Рішення № 96727175, 23.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року Справа № 160/2427/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Фудс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA1110130/2021/000007/1 від 20.01.2021 року;

- стягнути з відповідача через Державну казначейську службу України у Дніпропетровській області, надмірно сплачені під час оплати за декларацією №UA110130/2021/001219 від 21.01.2021 року, податки у сумі 33 388,33 грн. податку на додану вартість, що перераховані як фінансова гарантія сплати митних платежів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним 20.01.2021 року для митного оформлення товару до відповідача подано митну декларацію №UA110130/2021/001164, відповідно до якої заявлена митна вартість за ціною договору (перший метод визначення митної вартості) становить 2 508 232,99 грн. з урахування транспортних затрат та винагороди експедитору за організацію перевезення з відповідними документами. У зв`язку із встановленням, на думку митного органу, розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею направлено повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. В підтвердження митної вартості заявленою позивачем на адресу відповідача були надані додаткові документи.

На думку митного органу, позивач не надав всіх документів для підтвердження митної вартості, тому надані документи не мали позитивного впливу на позицію відповідача. Відповідачем 20.01.2021 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000007/1. Спірним рішенням відповідач скоригував митну вартість товару з 85821,12 з урахуванням транспортних затрат та винагороди експедитору за організацію перевезення 89088,49 (4,46 за 1 кг) доларів США (як передбачено за ціною договору) на 95001,98 (4,76 за 1 кг) доларів США, що на 5913,49 доларів США (курс на 20.01.2021 року 28,1544 грн./1 долар США) або на 166 490,76 грн. більше ніж було сплачено за товар продавцю. Відповідно до вказаного рішення було складено нову митну декларацію №UA110130/2021/001219 від 21.01.2021 року за курсом 28,2035 грн./1 дол.США, за якою в подальшому і було розмитнено товар. Таким чином, з урахуванням зміни курсу долару США на дату складання рішення, митна вартість товару, сплаченого ПДВ, та різниці сплаченого ПДВ та ПДВ передбаченого за ціною контракту становить: вартість товару (95001,984 (4,76 за 1 кг) доларів США (курс на 21.01.2021 року 28,2035 грн,/1 долар США) 2 679 388,46 грн.; сплаченого ПДВ 535 877,69 грн. (2 679 388,46 грн. х 20% = 535 877,69 грн.); переплата ПДВ становить 33 388,33 грн. (535 877,69 грн. – 502 489,36 грн. ПДВ з митної вартості задекларованої позивачем = 33 388,33 грн.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року було відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 10.03.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що за результатами аналізу наданого до митного контролю коносамента від 25.11.2020 р. №MEDUA8303003 виявлено що поставка партії товару, що надійшла у контейнері MEDU4978151 здійснено за ордерним коносаментом. Відомості про отримувача ТОВ "Малбі Фудс" відсутні у товаросупровідних документах на морське перевезення партії товару (морський коносамент - BILL of Lading від 25.11.2020 р. № MEDUA8303003 містить помітку «to order» у гр. отримувач), що задекларовано як поставка на адресу ТОВ "Малбі Фудс". При цьому, інвойс продавця - Barrow, Lane & Ballard LTD (Великобританія) №S41234-1 на який є посилання згідно з гр.70 платіжного документа від 14.01.2021 р. №Р2101139828238, датується 09.11.2020 р., що передує даті коносаменту (задекларовані дані 25.11.2020 р., згідно з наданим до митного контролю коносаменту зазначеного в гр.44 ЕМД) містять відомості про відправника та отримувача партії товару. У інвойсі також зазначено посилання на зовнішньоекономічний контракт, відповідно до якого товар надійшов на адресу ТОВ "Малбі Фудс" (згідно з задекларованими відомостями), платіжний документ містить адресат платежу та особи платника, що відповідає ТОВ "Малбі Фудс" та контрагент Barrow, Lane & Ballard LTD. Крім того, наданий до митного контролю рахунок перевізника від 20.01.2021 р. №17-м містить вартість послуг за маршрутом Oakland - Одеса, що не відповідає даним коносаменту та іншим документам, де зазначено Чорноморськ.

Прайс-лист від 09.11.2020 № б/н містить лише дату 09.11.2020 та не містить періоду дії цін. Враховуючи наявність декількох рахунків, що датуються відповідно різними датами 09.11.2020 та 30.12.2020 у митниці відсутня можливість переконатися, що така ж сама ціна, що міститься у прайс-листі за 09.11.2020 діяла на момент складення основного рахунку від 30.12.2020. Надані декларантом Графіки цін на мигдаль з мережі Інтернет - є витягом із сайту компанії Merlo Farming Group. За інформацією, що міститься на відповідному веб-сайті компанії зазначено, що Merlo Farming Group - це каліфорнійська компанія, що займається сільським господарством. Дана компанія не має відношення до контрагентів згідно з наданими до митного контролю документами, не є виробником, чи відправником чи компанією-посередником. Наданий до митного контролю висновок експертної організації від 18.01.2021 № ГО-82 містить посилання на документи, на підставі яких був здійснений аналіз ціни партії товару: прайс-лист, калькуляція цін від виробника. Так, експерт зазначає, що аналіз рівня вартості визначався на підставі маркетингового аналізу з інформації декількох веб-сайтів мережі Інтернет. З урахуванням викладених у повідомленнях митниці сумнівів щодо складових митної вартості товарів, довідковий (необов`язковий) характер експертних висновків, митницею не могли бути враховані дані, що зазначені в наданому до митного контролю документі. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

11.03.2021 року позивачем була подана до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що повідомляючи його про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між ТОВ "Малбі Фудс" та його контрагентом. Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товарів, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15.

Так, оскаржуване рішення митного органу не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час митного оформлення, крім того відповідно до статті 53 МКУ останнім для митного оформлення товару надані додаткові документи, однак надані документи не мали позитивного впливу на позицію відповідача. Посилання відповідача на базу даних ЄАІС щодо здійснення контролю співставлення, а саме зазначених в ньому відомостей про вартість мигдалю, стосується товару який позивач імпортував раніше за такими самими умовами та контрактом. Вартість в даному випадку за аналогічними обставинами була більше у зв`язку з сформованими цінами на аналогічний товар на ринку світу. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.05.2017 року між ТОВ "Малбі Фудс" та компанією Barrow, Lane & Ballard LTD, (Лондон), укладено зовнішньоекономічний контракт на постачання товару № 03052017 (далі - Контракт) на поставку товару в кількості, на умовах та в асортименті, визначеному в товарно-супровідних документах та додатках до контракту.

За умовами Контракту (додаток 15 від 09.11.2020 року) продавець відвантажує товар на умовах FAS Окленд, Каліфорнія, США, на кожну партію товару покупець надає: міжнародну товарно-транспортну накладну, комерційний інвойс, відповідний сертифікат.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар мигдаль вагою нетто 19958,40 кг вартістю 85 821,12 доларів США (курс на 20.01.2021 року 28,1544 грн./1 долар США) що становить 2 415 988,75 грн.

Згідно з товарно-супровідними документами товар 25.11.2020 року завантажено та відправлено з Лонг Бич, Каліфорнія до м.Дніпро через м.Чорноморськ, Україна.

19.01.2021 року товар надійшов на митну територію України м.Одеса, а 20.01.2021 року під митний контроль відповідача.

20.01.2021 року позивачем для митного оформлення товару до відповідача подано митну декларацію № UA110130/2021/001164, відповідно до якої заявлена митна вартість за ціною договору (перший метод визначення митної вартості) становить 2 508 232,99 грн. з урахування транспортних затрат та винагороди експедитору за організацію перевезення.

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: пакувальний лист (Packing list) б/н від 30.12.2020 року; рахунок-проформа (Proforma invoice) S41234-1 від 09.11.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) BIV21726 від 30.12.2020 року; коносамент (Bill oflading) MEDUA8303003 від 25.11.2020 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) №8151 від 19.01.2021 року; сертифікат про походження товару (Certificate of or і gin) б/н від 25.11.2020 року; банківський платіжний документ, що стосується товару Р2101139828238 від 14.01.2021 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 17-м від 20.01.2021 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 03052017 від 03.05.2017 року укладений між позивачем та компанією Barrow, Lane & Ballard LTD, (Лондон) з доповненнями; договір (контракт) про перевезення № ВД1206/01 від 12.06.2020 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом б/н 25.11.2020 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 6486172 від 20.01.2021 року; лист імпортера відносно страхування від 18.01.2021 року; сертифікат аналізу від 30.12.2020 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.

Наявність зазначених документів на момент оформлення митної вартості товару за митною декларацією № UAI10130/2021/001164 від 20.01.2021 року підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2021/00027.

У зв`язку із встановленням, на думку митного органу, розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею направлено повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

В підтвердження митної вартості заявленою позивачем на адресу відповідача (супровідний лист № 20/01-5 від 20.01.2021 року) додатково були надані наступні документи: прайс-лист постачальника № б/н від 09.11.2020 року; висновок експерта ТПП №ГО-82 від 18.01.2021 року; графік цін на мигдаль з мережі Інтернет від 20.01.2021 року.

На думку митного органу, позивач не надав всіх документів для підтвердження митної вартості, тому надані документи не мали позитивного впливу на позицію відповідача.

Таким чином, відповідачем 20.01.2021 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000007/1.

Спірним рішенням відповідач скоригував митну вартість товару з 85 821,12 грн. з урахуванням транспортних затрат та винагороди експедитору за організацію перевезення 89088,49 грн. (4,46 за 1 кг) доларів США (як передбачено за ціною договору) на 95001,98 (4,76 за 1 кг) доларів США, що на 5913,49 доларів США (курс на 20.01.2021 року 28,1544 грн./1 долар США) або на 166 490,76 грн. більше ніж було сплачено за товар продавцю.

Відповідно до вказаного рішення було складено нову митну декларацію №UA110130/2021/001219 від 21.01.2021 року за курсом 28,2035 грн./1 дол.США, за якою в подальшому і було розмитнено товар. Таким чином, з урахуванням зміни курсу долару США на дату складання рішення, митна вартість товару, сплаченого ПДВ, та різниці сплаченого ПДВ та ПДВ передбаченого за ціною контракту становить: вартість товару (95001,984 (4,76 за 1 кг) доларів США (курс на 21.01.2021 року 28,2035 грн,/1 долар США) 2 679 388,46 грн.; сплаченого ПДВ 535 877,69 грн. (2 679 388,46 грн. х 20% = 535 877,69 грн.); переплата ПДВ становить 33 388,33 грн. (535 877,69 грн. – 502 489,36 грн. ПДВ з митної вартості задекларованої позивачем = 33 388,33 грн.).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Статтею 49 МКУ визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.4 та 5 ст.58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 МКУ митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МКУ встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МКУ передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МКУ, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Так, відповідач у відзиві зазначає наступне, що заявлена за ЕМД партія товару імпортована за підставі контракту від 03.05.2017 р. № 03052017. Згідно з п.5.1 контракту від 03.05.2017 р. № 03052017 умовами оплати є 100% передплата перед відправкою вантажу на підставі інвойсу (15% при фіксації ціни та 85% до моменту відвантаження). При цьому, рахунками від 09.11.2020 р. № S41234-1, від 30.12.2020 р. №BIV21726 та додатком № 15 від 09.11.2020 р. визначені інші умови оплати всупереч положенням контракту (можливість додаткового врегулювання умов оплати товару в рахунках чи специфікаціях до контракту згідно положень контракту відсутнє), а саме 50% за 1 контейнер протягом 30 днів з дати прибуття товару. Інформація щодо сплати інших 50% згідно з документами відсутня. Наданий до митного контролю платіжний документ №Р2101139828238 датується 14.01.2021 при цьому згідно з даними морського коносаменту датою його видачі є 25,11.2020 р. Таким чином, у митниці відсутні дані щодо підтвердження здійснення передплати за товар до його відвантаження згідно з умовами договору. Точні відомості щодо порядку здійснення оплати згідно з рахунками та додаткової угоди, а саме порядок оплати інших 50% вартості товару відсутні. Неможливо здійснити числове обчислення вартості, що сплачена або що має бути сплачена за товар. Крім того, згідно даних вищезазначеного платіжного документа сума сплати є 42910,56 дол. США, та наявне посилання на рахунок, який є підставою здійснення оплати у гр.70 даного документа - №S41234-l, проте сума згідно з зазначеним рахунком складає 171 641,12 дол.США. Рахунок від 30.12.2020 № BIV21726 містить дані щодо коносаменту за датою 25.11.2020 №038VH1246522 маршрутом з Oakland до Чорноморська із зазначенням назви судна MS С Antonella.»

З цього приводу позивач зазначив, що п.1.1 контракту № 03052017 від 03.05.2017 року (далі - Контракт) був змінений додатковою угодою №8 від 15.07.2019 року, та викладений у такій редакції: п.1.1. Продавець продає, а Покупець купує Товар - Мигдаль. Вантажовідправник, умови поставки, оплати, кількість та ціна Товару визначається додатками, оформленими на кожну окрему партію, і є невід`ємною частиною цього контракту. Відповідно до додатку № 15 від 09.11.2020 року, та контракту S41234 умови поставки: FAS Окланд, Каліфорнія, умови оплаті: 50% за 1 контейнер протягом 30 днів з дати прибуття товару. Оплата відповідно до банківського платіжного документа № Р2101139828238 від 14.01.2021 року у сумі 42910,56 доларів США становила 50% за один контейнер відповідно до умов додатку № 15 до контракту, а рахунок постачальником був виставлений на 2 контейнера на суму 171 641,12 дол.США, другий контейнер був імпортований пізніше, тому не стосується предмету даного спору. Таким чином вартість одного контейнера за вказаним рахунком становить 85 820,56 доларів США (171 641,12 / 2=85 820,56), а 50% вартості в якості передоплати 42 910,56 доларів США, які і сплачені позивачем відповідно до умов контракту.

Так, сторони контракту є вільними у способі виконання його умов, та можуть без будь-яких обмежень міняти їх на протязі його дії. Це не стосується вартості вже оплаченого та поставленого товару на умовах FAS Інкотермс. Адже з моменту розміщення товару на борту судна обов`язки продавця вважаються виконаними, а сума яка сплачена за товар остаточною. Сплачена вартість товару є визначеною за основним методом - за ціною договору (контракту) та підтверджується наявними матеріалами справи, а тому не може бути змінена відповідачем всупереч нормам 54, 57 МКУ.

Крім того, відповідач зазначав, що за результатами аналізу наданого до митного контролю коносамента від 25.11.2020 р. № MEDUA8303003 виявлено що поставка партії товару, що надійшла у контейнері MEDU4978151 здійснено за ордерним коносаментом. Відомості про отримувача ТОВ "Малбі Фудс" відсутні у товаросупровідних документах на морське перевезення партії товару (морський коносамент - BILL of Lading від 25.11.2020 р. №MEDUA8303003 містить помітку «to order» у гр. отримувач), що задекларовано як поставка на адресу ТОВ "Малбі Фудс".

Позивач також вказав у позові, що в транспортних документах іноді постачальники використовують універсальне позначення: to order, що не є порушенням, адже за контрактом вантажоодержувачем товару може виступати третя особа.

3) «Відповідно до умов контракту, а саме п.1.1 визначений продавець (Barrow, Lane & Ballard LTD ) продає, а покупець (ТОВ "Малбі Фудс") здійснює покупку та оплату товару, визначеного у інвойсі, інвойс є невід`ємною частиною контракту та містить дані щодо ціни та кількості товару та складається на кожну окрему партію.

При цьому, інвойс продавця - Barrow, Lane & Ballard LTD (Великобританія) №S41234 нa який є посилання згідно з гр.70 платіжного документа від 14.01.2021 р. №Р2101139828238, датується 09.11.2020 р., що передує даті коносаменту (задекларовані дані 25.11.2020 р., згідно з наданим до митного контролю коносаменту зазначеного в гр.44 ЕМД) містять відомості про відправника та отримувача партії товару, у інвойсі також зазначено посилання на зовнішньоекономічний контракт, відповідно до якого товар надійшов на адресу ТОВ "Малбі Фудс" (згідно з задекларованими відомостями), платіжний документ містить адресат платежу та особи платника, що відповідає ТОВ "Малбі Фудс" та контрагент Barrow, Lane & Ballard LTD.

Тобто, задекларовані документи, що підтверджують відомості про відправника та отримувача партії товару, були наявні на дату складання коносаменту, що не кореспондується з відсутністю відомостей про отримувача у наданому до митного оформлення морському коносаменті.

Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.5З МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З урахуванням зазначеного, відповідно ч.10 ст.58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого декларантом рівня митної вартості витрат, пов`язаних з доставкою товару до погодженого порту відвантаження та вартості навантаження на транспортний засіб (морське судно), що пов`язані з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Крім того, наданий до митного контролю рахунок перевізника від 20.01.2021 р. № 17-м містить вартість послуг за маршрутом Oakland - Одеса, що не відповідає даним коносаменту та іншим документам, де зазначено Чорноморськ.

З урахуванням зазначеного, відповідно ч.10 cт.58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого декларантом рівня митної вартості витрат, пов`язаних з доставкою товару до погодженого порту відвантаження та вартості навантаження на транспортний засіб (морське судно), що пов`язані з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Так, позивачем при митному оформлені товару відповідачу був наданий пакет документів, серед яких був рахунок на оплату транспортних послуг від 20.012021 року №17-м від ТОВ «Космос» та договір від 12.06.2020 р. № ВД1206/01. Даний факт підтверджує складена відповідачем картка відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2021/00027, де зазначено договір (контракт) про перевезення № ВД1206/01 від 12.06.2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 17-м від 20.01.2021 року.

Однак позивач визнав, що в рахунку помилково зазначений порт призначення Одесса замість Чорноморськ. Дана помилка була зроблена особисто перевізником та не з вини позивача. Навіть, за таких обставин, це не може ні як впливати на митну вартість товару, що є предметом цього позову.

За таких обставин, зазначені вище документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари та методу її визначення згідно з положеннями ст.58 МКУ.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МКУ, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-\Т "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МКУ принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Таким чином факт ненадання позивачем всіх додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах №21-262а 12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року.

Також, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Посилання відповідача на базу даних ЄАІС щодо здійснення контролю співставлення, а саме зазначених в ньому відомостей про вартість мигдалю, стосується товару який позивач імпортував раніше за такими самими умовами та контрактом. Вартість в даному випадку за аналогічними обставинами була більше у зв`язку з сформованими цінами на аналогічний товар на ринку світу, про що зазначив позивач у відповіді на відзив на позов.

Наявність в автоматизованій системі інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювалася за іншою вартістю, за відсутністю інших законних підстав, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тощо).

Крім того, у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, не зазначив обґрунтування щодо зроблених них коригувань з використанням другорядних методів (ціни ідентичних або подібних товарів). Ці обґрунтування неодмінно повинні містити не лише загальні найменування товарів, а й відомості про обсяги товарів, умови поставки, комерційні умови. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості.

Згідно з ч.5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ. (Постанова від 22.04.2019 р. по справі № 815/6242/17).

Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган, серед іншого, послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість. Також додатково декларант надав додаткові документи та повідомив митний орган про те, що надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть.

Разом з тим, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МКУ. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МКУ.

Таким чином, позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 МКУ, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

Також, щодо наявності в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, суд зазначає, що вказане не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року” №2 від 13.03.2017 р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №598, у яких зазначено, що в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов`язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ.

Таким чином, позивачем для оформлення товару за методом №1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару. За вказаних обставин суд доходить висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA1110130/2021/000007/1 від 20.01.2021 року, відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

Що стосується заявлених позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача через Державну казначейську службу України у Дніпропетровській області, надмірно сплачені під час оплати за декларацією №UA110130/2021/001219 від 21.01.2021 року, податки у сумі 33388,33 грн. податку на додану вартість, що перераховані як фінансова гарантія сплати митних платежів, суд зазначає наступне.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані нормами Митного кодексу України, Податкового кодексу України і Бюджетного кодексу України.

Так, згідно з частинами першою - четвертою статті 301 МКУ повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БК України) та Податкового кодексу України (далі – ПК України). У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до розділу III Порядку № 643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 МКУ, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Відповідно до Порядку повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника податку, що подається у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації:

- причини повернення коштів бюджету;

- найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- сума платежу, що підлягає поверненню;

- реквізити рахунків для перерахування коштів.

Митниця розглядає зазначену заяву та у разі повернення коштів готує висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 року за № 370/33341.

Як видно з наведеного вище, наданню висновку про повернення надмірно сплаченого ПДВ передує певна встановлена законодавством процедура, яка встановлює відповідні обов`язки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків.

Вимога позивача до відповідача про стягнення податків в цьому конкретному випадку є передчасною, а тому в цій частині задоволення позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в розмірі 2 270 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA1110130/2021/000007/1 від 20.01.2021 року, складене Дніпровської митницею Державною митною службою України.

У задоволенні решти позовної заяви – відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (вул.Марії Кюрі, 5, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32998661) судові витрати по справі у розмірі 2 270 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма