою про виникнення аварійної ситуації та позбавлена можливості самостійно вжити заходів для усунення загрози, відповідач не звертався до неї за дозволом для проведення обстеження газопроводу, у зв`язку з чим вважає, що технічний огляд та обстеження газопроводу не здійснювалось, що свідчить про безпідставне відключення будинку від газопостачання, при цьому у вказаному акті не зазначено в чому саме полягає поломка, також не було складено акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що унеможливлює встановлення винної особи в аварійному стані устаткування та мереж газопостачання.

Оскільки, відповідач не вжив заходів з ліквідації аварійної ситуації та відновлення газопостачання будинку, вважає, що він в односторонньому порядку розірвав діючий публічний договір розподілу газу в односторонньому порядку з дати протиправного відключення її будинку від мереж газопостачання.

Крім того, на її прохання сусідка ОСОБА_4 , в якої знаходяться ключі від будинку, сфотографувала покази лічильника газу відповідно до яких нею було спожито 95 м.куб. газу за період з 01.03.20174 року по 05.01.2021 року, також зі слів вказаної сусідки їй відомо, що представник АТ «Чернівцігаз» приходив до вказаного будинковолодіння та також фотографував покази лічильника. Натомість, в ході з`ясування обставин їй стало відомо, що станом на 01.11.2020 року сума боргу перед ТОВ «Чернівцігаз збут» згідно розрахунків відповідача складала 29111,55 грн., в листопаді 2020 року було здійснено перерахунок на суму 28965,57 грн., внаслідок чого залишок боргу станом на 01.12.2020 року складав 154,97 грн.

Вважає, що вказаний перерахунок був здійснений відповідачем після контрольного зняття показників її лічильника, а вказана вище заборгованість була неправомірно нарахована у зв`язку з систематичним ухиленням відповідача від здійснення контрольного зняття показників лічильника, що згідно Кодексу газорозподільних систем має відбуватись не рідше одного разу на шість місяців, а також від технічного огляду та обстеження газопроводу, у зв`язку з чим і виникли невідповідності між фактичним об`ємом спожитого газу та даними відповідача, які були взяті за основу розрахунку заборгованості.

Внаслідок таких агресивних дій відповідача 31.10.2020 року вона змушена була оплатити послуги АТ «Чернівцігаз», у зв`язку з чим в останнього слід витребувати сплачену нею суму в розмірі 492,50 грн.

Вважає, що відповідач порушив принцип рівності сторін договору, учасником якого вона була, позбавив її одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про аварійний стан мережі газопостачання, неправомірно проник на територію її домоволодіння, позбавив її право користуватись газом, що в сукупності свідчить про його агресивну підприємницьку практику.

Окрім того, вважає, що про агресивну підприємницьку практику відповідача також свідчить безпідставне нарахування обсягів нібито спожитого нею газу, ухилення від обов`язку про вручення їй заяви-приєднання до публічного договору на розподіл природного газу, складання акту №344/601 від 12.12.2018 року про відключення її житлового будинку від мереж газопостачання без її участі та у відсутності свідків, проникнення та виконання робіт на її подвір`ї без її дозволу та присутності, невиконання ремонтно-відновлювальних робіт на мережі газопостачання, ухилення від відновлення мереж газопостачання.

На вказану позовну заяву надійшов відзив в якому представник відповідача позов не визнав, зазначав, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та посилався на наступні обставини.

Так, відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» щодо розмежування функцій з постачання та розподілу газу, а також згідно з постановою НКРЕКП (Регулятора) від 28.05.2015 року № 1640 з 01 липня 2015 року було анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, видану ПАТ "Чернівцігаз" та Постановою НКРЕКП від 28 травня 2015 року N 1641 ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території Чернівецької області видано ТОВ «Чернівцігаз збут». Таким чином, з 01.07.2015 року ліцензовану діяльність з постачання (купівля-продаж) газу проводить ТОВ «Чернівцігаз збут» (як постачальник газу), а ліцензовану діяльність з розподілу газу (доставка газу, комерційний облік газу тощо) проводить «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (як Оператор ГРМ). При цьому, порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення) визначений розділом ІХ Кодексу ГРМ (постанова НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015р.)

Так, згідно з п.2, п. 4 гл.4 розд. IX Кодексу ГРМ періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць, побутовий споживач, який розраховується за лічильником газу, зобов`яз щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. Оскільки позивач жодного разу у встановлені строки не надала Оператору ГРМ фактичні показники лічильника, обсяг спожитого газу був визначений а рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача. на підставі п. 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ відповідно до якого у разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Також, щодо посилань позивача про те, що вона не проживає за адресою надання послуг відповідачем, вказував на те, що згідно з п.10 глави З розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі звільнення займаного об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж робочих днів до дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об`єкт приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. Оператор ГРМ зобов`язаний припинити розподіл (газопостачання) природного газу споживачу із заявленого ни звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом). У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об`єкт приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору. Отже, Кодекс ГРМ передбачає обов`язок відповідача припинити розподіл газу споживачу у разі подання заяви про звільнення приміщення, натомість позивач жодного разу не звертався до відповідача з питанням звільнення нею приміщення та припинення користування природним газом, що унеможливило виконання відповідачем обов`язку припинити газопостачання.

Крім того, заперечував проти вимог позивача про відшкодування їй витрат на правову допомогу, посилаючись на безпідставність та недоведеність понесення таких витрат, а також ставлячи під сумнів належність та допустимість доказів, які були наданні представником позивача на підтвердження його повноважень, а також проведених з ним розрахунків.

У своїх письмових поясненнях представник третьої особи ТзОВ «Чернівцігаз збут» зазначав, що позовна заява ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим має бути залишена без розгляду. Щодо суті заявлених позовних вимог вказував на те, що відповідач не оспорювала у встановленому законом порядку нарахування обсягу спожитого нею природного газу, заперечуючи факт споживання нею природного газу внаслідок тривалого не проживання у будинку, позивач з письмовою заявою про припинення газопостачання до її будинковолодіння не зверталась. Зазначав, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04.12.2020 року задоволено позов ТОВ «Чернівцігаз збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за природній газ та після ухвалення судом зазначеного судового рішення, ОСОБА_3 звернулась до Оператора ГРМ із вимогами щодо визначення обсягу розподіленого та спожитого нею природного газу за спірний період, надавши Оператору ГРМ відповідні дані такого споживання. Враховуючи звернення позивача, яка надала відповідні документи, Оператор ГРМ (відповідач по справі) визначив обсяги спожитого позивачем природного газу за спірний період та надав Постачальнику (третій особі) відповідну інформацію. Оскільки, визначені Оператором ГРМ за умовами глави 4 розд. IX Кодексу ГРМ об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником, третьою особою було зменшено суму заборгованості у спірному періоді за рахунок наданої Оператором ГРМ інформації щодо корегування обсягів спожитих позивачем природного газу. Враховуючи зменшення третьою особою суми заборгованості за рахунок наданої Оператором ГРМ інформації щодо корегування обсягів спожитих відповідачем природного газу, сума заборгованості позивача за спожитий природний газ у спірному періоді була зменшена та відповідає фактичним обсягам спожитих позивачем природного газу. Таким чином, вважає, що на момент звернення позивача із позовом до суду, спір в частині визначення обсягів спожитих позивачем природного газу відсутній, рішення по даній справі не впливає на права та обов`язки третьої особи, а сама по собі позовна заява є безпідставною та необґрунтованою. Також, заперечував проти задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.

В рамках судового розгляду даного спору судом було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та ухвалою суду від 30.03.2021 року у відповідача та третьої особи витребувано ряд доказів, зазначених у відповідному клопотанні представника позивача. На виконання вказаної ухвали представником АТ «Чернівцігаз» долучено до матеріалів справи копію акту відключення №344/601 від 12.12.2018 року, щодо інших доказів зазначив причини неможливості їх подання, а також причини відсутності таких доказів у розпорядженні АТ «Чернівцігаз»; також на виконання вказаної ухвали суду ТОВ «Чернівцігаз збут» долучило до матеріалів справи копію доручення №Chr-Кл-6106-1121.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в її інтересах діяв представник - адвокат Озерний К.-В.О., який приймав участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ та позов підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених у тексті позовної заяви. Зазначав, що факт наявності між позивачем та відповідачем договірних правовідносин він не визнає.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві, а також вказував на те, що між сторонами існують фактичні договірні відносини на підставі приєднання до публічного договору, при цьому підстав для розірвання такого договору немає та позивач не зверталась з вимогами про його розірвання в судовому порядку. Просив врахувати, що позивач не повідомляла про припинення користування газом,, не подавала у встановлені строки показники лічильника, що і зумовило нарахування їй заборгованості.

Представник третьої особи позов не визнав з підстав зазначених у письмових поясненнях, а також вказав на те, що розмір заборгованості за спожитий газ та підстави її виникнення у позивача встановлені рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2020 року та постановою Тернопільського апеляційного суду від 18.03.2021 року у справі № 718/1307/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за природний газ.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, судом розглядається дана справа в межах заявлених позивачем позовних вимог з яких вбачається, що спір між сторонами виник у зв`язку із наданням відповідачем послуг з розподілу газу за адресою с. Орошани, Кіцманського р-ну, Чернівецької області, відключенням будинку за вказаною адресою від газопостачання, вартістю послуг розподілу газу за період з 12.12.2018 року, договірних відносин між сторонами щодо розподілу природного газу, а також сплачених позивачем у жовтні 2020 років коштів в сумі 492,50 грн.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Так, постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За наслідками розгляду справи встановлено, що з 01.07.2015 року ліцензовану діяльність з розподілу газу (доставка газу, комерційний облік газу тощо) проводить «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (як Оператор ГРМ).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була підключена до газорозподільної системи оператора ГРМ та за адресою АДРЕСА_1 здійснювалося постачання природного газу ТОВ «Чернівцігаз збут», яке з 01.07.2015 року надає послуги постачання природного газу побутовим споживачам.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів які б спростовували той факт, що будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 не є об`єктом, який підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ, а навпаки наявність акту №344/601 від 12.12.2018 року свідчить про те, що до 12.12.2018 року ОСОБА_3 була споживачем природного газу за об`єктом газоспоживання, який знаходиться за вказаною адресою, а отже і споживачем наданих АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» послуг розподілу природного газу на умовах визначених Типовий договір розподілу природного газу.

За змістом ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, в рамках судового розгляду даного спору позивач не зверталась до суду з вимогами про розірвання договору розподілу природного газу між нею та відповідачем, а доказів наявності підстав вважати такий договір розірваним матеріали справи не містять, у зв`язку з чим позов в частині вимог вважати розірваним договір розподілу природного газу, укладений між Акціонерним товариством «Чернівцігаз» (код ЄДРПОУ 03336166) і нею з 12.12.2018 року задоволенню не підлягає, при цьому слід також зазначити, що факт відключення об`єкту від газопостачання не свідчить про наявність підстав вважати, що договір розподілу природного газу між сторонами було таким чином розірвано.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих їй послуг з розподілу природного газу шляхом скасування нарахованих платежів з 12.12.2018 року по дату надання цього позову до суду слід зазначити наступне.

Згідно гл.4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, а також розділу V Типового договору розподілу природного газу, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

При здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

При здійсненні обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем.

У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем та Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем.

Порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.

Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Споживач, що є побутовим, який за умовами цього Договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ;2) за телефоном;3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) Оператора ГРМ;4) на електронну адресу.

У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання Споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця Споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та спожитого природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та й постачальником. Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання велич об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Як вбачається з тексту позовної заяви, а також встановлено з пояснень представників сторін в судовому засіданні, позивач тривалий час не проживає за адресою АДРЕСА_1 за якою відповідач надає послуги постачання природного газу, при цьому остання не зверталась до відповідача з заявою про припинення газопостачання до вказаного будинку, а також відсутні докази того, що вона своєчасно подавала показники лічильника, при цьому представник відповідача зазначав, що був позбавлений можливості періодично здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) в будинку позивача, у зв`язку з чим відповідачем визначається фактичний об`єм розподілу природного газу на підставі п.4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ.

У відповідності до вимог п. 5.6 розділу V Типового договору розподілу природного газу за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Таким чином, для встановлення наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідача здійснити з 12.12.2018 року по дату подання позову до суду доказуванню підлягає той факт, що дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» щодо нарахування об`ємів спожитого природного газу для ОСОБА_3 за вказаний період є неправомірними, натомість таких доказів позивач та її представник не надали, зокрема не вказували на те, яка сама вартість наданих послуг розподілу газу була нарахована відповідачем за період з 12.12.2018 року по дату звернення до суду, в чому саме полягають розбіжності, при цьому судом також враховується той факт, що з 12.12.2018 року будинковолодіння позивача відключене від газопостачання, а також варто зазначити, що позивач не позбавлена можливості звернутись до відповідача з заявою про перерахунок наявної у неї заборгованості, надавши останньому покази лічильника газу.

Не підлягає також до задоволення вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 492,50 грн., які позивач вважає помилково сплаченими, оскільки позивачем не доведено в чому саме полягали неправомірні дії відповідача у зв`язку зі сплатою нею вказаної суми та чи зверталась вона у встановленому законом порядку до отримувача вказаних коштів з заявою про повернення помилково сплачених коштів.

Зі змісту позовних вимог та тексту позовної заяви вбачається, що складання акту № 344/601 від 12.12.2018 року про відключення житлового будинку від мереж газопостачання без участі позивача та за відсутності третіх осіб; позбавлення позивача права на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про аварійний стан мережі газопостачання; вхід та виконання робіт на подвір`ї без її присутності та дозволу; невиконання ремонтно-відновлюваних робіт на мережі газопостачання позивач просить визнати агресивною підприємницькою практикою відповідача.

Судом встановлено, що ТОВ «Чернівцігаз збут» у 2018 році надало ПАТ «Ченівцігаз» ( АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз») доручення №Chr-Кл-6106-1121 на припинення газопостачання побутовому споживачу ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 та відповідно до акту №344/601 від 12.12.2018 року працівниками ПАТ «Чернівцігаз» методом видимого розриву у зв`язку із аварійним станом відключено вказане будинковолодіння від газопостачання.

Так, ч. 4,5 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; 2) вживання образливих або загрозливих висловів; 3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача; 4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб`єктом господарювання; 5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; 2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; 3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; 4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Слід зазначити, що обставини на які посилається позивач в обґрунтування зазначеної позовної вимоги не підпадають під ознаки агресивної підприємницької практики відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

З системного аналізу положень ст. 16 ЦК України в сукупності з ст. 13 ЦПК України вбачається, що предмет оскарження за правилами цивільного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, встановлених законом, умови їх реалізації. Юридичне значення в межах спірних правовідносин для позивача має правомірність дій відповідача при складанні акту 12.12.2018 року та відключенні її будинковолодіння від газопостачання, натомість позивач обрала способом захисту своїх прав саме визнання агресивною практикою відповідача в частині складання акту № 344/601 від 12.12.2018 року про відключення житлового будинку від мереж газопостачання без участі позивача та за відсутності третіх осіб; позбавлення позивача права на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про аварійний стан мережі газопостачання; вхід та виконання робіт на подвір`ї без її присутності та дозволу; невиконання ремонтно-відновлюваних робіт на мережі газопостачання, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, натоміть з вимогами про скасування вказаного акту та визнання дій відповідача неправомірними остання до суду не зверталась.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 11, 16, 714 ЦК України, Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Чернівцігаз», третя особа ТзОВ «Чернівцігаз збут» про захист прав споживачів, а саме про визнання аргесивною підприємницькою практикою Акціонерного товариства «Чернівцігаз», вважати розірваним договір розподілу природного газу, укладений між Акціонерним товариством «Чернівцігаз» і ОСОБА_3 з 12.12.2018 року; зобов`язання АТ «Чернівцігаз» перерахувати вартість наданих послуг з розподілу газу шляхом скасування нарахованих платежів з 12.12.2018 року по дату подання даного позову до суду; стягнення з АТ «Чернівцігаз» на користь ОСОБА_3 помилково сплачених 492,50 грн. за квитанцією від 31.10.20 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 травня 2021 року.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна