Ухвала суду № 96727352, 06.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

06 травня 2021 р. Справа №200/13373/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., перевіривши матеріали заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 200/13373/19-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року у справі № 200/13373/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2017 року по 30.09.2018 року. Зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ- 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Зеленського, 27А) виплатити ОСОБА_1 (ІПН- НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2017 року по 30.09.2018 року. Зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ- 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Зеленського, 27А) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН- НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з 01.12.2017 року по 30.09.2018 року.

Рішення суду від 10.02.2020 року у справі № 200/13373/19-а набрало законної сили 26.08.2020 року.

У подальшому на виконання вказаного судового рішення Донецьким окружним адміністративним судом 17.11.2020 року видано виконавчий лист.

05 травня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в порядку ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.378 Кодексу адміністративного судочинства, в якій заявник просить суд: замінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Донецьким окружним адміністративним судом 17.11.2020 виданий виконавчий лист №200/13373/19-а, про зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з 01.12.2017 року по 30.09.2018 року з «зобов`язання виплатити пенсію» на «Стягнення з Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області заборгованості по компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з 01.12.2017 року по 30.09.2018 року в сумі 10 865,77 грн.».

Згідно з частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Статтею 378 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо залишення без руху вказаних заяв.

Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки дії суду в разі надходження заяви про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення КАС України окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини 6 статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 160, 161, 167, 169, 171 КАС України.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 167 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривні. Тобто, за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення заявником має бути сплачений судовий збір у розмірі 681 грн.

Заявником судовий збір за подання до адміністративного суду заяви про зміну порядку і способу виконання рішення не сплачений. У своїй заяві, заявник просить суд звільнити від сплати судового збору, вмотивовуючи тим, що спір стосується захисту соціальних прав, на що суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положення цієї норми спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах в доступу до суду незалежно від майнового стану. Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, суд зобов`язаний з`ясувати майновий стан особи.

Умови, за яких суд може вирішити позитивно такі питання, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В той же час, посилання заявника, як на підставу звільнення його від сплати судового збору на положення п. 3 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», є помилковими, оскільки вказані положення Закону підлягають застосуванню саме при зверненні до суду з позовом предметом якого є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а не із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, заява підлягає залишенню без руху із встановленням заявнику 5-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.dn.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, враховуючи неврегульованість питання щодо залишення без руху заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (стаття 378 КАС України), беручи до уваги приписи частини 7 статті 7 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність застосування у даному випадку положень статті 169 КАС України щодо залишення без руху заяви про зміну порядку і способу виконання рішення та надати заявнику строк для усунення встановлених в описовій частині ухвали недоліків.

Керуючись, статтями 7, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 200/13373/19-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) строк 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) оригіналу документу про сплату судового збору у сумі 681,00 грн.

Якщо заявник усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику.

Повернення заяви не позбавляє заявника права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя П.В. Кочанова