Рішення № 96736073, 06.05.2021, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/826/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2021 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Сірик І.С.

за участю секретаря - Барабащук О.А.

представника позивача - Макогон М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заставна адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ( юридична адреса: 58000, м.Чернівці, вул. Заводська,22) про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 06.04.2021 року інспектором взводу №2 роти БУПП в Чернівецькій області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 20400 грн. Позивач вважає, що винесена постанова та притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Тому просить скасувати вищезазначену постанову.

В судовому засіданні представник позивача Макогон М.В. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Суду пояснив, що ОСОБА_1 06.04.2021 року протягом дня допомагав своєму знайомому ОСОБА_2 , який являється приватним підприємцем, розвозити на автомобілі належному ОСОБА_2 , продукцію замовникам по місцю реалізації товарів у м.Чернівці. Саме ОСОБА_2 керував автомобілем, а ОСОБА_1 розвантажував товар. Приблизно о 11 год. 30 хв. вони під`їхали на автомобілі до магазину по вул. Університетській 5 в м.Чернівці і ОСОБА_2 припаркував автомобіль частково заїхавши на тротуар. ОСОБА_1 почав розвантажувати товар, а ОСОБА_2 відійшов по своїх справах. В цей час до автомобіля підійшли працівники поліції, які попросили ОСОБА_1 пред`явити документи. Останній надав їм свій паспорт, пояснив, що він даним автомобілем не керував, він тільки займається розвантажуванням товару. Однак працівники поліції проігнорувавши його пояснення склали відносно нього постанову про порушення ним вимог ст.126 ч.4 КУпАП.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомлялися. Крім того відповідач не подав суду відзив на позов, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно копії постанови серії ДПР18 №824687 від 06.04.2021 року (а.с.5), що була винесена інспектором взводу №2 роти БУПП в Чернівецькій області позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 грн. Як зазначено в постанові ОСОБА_1 06.04.2021 року о 11 год. 35 хв. в м.Чернівці по вул. Університетська,5 керуючи вантажним т/з здійснив рух по тротуарі, чим порушив п.11.13 ПДР. та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Пунктом 11.13 ПДР України передбачено, що Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Слід зазначити, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак до суду належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано не було.

Судом встановлено, що відповідачем не зібрано та не надано до суду жодних доказів на підтвердження факту скоєння правопорушення та правомірності своїх дій.

Фактично матеріали справи про адміністративне правопорушення складаються лише з оскаржуваної постанови.

?Таким чином, суд вважає, що не доведеним є факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) та у справі № 686/11314/17 (К/9901/15541/18) від 15 березня 2019 року.

В даному випадку, встановлені обставини справи свідчать про те, що для прийняття рішення відповідачем не було встановлено усіх обставин, які мають значення для його прийняття.

Грубе порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності на думку суду є підставою для скасування спірної постанови.

Підсумовуючи викладене, суд ще раз відзначає, що здійснюючи судовий контроль щодо правомірності дій працівників поліції, суд має досліджувати належні та допустимі докази вчинення правопорушення. А належними та допустимими доказами є такі, що містяться у матеріалах адміністративної справи, та зібрані до моменту її розгляду працівником поліції.

Проте, факт правопорушення не було підтверджено належними та допустимими доказами, до моменту винесення спірної постанови.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність доказів вини позивача, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю з вищенаведених підстав, що відповідає повноваженням суду передбаченим п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України та положенням п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 77, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДПР18 №824687 від 06.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інпектором взводу №2 роти БУПП в Чернівецькій області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень в дохід держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Сірик І.С.