Рішення № 96728782, 05.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14297/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеської області від 04 грудня 2020 року №321115 «про скасування ОСОБА_2 дозволу на імміграцію» та визнання його посвідки недійсною.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» отримав дозвіл на імміграцію як один із подружжя, однак відповідачем прийнято рішення про скасування позивачу вказаного дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію". Вважає зазначене рішення противоправним, незаконним і необґрунтованим, оскільки порушує права, свободи і законні інтереси іноземця та його право на постійне проживання в Україні на законних підставах.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

04.01.2021 року за вх. №120/21 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач зазначає, що дозвіл на імміграцію наданий позивачу на підставі неправдимих відомостей, у зв`язку з чим відповідачем правомірно на підставі п.1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію" скасовано вказаний дозвіл.

17.02.2021 року ухвалою суду справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи розпочато спочатку. Вказаною ухівлою суду витребувано у Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів перевірки законності надання дозволу на імміграцію громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 17.02.2021 року відповідачем надано пояснення в яких зазначено, що всі наявні матеріали перевірки законності надання дозволу на імміграцію громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 надані разом з відзивом на позивну заяву.

В судове засідання призначене на 07.04.2021 року сторони не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

В свою чергу, суддя Токмілова Л.М. з 19.04.2021 року по 30.04.2021 року перебувала у відпустці.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 громадянин Соціалістичної Республіки В`єтнам у 2008 році прибув в Україну до дружини ОСОБА_3 , яка у 2008 році, набула українське громадянство на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство» за рішенням УМВС України у Херсонської області від 04.08.2008 року.

У 2008 році ОСОБА_1 звернувся до міграційного органу із клопотанням про надання дозволу на імміграцію в Україну.

28.09.2009 року ВПРФО ГУМВС України в Одеської області надано ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію в Україну та видано посвідку серії НОМЕР_2 із безстроковим терміном дії.

27.07.2020 року позивач звернувся до ГУ ДМС в Одеській області з заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв`язку з непридатністю для подальшого користування.

05.08.2020 року ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 .

04.12.2020 року рішенням ГУ ДМС в Одеській області №321115 позивачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію" скасувано дозвіл на імміграцію та скасовано посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 29.09.2019 року.

Згідно із ч.1 ст.3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про імміграцію" №2491-ІІІ,дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.

Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти (пункт 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про імміграцію"). Умови, порядок та перелік документів, необхідних для вирішення питання про надання дозволу на імміграцію, визначені статтею 9 Закону України "Про імміграцію".

Статтею 9 Закону №2491-ІІІ встановлено умови, порядок та перелік документів, необхідних для вирішення питання дозволу на імміграцію. Так, заяви про надання дозволу на імміграцію подаються: 1) особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання; 2) особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем їх проживання.

Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.

Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи: 1) три фотокартки; 2) копія документа, що посвідчує особу; 3) документ про місце проживання особи; 4) відомості про склад сім`ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі); 5) документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

Крім зазначених документів, зокрема, подаються: для осіб, зазначених у пункті 4 частини другої та у пункті 1 частини третьої статті 4 цього Закону, - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України.

У разі неподання особою всіх визначених цим Законом документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається.

Термін розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати одного року з дня її подання.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про імміграцію" вбачається, що для оформлення дозволу на імміграцію заявник повинен подати заяву з доданням певного пакету документів. У разі ж ненадання особою повного пакету документів, заява про надання дозволу на імміграцію не приймається та дозвіл на імміграцію не видається.

Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію, визначено відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 року №1983 (далі - Порядок №1983).

Пунктом 14 Порядку №1983 визначено, що територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з`ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до регіональних органів СБУ, Робочого апарату Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужби. Регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба проводять у межах своєї компетенції у місячний термін після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який зробив запит.

Згідно із пунктом 19 Порядку №1983, рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу діє протягом року від дня його прийняття. Особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов`язані протягом періоду дії дозволу звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.

У свою чергу, підстави для скасування дозволу на імміграцію визначені статтею 12 Закону України "Про імміграцію", а саме, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Порушення встановленого законодавством України порядку надання дозволів на імміграцію в Україну, в розумінні статті 12 Закону України "Про імміграцію", є підставою для скасування таких дозволів, якщо з`ясується, що їх надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність (п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію").

Відповідно до п.п. 21-24 Порядку № 1983, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органам, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".

Процедура розгляду заяв для оформлення (обміну) і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства і прийняття за результатом їх розгляду рішень, а також внесення даних до бланків посвідок, визначена Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 (далі - порядок).

Відповідно до п.7 вказаного Порядку обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання; 5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

Згідно із п.9 Порядку оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр).

До заяви-анкети додаються оригінали документа, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, і документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, та копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідчені працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки ''Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати. Оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертаються ноземцеві або особі без громадянства.

Відповідно до п.п. 42 - 46 Порядку встановлено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву- анкету та додані до неї документи.

До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються іноземцем або особою без громадянства, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.

Рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.

Якщо втрачена або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету про оформлення, обмін посвідки, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС порівнює дані іноземця або особи без громадянства та їх фотозображення з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та даними відомчої інформаційної системи ДМС і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.

Перевірка за запитом проводиться протягом трьох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, зазначені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та фотозображенням, що міститься в ній. У графі "Службові відмітки" ваяви-анкети про оформлення посвідки проставляється відмітка про дату надходження запиту та зазначаються найменування територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснює оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обмін посвідки, і підстави обміну.

За результатами перевірки надається відповідь територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, а заява-анкета про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, сканується до відомчої інформаційної системи ДМС.

У разі коли під час порівняння фотозображень не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним, наведеним у заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, про це повідомляється територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, для вжиття додаткових заходів з ідентифікації іноземця або особи без громадянства і з`ясування обставин виникнення розбіжностей.

Після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.

Таким чином, порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання чітко визначено, що повноваження органу ДМС при вирішенні питання про обмін посвідки на постійне проживання обмежені перевіркою лише з підстав для такого обміну та підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених п. 62 Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 27.07.2020 року звернувся до міграційного органe з заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв`язку з непридатністю для подальшого користування.

При цьому, суд звертає увагу, що під час вирішення питання про обмін посвідки на постійне проживання відповідач позбавлений можливості надавати оцінку правомірності видачі дозволу на імміграції за відсутності на це підстав, передбачених пунктами 21-22 Порядку №1983.

В свою чергу, під час перевірки законності видачі ОСОБА_1 дозволу на імміграцію відповідачем встановлено, що дозвіл надано на підставі неправдивих відомостей.

Суд звертає увагу, що компетентний орган державної влади при прийнятті рішення про надання позивачу дозволу на імміграцію в Україні та оформленні посвідки на постійне проживання в Україні проводив необхідну перевірку поданих документів та з`ясовував у межах своєї компетенції питання щодо наявності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, проте таких підстав у ОСОБА_1 не виявив.

Так, при наданні безстрокової посвідки на постійне місце проживання в Україні 29.09.2009 року, відповідачем проведено перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача. Під час проведення перевірки у 2008 році підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на імміграцію не виявлено та надано посвідку на постійне місце проживання в Україні.

При цьому, відповідачем не доведено та до матеріалів справи не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за час перебування позивача на території України з`явилися обставини, які б слугували підставою для скасування дозволу на імміграцію, передбачені ст.12 Закону України «Про імміграцію». Крім того, відповідачем не надано доказів, що дозвіл на імміграцію позивачу надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність

Суд звертає увагу, що позивач понад 10 років проживає в Україні, тому скасування дозволу може призвести до погіршення усталеного способу життя позивача при відсутності будь-яких протиправних дій з його сторони.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення відповідача є неправомірним, оскільки прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про імміграцію», необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2019 по справі № 820/3196/17, від 25.11.2019 у справі № 820/5383/16.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та про доцільність їх задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеської області від 04 грудня 2020 року №321115 «про скасування ОСОБА_2 дозволу на імміграцію в Україну» та визнання посвідки недійсною.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) на користь громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.