Рішення № 96733557, 27.04.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 27.04.2021

ЄУ № 942/395/21

Провадження №2-а/942/12/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Чалого А.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування вимог зазначив, що 16.03.2021 поліцейським СРПП Відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області сержантом поліції Заволодько Артемом Віталійовичембуло винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №397072, відповідно до якої на позивача було накладене адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. За змістом вказаної постанови, позивач керував транспортним засобом, у якого режим роботи зовнішніх світлових приборів не відповідає конструкції транспортного засобу, а саме: не працює лівий стоп, чим порушив п. 31.4.3 «а» ПДР України, вказаним діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позивач не погоджується з накладеним відносно нього стягненням та вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки зазначеного правопорушення він не вчиняв та Правил дорожнього руху України не порушував. 16.03.2021 автомобіль позивача був зупинений працівниками поліції, які вказали, що на його автомобілі не працює лівий стоп-сигнал, після чого поліцейський Заволодько А.В.виніс оскаржувану постанову. Позивач зазначив, що зовнішні світлові прибори його автомобіля є справними, докази вчинення ним вказаного порушення ПДР України відсутні. Також вказав, що в постанові відсутні посилання на будь-які фактичні дані, на підставі яких поліцейський дійшов висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Під час розгляду справи відповідачем не були встановлені та досліджені належні та допустимі докази на підтвердження вчинення правопорушення.

Посилаючись на зазначене, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №397072 від 16.03.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Ухвалою суду від 02.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 09.04.2021.

09.04.2021 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 27.04.2021 за клопотанням представника відповідача.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розгляд справи провести без його участі представника управління.

Ухвалою від 27.04.2021 відзив на позов повернуто Головному управлінню Національної поліції в Луганській області без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.03.2021 поліцейським СРПП відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області сержантом поліції Заволодьком Артемом Віталійовичембуло винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №397072, згідно якої ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 31.4.3 «а» ПДР України, керував транспортним засобом, у якого режим роботи зовнішніх світлових приборів не відповідає конструкції транспортного засобу, а саме- не працює лівий стоп, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. На ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France). Втім, для того, щоб розуміти, що презумпція невинуватості має бути у цьому випадку застосована, ґрунтовних знань чинного законодавства не потрібно достатньо володіти необхідним почуттям справедливості, яке, поза сумнівом, повинне бути властиве професійному судді.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», до превентивних заходів, які можуть застосовуватись поліцією, належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» в редакції, чинній на час складання постанови, для забезпечення публічної безпеки і порядку поліція може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Отже, положення Закону безпосередньо надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Згідно пунктів 1,2 Розділу IV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі-Інструкції), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст. 283 КУпАП.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі - Постанова від 23.12.2005 року №14) роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення та відомостей про технічний засіб, яким здійснено його фото або відеозапис.

Таким чином, в порушення вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП у оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось.

З огляду на викладене, за відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, наданий відповідачем до суду відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому не береться судом до уваги при вирішенні справи.

Аналогічне правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 428/2769/17, від 02 грудня 2019 року у справі № 766/16904/16-а, від 09.02.2020 року у справі № 607/3394/17, від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а та від 19.02.2020 року у справі № 524/1284/17.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім оскаржуваної постанови, суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП. Крім того, відеозапис не є належним та допустимим доказом по справі.

Разом з тим, постанова серії БАБ №397072 від 16.03.2021 не може бути беззаперечним доказом вчинення позивачем зазначеного в ній правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справах № 338/1/17 та № 211/3520/16-а.

Таким чином, враховуючи, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії БАБ №397072 від 16.03.2021 не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис вчинення адміністративного правопорушення; інші допустимі та належні докази на підтвердження вини позивача в матеріалах справи відсутні, вказане свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №397072 від 16.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

Головуючий суддя: А.В. Чалий