Рішення № 96729730, 05.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 травня 2021 року № 520/2949/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А4104 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини А4104, яка полягає у не здійсненні виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.10.2020; -зобов`язати військову частину А 4104 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.10.2020 року. З приводу вказаного питання позивач звертався до відповідача, проте відповіді на свою заяву так і не отримав. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом.

Ухвалою від 01.03.2021 у справі відкрито провадження в порядку, визначеному ст.257,262 КАС України.

Від Військової частини А4104 надійшов відзив, в якому зазначено, що індексацію грошового забезпечення позивачу виплачено за 2015 рік, з січня 2016 року по лютий 2018 року Військова частина А 4104 була позбавлена фінансової можливості щодо виплати індексації, а з 01.03.2018 були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, в подальшому у 2019-2020 роках індексація позивачеві виплачувалась. Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Позивач проходив публічну військову службу у військовій частині А4104 та наказом командира військової частини А4104 (по стройовій частині) від 28.10.2020 № 206 звільнено з військової служби за підпунктом «к» п. 2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з 28.10.2020 року (а.с.6)

У своїй позовній заяві позивач стверджує, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів розрахунку по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по день звільнення з військової служби.

11.02.2021 позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо проведення та нарахування індексації, однак відповідачем відповіді не надано.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Стосовно виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.10.2020 рік, суд зазначає наступне.

Так, статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціального стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, спеціальним законом прямо передбачено правило безумовної індексації грошового забезпечення військовослужбовця, котре не поставлено у залежність від дії будь-яких факторів.

Окрім того, відповідно до ч.ч.1, 6 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разу, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частинами 1,2,6 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення (затверджений постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003р.; далі за текстом - Порядок №1078).

Абзацами 1, 2 пункту 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно пп.2 п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Згідно абз.4 п.6 Порядку №1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення військовослужбовця є складовою частиною грошового забезпечення у якості збільшення арифметичного значення відповідного платежу - компоненту структури винагороди, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, так як належить до основних державних гарантій щодо оплати праці.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення Військової частини А4104 позивачу нарахована індексація за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно), проте, не виплачена з підстав відсутності наявного фінансового ресурсу, як зазначено самим відповідачем у відзиві на позов.

З цього приводу суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 23, 26 рішення у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Тому суд зауважує, що і обмежене фінансування жодним чином не впливає на обов`язок нарахування індексації грошового забезпечення.

Відсутність на рахунках коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є тією підставою, котра звільняє від обов`язку проведення вказаних виплат (і не може бути кваліфіковано у якості доказу наявності поважних причин не проведення розрахунку).

Додатково суд зважає, що оскільки право на індексацію грошового забезпечення прямо і безумовно передбачено законом, то положення будь-яких підзаконних актів права, а тим більше листів, телеграм та інших подібних документів, об`єктивно не здатні змінити норми акту права вищої юридичної сили.

Вирішуючи спір, суд зважає, що за загальним правилом як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таким чином, бездіяльність з приводу невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року має місце, і за змістом та характером вчиненого діяння є протиправною.

Що стосується індексації грошового забезпечення з березня 2018 року, то відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (що набрала чинності 01.03.2018р.), були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у місяці в якому відбувається підвищення посадових окладів, значення індексу споживчих цін приймається з 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів.

Оскільки, Постанова КМУ набрала чинності 01.03.2018 року, відповідно базовим місяцем для проведення індексації є березень 2018 року. Індекс споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), приймається за 1 або 100 відсотків.

У жовтні 2018 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації - 103% і склав 103,7%.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за жовтень 2018 р. є листопад 2018 р., тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у грудні 2018 року.

Так, згідно картки особового рахунку військовослужбовця позивачу нараховано індексацію у грудні 2018 року у сумі 71.08 грн. та у 2019 та 2020 роках.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Тому, з урахуванням запровадженого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права та визначеного ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне обтяжити владного суб`єкта обов`язком виплати нарахованої індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, в частині нарахування та виплати індексації за періоди з 01.03.2018 року по 28.10.2020 року позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших витрат до суду не надано.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.132-139, 241-243, 248, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Військової частини А4104 (мікрорайон «Авіатор», м. Чугуїв, Харківська область, 63501, код ЄДРПОУ 07785381) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4104 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік.

Зобов`язати Військову частину А4104 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.