Рішення № 96727220, 06.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року Справа № 160/348/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.01.2021р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення автоматичного перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання, ОСОБА_1 , судді у відставці, у листопаді, грудні 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, відповідно до п.16 Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020, ч.4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № Б-с-1909 від 22.12.2020р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за листопад і грудень 2020 року з врахуванням раніше виплачених коштів, починаючи з 01.11.2020 р.

В обґрунтування позову зазначено, що не зважаючи на винесені Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення, відповідач з 01.09.2020р. продовжив здійснювати нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача на свій розсуд, без врахування наданих позивачем довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області. Здійснюючи нарахування та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за листопад, грудень 2020 року, відповідач грубо порушив вимоги Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020р., зокрема п. 16 Рішення, п.4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» в редакції від 07.07.2010, ст.. 135, ч.4, ч.5 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Порядок подання документів для призначення(перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 07.06.2019р. № 6-1. 22.12.2020 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки № Б-с-1909 від 11.12.2020 р. Проте, відповідно до відповідді відділу з питань перерахунків пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленої листом від №0400-010307-8/127964 від 30.12.2020р. відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, посилаючись на те, що рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 р. у справі 2- рп/2020 року не містить положень щодо порядку його виконання, а право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у позивача виникає лише у разі збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021р., клопотаня позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено, у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

19.01.2021р. від від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та про доповнення фактичних та правових підстав новими, яка була передана на розгляд судді - 20.01.2021 р. та відповідно до якої позивач просить:

- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №Б-с-1909 від 22.12.2020р., № Б-с-08 від 01.01.2021р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.11.2020р. з врахуванням раніше виплачених коштів.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021р. повернуто позивачу уточнену позовну заяву без прийняття до розгляду та залишено адміністративний позов позивача без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

01.02.2021р. від позивача до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2021р.

04.02.2021р. та 09.02.2021р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020р. № 160/7202/20 та від 23.10.2020р. № 160/10069/20 проведений перерахунок пенсії з 18.02.2020р. При визначенні права на перерахунок пенсії органи Пенсійного Фонду України керуються вимогами чинного пенсійного законодавства, які діють на дату звернення за пенсією. Розмір суддівської винагороди з лютого 2020 року, згідно з наданими до вищевказаних судових справ довідок, не змінився та відповідає сумі, зазначеній у довідці від 11.12.2020р. № Б-1909, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного утримання судці у відставці. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до заяви від 22.12.2020р. відмовлено, про що повідомлено листом від 30.12.2020р. № 0400-010307-8/127964 з надсиланням рішення від 22.12.2020р. про відмову у перерахунку пенсії. Крім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом №1402, не пропрацював на посаді судді щонайменше 3 роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 р. Суддям у відставці, яким за зверненням до 18.02.2020 р. перерахунок проведено з 01.01.2020 р. виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. № 2453-VІ, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 р. Крім того, проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, про що зазначено в пункті 16 Рішення №2-р/2020, може бути розглянуто при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020р. Також, відповідач зазначив, що позивач 22.12.2020р. звертався до Головного управління Пенсійного фонду України з питанням перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 11.12.2020р. № Б-1909, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного утримання судді у відставці, інших довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про зміну суддівської винагороди позивач до Головного управління не надавав. Відповідач звертає увагу на те, що до позовної заяви по справі № 160/348/21 позивач надав копію довідки від 11.01.2021р. № Б-с-08, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного утримання судді у відставці, проте, згідно із заявою про збільшення позовних вимог позивач просить суд зобов`язати Головне управління здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 01.01.2021р. № Б-с-08. Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 01.01.2021р. № Б-с-08 є передчасними та безпідставними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. прийнято уточнену позовну заяву позивача до розгляду та продовжено строк для вчинення процесуальних дій на 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

12.02.2021р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України № 1396-1 від 11.12.2003 року та наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області за № 372-К від 29.12.2004 р. позивача звільнено з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська та призначено щомісячне довічне грошове утримання.

Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного відповідно до Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ у розмірі 86% заробітної плати працюючого судді, який втратив чинність, і виплата відбувається на підставі Закону України « Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIIІ від 02.06.2016р., та з 01.01.2021р. на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020р. по справі № 160/10069/20 у розмірі 56% заробітної плати працюючого судді.

22.12.2020 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 11.12.2020р. № Б-1909, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного утримання судді у відставці.

Так, відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № Б-с-1909 від 11.12.2020р. станом на 01.12.2020 р. та довідки № Б-с-08 від 11.01.2021р. станом на 01.01.2021р. суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 104049,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 69366,00 грн., доплата за вислугу років 34683,00 грн.

Однак, відповідно до рішення відділу з питань перерахунків пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленої листом від №0400-010307-8/127964 від 30.12.2020р. відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зазначено, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. № 1402-VIII (далі - Закон № 1402), не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 року, виникає згідно статті 142 Закону № 1402. Суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 р. перерахунок проведено з 01.01.2020р. виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. № 2453-VІ, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру винагороди після 18.02.2020р. Крім того, автоматичне проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, про що зазначено в пункті 16 Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020, може бути розглянуто при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020р.

Позивач вважає таку відмову Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області протиправною, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

Так, згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017р. отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI.

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус судді» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019р. №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019р., виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.

Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Суд зазначає, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Таким чином, з 19.02.2020р., наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, для всіх суддів у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII.

Суд звертає увагу, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлений Законом №1402-VIII, визначається з урахуванням трьох складових: 1) стажу роботи на посаді судді; 2) розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; 3) відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому, суд вважає, що у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані різні закони при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, оскільки зазначене не узгоджується з приписами чинного законодавства, суперечить змісту рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 щодо необхідності встановлення однакового підходу до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Отже, суд вважає безпідставними твердження позивача про наявність у нього права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з відсоткового розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, встановленого Законом №2453-VI.

Таким чином, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020р. по справі № 160/10069/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонд України в Дніпропетровський області щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 за його заявою №2732 від 15.09.2020 р. у строки визначені чинним законодавством та зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 07.09.2020 р. №Б-с-1338, №Б-с-1339, №Б-с-1340, №Б-с-1341, №Б-с-1341, №Б-с-1343, №Б-с-1344, №Б-с-1345, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020р. по справі № 160/10069/20, відповідачем з 18.02.2020р. проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді здійснено виходячи із 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Суд зазначає, що стаж роботи позивача суддею складає 23 років 08 місяців 03 днів, що підтверджується матеріалами справи, тому загальний процент розрахунку пенсії від заробітку склав 56 %.

Отже, при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, становить 56%, а саме: 50% (20 років роботи на посаді судді) + 3 * 2% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років).

Щодо посилання позивача на те, що за ним на момент виходу на пенсію було визнано право на розмір щомісячного грошового утримання в розмірі 86 % від суддівської винагороди, суд вважає необґрунтованим, оскільки це стосувалось виключно розміру щомісячного грошового утримання, обрахованого відповідно до Закону №2453-VI від 07.07.2010р., і не має відношення до обрахунку розміру щомісячного грошового утримання відповідно до Закону №1402-VIII від 02.06.2016р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020р. по справі № 160/10069/20, на яке посилається позивач, судом зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, однак, без застосування 86% заробітної плати працюючого судді.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв