Ухвала суду № 96729468, 06.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

06 травня 2021 року Рівне №460/2022/21

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду У.М. Нор, після одержання позовної заяви:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області в особі територіального підрозділу Зарічненського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області в особі територіального підрозділу Зарічненського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинення певних дій.

Підстави позову: відповідач безпідставно відмовив дочці позивача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Ухвалою суду від 26.03.2021 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач недоліки позовної заяви усунув у строк і спосіб, встановлений судом.

Відповідно до частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 171 КАС України суддею з`ясовано, що позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і вона подана з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, позивач просить у позовній заяві розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з вимогами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 ст.260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Поряд з цим, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання позивача та відмову в його задоволенні.

Також, в прохальній частині позовної заяви позивач просить витребувати у відповідача додаткові докази по справі.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч.2 ст. 80 КАС України)

Частиною 3 статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи не має підстав для витребовування у відповідача вказаних доказів, оскільки, клопотання позивача про витребування доказів не містить обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Керуючись статтями 77, 80, 171, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та клопотання про витребування доказів - відмовити.

Прийняти позовну заяву до розгляду.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області в особі територіального підрозділу Зарічненського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській ( вул.Центральна,63,смт.Зарічне,Рівненська область,34000 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

Розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Нор У.М.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснити, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частини другої статті 162 КАС України, до якого додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України. Копія заперечення та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1770.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя У.М. Нор