Ухвала суду № 96734284, 06.05.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Глібко О. В..

Справа № 644/4073/21

Провадження № 1-кс/644/536/21

06.05.2021

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2021 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - слідчого судді Глібко О.В., за участю секретаря- Книшенко А.С., прокурора - Савченко М.П., слідчого- Леонтьєвої Т.В., підозрюваного - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції Леонтьєвої Т.В., погоджене із прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Савченко М.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, офіційно не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, раніше судимого 17.10.2011 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 12.07.2016 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1020 гривень, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції Леонтьєвої Т.В., погоджене із прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Савченко М.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В клопотанні слідчий вказує, що в провадженні СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській знаходиться кримінальне провадження № 12021221180000188 від 13.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.03.2021 року приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своїм товаришем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились біля буд. 1-А по вул. Біблика в м. Харкові, де побачили раніше незнайому потерпілу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка сварилась із невідомим чоловіком, після чого пішла у бік пров. С. Потоцького в м. Харкові. В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна потерпілої за попередньою змовою групою осіб та вони прослідкували за останньою до буд. АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 реалізуючи свій прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, підійшов до потерпілої ОСОБА_3 ззаду та ривком обох рук зірвав жіночий рюкзак із шкірозамінника, в якому знаходились ключі від дому, записна книжка, парфуми, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють. В цей час, ОСОБА_2 , скориставшись тим, що потерпіла відволіклась на незаконні дії ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, підійшов до потерпілої ОСОБА_3 , та своєю рукою вирвав із правої кишені одягненої на потерпілій ОСОБА_3 куртки мобільний телефон марки «Huawei» модель «P smart (FIG-LX1) 3/32Gb» в корпусі синього кольору, вартість якого згідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 1960 гривні 00 копійки.

Після чого, закінчивши свої протиправні дії, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 із місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1960 гривні 00 копійки.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив злочин, який є тяжким злочином, раніше був неодноразово судимий, 31.03.2021 Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 186 КК України до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, крім того підозрюваний маючи можливість вільно пересуватись, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, так як офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку не має.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Слідча підтримала думку прокурора, просила клопотання задовольнити.

Допитаний в ході досудового розслідування підозрюваний, ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся. Просив залишити йому цілодобовий домашній арешт, який був обраний згідно ухвали слідчого судді 19.03.2021 року, не позбавляти дитину батьківської опіки та утримання, зазначив, що буде прибувати за першою вимогою до слідчого та суду.

Вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, перевіривши матеріали клопотання, оцінив надані сторонами докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підозрюваному ОСОБА_1 вручена 30.04.2021 року.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, українець, офіційно не працюючий, має середньо-спеціальну освіту, розлучений, зі слів, від першого шлюбу має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , від даного шлюбу має малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше судимий, зареєстрований та фактично мешкає з цивільною дружиною та дитиною в квартирі, яка належить йому та його матері за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Посилання слідчого на наявність ризиків, відповідно до ст. 177 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме…

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, є підстави вважати, що у випадку обрання більш м`якого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, при цьому суд враховує, що свідок ОСОБА_7 є знайомою ОСОБА_1 , а свідок ОСОБА_5 є його співмешканкою.

Також встановлено, що ОСОБА_1 не одружений, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, 31.03.2021 року до суду направлений обвинувальний акт за ч. 2 ст. 186 КК України, в межах якого до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вина підозрюваного ОСОБА_8 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 ; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_3 ; протоколом пред`явлення фото для впізнання ОСОБА_3 , в ході якого остання впізнала особу під №4 - ОСОБА_2 , як особу яка 07.03.2021 відкрито шляхом заволоділа мобільним телефоном; протоколом пред`явлення фото для впізнання ОСОБА_3 , в ході якого остання впізнала особу під №4 - ОСОБА_1 , як особу яка 07.03.2021 відкрито шляхом заволоділа рюкзаком з особистими речами; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом одночасного допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; довідка з ломбарду ПТ «Ломбард Перший», згідно якої ОСОБА_9 заклала мобільний телефон, що належить ОСОБА_3 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 .

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні слідчого, цілком обґрунтовані.

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Слідчий суддя, не може погодитися з позицією підозрюваного ОСОБА_1 в частині обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою виходячи із наступного…

Так встановлено, що ОСОБА_8 , офіційно не працює, не одружений, раніше неодноразово засуджений, в тому числі за тяжкі злочини, продовжує скоювати кримінальні правопорушення. Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 не має тісних соціальних зв`язків, на шлях виправлення не став, тому залишаючись на волі може вчинити нові кримінальні правопорушення з метою одержання грошових коштів на задоволення власних потреб.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що свідками в даному кримінальному провадженні є знайома та співмешканка підозрюваного, що вказує на ризик незаконного впливу на свідків з метою уникнення передбаченої законом кримінальної відповідальності.

Таким чином, існує ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що можливість призначення покарання підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі, може викликати загрозу втечі підозрюваного, тому суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Таким чином, враховуючи існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з метою їх запобігання, оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи також, що ОСОБА_8 не має постійного джерела прибутку, крім того, свідки, одна з яких є співмешканкою підозрюваного, на теперішній час допитуються, перебуваючи на свободі, може здійснювати певний вплив щодо зміни показань на його користь, що вказує на ризик незаконного впливу на свідків з метою уникнення передбаченої законом кримінальної відповідальності, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків і тому суд визначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції Леонтьєвої Т.В., погоджене із прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Савеченко М.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», на строк не більше шістдесяти днів, а саме до 02 липня 2021 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 суму застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 грн., які можуть бути внесені, як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок: (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 26281249; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172;Рахунок отримувача 37318098006674).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 8, 9 частини 5 статті 194 КПК України.

Виконання ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 06.05.2021 року.

Слідчий суддя: О. В. Глібко

Ухвалу слідчого судді отримав, ознайомлений ____Олевінський В.А.