Вирок № 96733922, 05.05.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/525/20

провадження № 1-кп/624/5/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220720000097 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, невійськовозобов`язаний, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого: 1) 11.03.1993 Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 206 КК України до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 1 рік; 2) 15.11.1996 військовим судом Харківського гарнізону за ч. 3 ст. 140 п. «А» ст. 241, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 10.11.2000 Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 4) 31.07.2001 Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 140. ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 15.03.2002 Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 42 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, 29.12.2003 звільнений з місць позбавлення волі (Темнівської виправної колонії №100) по відбуттю строку покарання; 6) 26.07.2004 Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 395, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 08.12.2007 звільнений з місць позбавлення волі (Харківської виправної колонії №43) по відбуттю строку покарання; 7) 03.11.2009 Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 185, п. «б» ч. 1 ст. 72, ст. 70 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, 22.06.2013 звільнений з місць позбавлення волі (Харківської виправної колонії№43) по відбуттю строку покарання; 8) 14.11.2017 Красноградським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання зі встановленням іспитового строку в 1 рік; судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області Іванчак В.М.

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості, 24.05.2020 близько 01:00 години, за попередньою змовою з особою матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), знаходячись біля домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в якому проживає потерпілий ОСОБА_2 , зайшли на територію подвір`я вказаного домоволодіння через хвіртку, яка була не замкнена, після чого підійшли до вхідних дверей будинку, де особа матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, шляхом пошкодження запірного пристрою відчинила двері. Після цього, ОСОБА_1 разом з особою матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, зайшли до приміщення жилого будинку, в якому перебував потерпілий ОСОБА_2 , де продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи повторно, умисно та протиправно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, а також те, що їхні дії явні для потерпілого, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись безпорадним станом останнього, з кишені внутрішнього карману піджака, який знаходився на потерпілому ОСОБА_2 , відкрито, переслідуючи корисливу мету наживи, особа матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження заволоділа грошима в сумі 2000 гривень, висмикнувши їх з карману піджаку, після чого ОСОБА_1 взяв радіоприймач марки Golon моделі RX-9933UAR, вартість якого, відповідно до судово-товарознавчої експертизи № 2285/20 від 27.05.2020, становить 514 гривень 23 копійки, який знаходився на холодильнику в кімнаті, після чого останні вийшли з будинку.

В цей час ОСОБА_2 зрозумівши, що його пограбували, вийшов на вулицю та здійняв галас з приводу вищевикладеного.

Після цього ОСОБА_1 та особа матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, разом зникли з місця скоєння злочину та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, в період часу з 16:00 години 29.06.2020 по 30.06.2020, більш точну дату та час встановити не представилося можливим, ОСОБА_1 , вступивши у злочинну змову з особою матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, повторно, з метою особистого збагачення, підійшов до огородженої території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 та власником якого є потерпіла ОСОБА_3 . Після чого ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його дії не помічені сторонніми особами, шляхом відчинення зачиненої калитки до подвір`я домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 , розташованого за вищевказаною адресою, разом із ОСОБА_4 незаконно проникли на його територію. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з особою матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, розбили скло у віконній рамі до приміщення кухні будинку та проникли до нього, звідки вчинили крадіжку наступних товарно-матеріальних цінностей: 1) світлодіодної лампи ТМ Maxus А60 10W (9001m) 3000К 220V E27 AL (1- LED-249), вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 48 грн; 2) 8 кг цукру, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 99,52 грн; 3) горілку ТМ «Пшенична» в тетратпаці ємністю 10 л, вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 305 грн; 4) 1,5 л медичного спирту, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 99,00 грн; 5) 4,5 л меду звичайного з різноцвіту домашнього виробництва, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 270,00 грн; 6) двох пляшок олії соняшникової рафінованої ємністю 1 л кожна торгової марки «Стожар» виробника ТОВ «Приколотянський олійноекстракційний завод», вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 79,46 грн; 7) пачку чаю торгової марки «Lipton» на 25 пакетиків (лісова ягода) Super Tasty Forest Fruit виробника ТОВ "Юнілівер Україна», вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 21,43 грн; 8) фірмового пакету розчинної кави ТМ «JACOBS11 вагою 240 г (маса нетто), виробник ПрАТ «Монделіс Україна», вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 213,00 грн; 8) пачки крупи перлової торгової марки «Наш Ярмарок» (маса нетто 800 гр, розфасовано ФОП « ОСОБА_5 ), вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 10,00 грн; 9) пачки макаронів торгової марки «Сто Пудов» (маса нетто 1 кг) виробника ТОВ «Фірма «Зодіак», вартість якої, згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 21,00 грн ; 10) пачки крупи ячневої торгової марки «Сто Пудов» (маса нетто 800 гр) виробника ТОВ «Проденерго», вартість якої, згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 10,80 грн; 10) 2 кг свіжо-морожених свинячих ребер, вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 247,80 грн; 11) тушки курки свіжо-мороженої вагою 2,5 кг, вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 150,00 грн; 12) мережевого подовжувача одномісного ПВС 2x1 довжиною 30 м, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 150,00 грн.

Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з особою матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, шляхом віджиму запірного пристрою до надвірного приміщення, яке знаходиться навпроти будинку, проникли до нього, звідки вчинили крадіжку коси бензомоторної Forte БМК-2400 Power Line, вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2 від 21.07.2020, становить 1459 грн.

Після цього ОСОБА_1 спільно з особою матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження зникли з місця скоєння злочину та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_1 своїми діями завдав матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 3184 гривні 01 копійку.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, пояснив, що дійсно вчинив інкриміновані йому злочини при вищезазначених обставинах. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, не заперечує проти розгляду у скороченому порядку, передбаченому ст.349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, не заперечує проти розгляду у скороченому порядку, передбаченому ст.349 КПК України.

Визнавальні свідчення обвинуваченого суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчинених злочинах, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 186, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, та за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини, відбував покарання в місцях позбавлення волі, на обліку Кегичівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області не перебуває, також не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних запасу в Кегичівського РВК, перебуває на обліку в наркологічному кабінеті КНП КРР «Кегичівська ЦРЛ» з діагнозом синдром алкогольної залежності, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально задовільно, як такий, що на комісіях Кегичівської селищної ради не розглядався до адміністративної відповідальності не притягався.

До суду надана досудова доповідь, згідно з якою ризики вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк становитиме дуже високий рівень небезпеки для суспільства. Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_1 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочинів.

Судом враховується досудова доповідь, складена Кегичівським районним сектором з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий, на думку органу пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк становитиме дуже високий рівень небезпеки для суспільства. Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_1 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50,65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, епізоди злочинної діяльності, їх вид, суспільну небезпечність та наслідки. Також, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, після відбування покарання у місцях позбавлення волі на шлях виправлення не став, відповідних висновків не зробив та продовжив злочинну діяльність.

Крім того, у судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку, передбаченому ст.ст. 69,69-1 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчинених правопорушень, наявності обставини, що пом`якшує покарання, та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованих йому злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції статтей. Разом з тим суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства і призначає покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. Суд призначає покарання про яке просив прокурор.

Із врахуванням вчинених злочинів передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які впливають на призначення покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання.

При призначенні покарання при сукупності кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з цим, суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого, а також сприяти його виправленню, тобто відповідає меті покарання.

На думку суду це покарання є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому, призначення ОСОБА_1 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Суд при розгляді цього кримінального провадження питання про долю речових доказів та накладений на майно арешт не розглядає. Це питання має бути вирішено при розгляді кримінального провадження відносно особи щодо якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого 1/2 частину витрат за проведення судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 186 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код доходів: 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок: UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998) судові витрати за проведення судової експертизи №10/1/806СЕ-20 від 16.06.2020 в сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн 25 коп та за проведення судової експертизи №10/1/910СЕ-20 від 02.07.2020 в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн 80 коп.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.В. Крапівка