Ухвала суду № 96735953, 06.05.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/666/21

1-кп/707/216/21

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду та продовження запобіжних заходів

у вигляді тримання під вартою

06 травня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі:

секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,

прокурора - Кочерги О.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників обвинувачених: Ковтуна Ю.О., Сененко К.В.,

Лінніка М.С., Хворова В.В.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000147 від 04.05.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України;

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 02 квітня 2021 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 08 квітня 2021 року.

08 квітня 2021 року за клопотанням прокурора проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 14 квітня 2021 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2021 року задоволено клопотання сторони захисту, направлено дане кримінальне провадження до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року подання Черкаського районного суду Черкаської області у формі ухвали від 14 квітня 2021 року залишено без задоволення, матеріали кримінального провадження повернено до Черкаського районного суду Черкаської області для розгляду по суті.

Після розгляду апеляційним судом справа надійшла до Черкаського районного суду Черкаської області 22 квітня 2021 року.

Підготовче судове засідання призначено на 06 травня 2021 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, захисники та обвинувачені висловили думку про можливість призначення справи до розгляду.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Черкаському районному суду Черкаської області. При проведенні підготовчих дій підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено, перешкоди для призначення провадження до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої та пунктами 2, 3 частини другої статті 284 КПК України, немає. Підстав для повернення обвинувального акта прокурору не вбачається. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено. Будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, у підготовчому судовому засіданні не заявлено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 27 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що дане кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Згідно з вимогами частини 4 статті 315 КПК України судом роз`яснено обвинуваченим їх право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів.

Відповідних клопотань не надійшло.

Водночас, у підготовчому судовому засіданні прокурор Кочерга О.В., відповідно до ст. 331 КПК України, заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 діб, із визначенням застави, яку обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просила визначити у розмірі 150-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обвинуваченому ОСОБА_4 – у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування вказаних клопотань прокурор зазначила, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є непрацевлаштованими, утриманців у розумінні закону не мають, а, відтак, не мають міцних соціальних зв`язків, обвинувачуються, у тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому, перебуваючи на волі, можуть переховуватися від суду, чинити тиск на недопитаних у судовому засіданні свідків. При цьому, ОСОБА_1 є особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, за що засуджений вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2020 року, інші обвинувачені є раніше не судимими.

Захисники обвинувачених Ковтун Ю.О., Сененко К.В., Хворов В.В. та обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заперечили проти задоволення клопотань прокурора з тих підстав, що обвинувачені мають міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, наміру ухилятися від суду не мають, на утриманні кожного з них перебувають їхні батьки похилого віку, реальні ризики вчинення обвинуваченими дій, які зазначає прокурор, є абстрактними та не доведеними, а лише тяжкість інкримінованих злочинів не може бути підставою для продовження тримання під вартою. За вказаних обставин просили суд змінити обвинуваченим запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. При цьому захисник обвинуваченого ОСОБА_3 Сененко К.В. зауважила, що її підзахисний раніше не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності, мав постійний дохід, так як займався таксуванням і є професійним рибалкою. Сам обвинувачений ОСОБА_3 скаржився на стан здоров`я та відсутність сну, зазначив про те, що схуд, має підвищений артеріальний тиск, болі в серці, належну медичну допомогу в умовах утримання в СІЗО не отримує, однак жодних підтверджуючих його слова медичних документів стороною захисту надано не було. Обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що за час утримання його під вартою у нього помер батько, а тому він має бути поруч із матір`ю та підтримати її.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 Ліннік М.С. та обвинувачений ОСОБА_2 у вирішенні питання щодо можливості задоволення клопотань прокурора поклалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає необхідним зазначити наступне:

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною третьою статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом установлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 закінчується 15 травня 2021 року.

Разом із цим, завершити судове провадження до спливу строку дії даних запобіжних заходів не можливо.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).

Суд погоджується з висновком прокурора про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення саме цими особами інкримінованих їм кримінальних правопорушень (злочинів).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 квітня 2011 року, п. 175; яке вказує на те, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

До обґрунтувань, які згідно з практикою Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами (окрім наявності обґрунтованої підозри), належать такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (рішення у справі «Корбан проти України» (заява № 26744/16) від 04 липня 2019 року, п. 155).

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку запобіжних заходів, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та зважає на те, що обвинувачені обвинувачуються, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочинів дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть, з метою уникнення покарання, здійснювати психічний або фізичний вплив на свідків, які на сьогодні не допитані судом.

Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинувачених від суду.

Так, у рішенні у справі "Ілійков проти Болгарії" (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів", тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, на обґрунтування ризику можливого переховування обвинувачених від правосуддя, суд надає оцінку особам обвинувачених, які тяжкими захворюваннями не страждають; є неодруженими; до затримання працевлаштовані не були; інших доходів не мають, що впливає на їхній матеріальний стан і може спонукати останніх до вчинення нових злочинів чи адміністративних проступків.

У зв`язку з вказаними обставинами можливо зробити висновок про те, що обвинувачені не мають міцних соціальних зв`язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.

Водночас, наявність у обвинувачених постійного місця проживання не гарантує усунення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень (злочинів) та продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжних заходів щодо них.

Суд враховує, що відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України та статті 176 КПК України тримання під вартою є винятковим та найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.

Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, суд на теперішній час не встановив.

Доводи обвинувачених та їхніх захисників щодо заперечення проти продовження строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжних заходів.

Суд зауважує, що твердження сторони захисту про те, що на утриманні обвинувачених перебувають їхні батьки похилого віку, не підтверджені належними та допустимими доказами, а скарги обвинуваченого ОСОБА_3 на стан здоров`я не підтверджені медичними документами. На даний час ОСОБА_3 не потребує невідкладеної медичної допомоги чи госпіталізації до закладів МОЗ, отже, стан його здоров`я не створює загрози життю останнього, за умови перебування у слідчому ізоляторі.

Відтак, враховуючи, що судове провадження у даній справі Черкаським районним судом Черкаської області не закінчено, учасники провадження та свідки не допитані, не досліджені інші докази у справі, беручи до уваги необхідність виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, з метою запобігти спробам переховування від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 та частиною третьою статті 199 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку тримання під вартою, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки наразі не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а тому у задоволенні клопотання обвинувачених та їхніх захисників про зміну запобіжних заходів на більш м`які слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відтак, суд дійшов висновку, що підстав для зміни чи скасування міри обраних під час досудового розслідування запобіжних заходів немає, а тому обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 40 (сорок) діб.

Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до пункту 3 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах: від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинувачених, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заставу у розмірі 150-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обвинуваченому ОСОБА_4 – у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та зумовити їхню належну процесуальну поведінку.

Відповідно до частини 7 статті 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм частини 3 статті 183 та частини 5 статті 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинувачених такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживають чи перебувають, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; утримуватись від спілкування зі свідками.

З`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, а також питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, розглянувши клопотання учасників судового провадження, вчинивши всі дії, необхідні для підготовки до судового розгляду, суд завершує підготовку до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 177, 194, 197, 181, 182, 183, 314-316, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000147 від 04.05.2020, за обвинуваченням: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України; та провести його одноособово у відкритому судовому засіданні у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області у залі судових засідань о 14 годині 30 хвилин 12 травня 2021 року.

Визначити резервну дату судового засідання на 14 годину 20 хвилин 02 червня 2021 року.

Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури Кочерги Олени Василівни про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити попередній – тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», продовживши строки тримання під вартою на 40 (сорок) діб, тобто до 15 червня 2021 року, включно.

Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачені звільняються з-під варти, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 150-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 340 500 гривень, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченими, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинувачених з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні обвинувачених, зобов`язана роз`яснити їм або заставодавцю обов`язки, покладенні на обвинувачених, та наслідки їх невиконання.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися без дозволу суду з місця свого проживання;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за першою вимогою:

- зайнятися пошуком роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками, поза межами судового засідання.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі невиконання ними покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У задоволенні клопотання захисників Ковтуна Юрія Олександровича, Сененко Катерини Володимирівни, Хворова Вадима Володимировича та обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну запобіжних заходів на більш м`які – відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити для виконання начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», а також прокурору – для контролю.

Строк дії ухвали складає сорок днів з дня її проголошення та до 15 червня 2021 року, включно.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині продовження обвинуваченим міри запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, встановлені законом.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. А. Миколаєнко