Ухвала суду № 96732124, 06.05.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1259/21

Провадження № 1-кп/175/71/21

Ухвала

Іменем України

06 травня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Кушніра М.А.,

захисника Садовникова О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також представника потерпілого Кулікова Г.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040030001337 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Х - Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, ФОП, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.1 ст.365-2 КК України,

встановив:

01 квітня 2021 року на розгляд Дніпропетровського районного суду із Центральної окружної прокуратури м. Дніпра надійшов обвинувальний акт від 30 березня 2021 року (з додатками) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040030001337 від 01 липня 2020 року, по якому 25 березня 2021 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.1 ст.365-2 КК України.

05 квітня поточного року ухвалою судді обвинувальний акт призначений у підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд за участю сторін і представника потерпілого. Будь-яких клопотань не мав.

Захисник заперечував проти позиції прокурора та заявив письмове клопотання про повернення обвинувального акта як такого що не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, вказує, що в порушення п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_2 ; у порушення п.6 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті вказано на обставини, які пом`якшують покарання – повне визнання вини та щире каяття, що не відповідає дійсності, оскільки на стадії досудового розслідування ОСОБА_3 винним себе не визнавав; у порушення п.2 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено громадянство обвинуваченого. Крім того, вказує на невідповідність вимогам ч.2 ст.109 КПК України Реєстру матеріалів досудового розслідування, в якому не відображені повні відомості про прийняті слідчими процесуальні рішення та вчинені дії.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, своїх клопотань не мав.

Представник потерпілого покладався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників підготовчого засідання, дослідивши обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, обсудивши клопотання захисника, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, п.3 ч.3 ст.314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

За приписом пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Пункт 6 частини 2 статті 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт має також містити відомості про обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання.

Згідно з ч.1 ст.7 КПК України, до загальних засад кримінального провадження, зокрема відносяться 1) верховенство права; 2) законність; 13) забезпечення права на захист.

Право на захист забезпечується, зокрема, тим, що обвинувачений має право знати у вчиненні якого злочину його обвинувачують (п.1 ч.3 ст.42 КПК України), а право на справедливий суд забезпечується і тим, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має, щонайменше, право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього (підпункт «а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі Конвенція).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні по справі «Абрамян проти Росії» зазначив, що у контексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції наголошується на необхідності приділення особливої уваги роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення у справі «Камасінскі проти Австрії»). У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

Виходячи з наведеного, у відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, окрім викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, в обвинувальному акті підлягає виклад також й формулювання обвинувачення, оскільки формулювання обвинувачення - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки злочину, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми кримінального Кодексу, тому що саме формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість обвинуваченому у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного кримінального провадження.

З матеріалів судового провадження убачається, що обвинувальний акт складено без додержання зазначених вимог, оскільки в ньому викладені лише фактичні обставини кримінальних правопорушень, встановлені під час досудового розслідування та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але взагалі не містить формулювання обвинувачення.

Також обвинувальний акт містить відомості про обставини, які пом`якшують покарання, а саме повне визнання вини та щире каяття, проти чого заперечує сторона захисти з посиланням на невизнання обвинуваченим вини під час досудового розслідування, що виключає наявність таких обставин.

Таким чином, пред`явлене обвинувачення не відповідає вимогам ст.20 КПК України щодо забезпечення права обвинуваченого на захист, оскільки слідчим при складанні обвинувального акту та прокурором при його затвердженні не дотримано вимог пунктів 5 і 6 ч.2 ст.291 КПК України, що на думку захисника, з чим в цій частині погоджується суд, виключає можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акта в цій частині вимогам ст.291 КПК України і про необхідність його повернення прокурору для усунення перелічених недоліків, які є суттєвими і перешкоджають призначенню судового розгляду по кримінальному провадженню.

З цих підстав судом залишаються поза увагою доводи прокурора щодо необґрунтованості клопотання сторони захисту.

Питання з приводу невідповідності обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України в іншій частині та невідповідності Реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ч.2 ст.109 КПК України, які на думку захисника свідчать на користь повернення обвинувального акта, судом не розглядаються, оскільки знаходяться поза межами ст.314 КПК України, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

За приписом п.2 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що обвинувальний акт не містить відомостей щодо громадянства ОСОБА_4 , а також містить невірне місця його народження - с. Спаське Дніпропетровської області, що формально свідчить про невідповідність обвинувального акта вказаним вимогам процесуального закону.

Однак, під час проведення підготовчого судового засідання ОСОБА_3 надав паспорт громадянина України НОМЕР_1 , в якому зазначені його громадянство та місце народження - с. Х - Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області.

Суд вважає можливим усунути в цій частині неповноту обвинувального акта та уточнити місце народження обвинуваченого, які не є безумовною підставою для повернення обвинувального акта.

Під час досудового розслідування ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст.314-316, 369 КПК України, суд –

ухвалив:

Клопотання захисника Садовникова Олексія Олексійовича – задовольнити частково.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040030001337 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.1 ст.365-2 КК України повернути прокурору Центральної окружної прокуратури м. Дніпра для усунення недоліків у розумний строк.

Усунути описку в обвинувальному акті та у подальшому вважати вірним місце народження обвинуваченого ОСОБА_1 – с. Х - Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області.

Доповнити обвинувальний акт відомостями про громадянство ОСОБА_1 – громадянин України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя В.В. Бровченко