Ухвала суду № 96728743, 05.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5849/21

УХВАЛА

05 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати заборгованості (доплата до розміру щомісячного довічного грошового утримання) у розмірі 390499,07 гривень, яка виникла за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату заборгованості (доплата до розміру щомісячного довічного грошового утримання) у розмірі 390499,07 гривень, яка виникла за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

Підставою для залишення вищевказаної позовної заяви без руху, серед іншого, було те, що фактично, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою щодо примусового виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року у частині, що безпосередньо стосується виплати заборгованості з перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

27 квітня 2021 року, від ОСОБА_1 , через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява у порядку статей 382 та 383 КАС України (вх.№21322/21).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 та вирішуючи питання щодо відкриття провадження по адміністративній справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року.

Зокрема, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 20 жовтня 2020 року – скасовано та прийнято нове рішення суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці з 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді до 50% під час його перерахунку з 19.02.2020 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року виходячи з розміру 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Як зазначає ОСОБА_1 у тексті позовної заяви, на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було переведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте не виплачено заборгованість, яка виникла на підставі постанови суду за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати заборгованості, яка виникла після перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 05.02.2021 року, державним виконавцем відкрито виконавче провадження №64397800, з примусового виконання виконавчого листа по справі №420/8313/20.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд акцентує, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому у такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №686/23317/13-а від 16 січня 2019 року, по справі № 816/2016/17 від 06 лютого 2019 року, №540/326/20 від 08 грудня 2020 року.

Таким чином, оскаржувані позивачем дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинені на виконання судового рішення у справі №420/8313/20, можуть бути оскаржені відповідно до статті 383 КАС України.

Суд наголошує, що такий порядок оскарження дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів з дня її отримання.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З аналізу предмету спору у справі №420/5849/21, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме - постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у відкритті провадження по адміністративній справі №420/5849/21.

Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по адміністративній справі №420/5849/21, за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати заборгованості (доплата до розміру щомісячного довічного грошового утримання) у розмірі 390499,07 гривень, яка виникла за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату заборгованості (доплата до розміру щомісячного довічного грошового утримання) у розмірі 390499,07 гривень, яка виникла за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Балан Я.В.