Ухвала суду № 96726735, 05.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 травня 2021 р. Справа № 120/8366/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 29.01.2021 позов задоволено.

22.04.2021 ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного сулу від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а, здійснивши перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, протиправно зменшив відсотковий розмір його (позивача) пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення. При цьому ОСОБА_1 наголошує, що наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення є обставиною, що встановлена рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі № 240/2791/18-а. Окрім того зазначає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовилось виконати виконавчий лист про стягнення на його (позивача) користь сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Визначаючись щодо порядку розгляну вказаної заяви поданої заяви, суд зауважує, що норми статті 382 КАС України не врегульовують питання строку розгляду та вирішення заяви про встановлення судового контролю за виконання рішення суду.

Зважаючи на викладене та враховуючи те, що для цієї справи пріоритетним є її швидке вирішення, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема, учасників справи та працівників суду, суд вважає за необхідне розглядати заяву в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Визначаючись щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, суд виходив з такого.

За змістом ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного видно, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Рішенням від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а Вінницький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті основного розміру пенсії з 01.04.2019 відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки (Вінницьким обласним військовим комісаріатом), з урахуванням виплачених сум. Зобов`язав ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019, з урахуванням вже виплачених сум пенсії, відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки (Вінницьким обласним військовим комісаріатом) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив, що на виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки.

Щодо визначення ОСОБА_1 розміру пенсії 70% від суми грошового забезпечення під час її перерахунку на виконання вказаного рішення суду, то ухвалою від 21.04.2021 суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області в частині самостійного визначення ОСОБА_1 розміру пенсії 70% від суми грошового забезпечення під час перерахунку на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а пенсії з 01.04.2021 відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки, направив окрему ухвалу до ГУ ПФУ у Вінницькій області для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З огляду на викладене суд вважає, що відсутні підстави для встановлення судового контролю у цій частині.

Щодо встановлення судового контролю частині стягнення судового збору, то суд зазначає таке.

Примусовий порядок виконання рішень суду в адміністративних справах встановлений Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до загального правила, встановленого частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках - на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються спеціальним законом.

Однак, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тож виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, проводиться не за положеннями Закону України "Про виконавче провадження", а відповідно до спеціального Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до преамбули Закону № 4901-VI цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.

А згідно із преамбулою Порядку № 845 цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Отже, законодавець визначив спеціальний механізм виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів чи з державного бюджету, шляхом їх безспірного списання органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів і який не передбачає добровільної участі боржника у виконанні судового рішення.

Відповідно до пунктів 24-27 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов`язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов`язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані привести у відповідність із такими бюджетними зобов`язаннями інші взяті ним бюджетні зобов`язання.

Пунктом 31 та 32 Порядку № 845 передбачено, що у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником і інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що Порядком № 845 достатньо чітко врегульована процедура виконання органами Казначейства рішень судів про стягнення коштів, де боржником є державний орган і передбачає першочергове безспірне списання коштів з рахунків боржника, а якщо це неможливо безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

При цьому, цим порядком встановлено чіткі строки вчинення органами Казначейства відповідних дій та відповідальність у вигляді компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів.

З огляду на викладене, суд вважає, що правові норми статті 382 КАС України, щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, не застосовуються до правовідносин, які передбачають стягнення судового збору, з державного органу, оскільки ГУ ПФУ у Вінницькій області не наділено повноваженнями повернути позивачеві судовий збір.

Таким чином, позивачем не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю, а тому, суд приходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 14, 248, 256, 294, 382, КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович