Ухвала суду № 96726429, 05.05.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

щодо забезпечення позову

05 травня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1646/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали справи

позовної заяви Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків до Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків про визнання права власності на частку ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2021 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою звернувся Позивач - Фізична особа ОСОБА_1 , де просить суд:

- визнання права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на частку у статутному капіталі ПП «Приватна фірма «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ: 30588921) у розмірі 34%;

- витребування з володіння ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) (РНОКПП: НОМЕР_2 ) частку у статутному капіталі частку ПП «Приватна фірма «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ: 30588921) у розмірі 34 % та передати права на частку ПП «Приватна фірма «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ: 30588921) у розмірі 34% у володіння ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- зобов`язання уповноваженого органу з державної реєстрації на проведення реєстраційних дій з внесення змін про склад учасників ПП «Приватна фірма «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ: 30588921).

Разом з позовною заявою позивач Фізична особа ОСОБА_1 ) надав заяв (вх. № 1646/21 від 30.04.2021) про забезпечення позову, де просити суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії, а саме відчужувати частку у статутному капіталі ПП «Приватна фірма «ІНВЕРКОМ» у розмірі 34%.

Зазначену заяву позивач обґрунтовує тим, що 29 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 (Покупець), та ОСОБА_2 (Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) ПРИВАТНОЇ ФІРМИ «ІНВЕРКОМ» (надалі - «Договір»).

За умовами Договору, ОСОБА_2 зобов`язується передати Покупцю у власність частку ПП «Приватна фірма «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ: 30588921) у розмірі 34%, а ОСОБА_1 , зобов`язуюсь прийняти зазначену частку та оплатити грошові у кошти у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп. При цьому, за Договором, продаж частки здійснюється з відстрочкою платежів до 3 (трьох) років. Виплата може здійснюватися одноразово всією сумою або різними сумами у кілька платежів.

ОСОБА_1 , надіслав Лист-повідомлення ОСОБА_2 з наміром передати грошові кошти у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп., тим самим виконати умови Договору та отримати у власність частку ПП «Приватна фірма «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ: 30588921) у розмірі 34 %.

В свою чергу, ОСОБА_2 надав письмову відповідь на Лист-повідомлення в якій зазначив, що відмовляється приймати грошові кошти у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп. у зв`язку зі зміною наміру щодо продажу корпоративних прав у розмірі 34% ПП «Приватна фірма «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ: 30588921), при цьому Покупцеві стало відомо, що ОСОБА_2 має намір відчужити частку ПП «Приватна Фірма «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ: 30588921) у розмірі 34 % третій особі.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Статтею 136 ГПК України визначені підстави для забезпечення позову, де господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником та повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Але суд, дослідивши заяву про забезпечення позову встановив, що вона не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Так, судом встановлено, що відповідно до спірних правовідносин з якими звернувся позивач не зазначено ціну позову (ч. 1 п. 5 ст. 139 цього кодексу) навіть у загальному вигляді майновий\немайновий.

Не надано зустрічного забезпечення, яке б кореспондувалось з предметом поданої заяви (ч. 1 п. 6 ст. 139 ГПК України), де заявник вимагає частку статутного капіталу у розмірі 34%.

Зустрічне забезпечення позову як процесуальний засіб захисту відповідача має приблизно ті ж самі ознаки, що і забезпечення позову, і також передбачає дотримання принципів господарського судочинства, зокрема принципів змагальності, рівності і пропорційності, які теж мають місце у разі застосування зустрічного забезпечення. Більш того, саме запровадження цього захисного засобу спрямовано на забезпечення рівності правового статусу сторін; принцип пропорційності фактично виражений в ч. 3 ст. 141 ГПК України, і у разі порушення цього принципу під час визначення судом розміру зустрічного забезпечення заявник також має право оскаржити ухвалу суду про застосування зустрічного забезпечення (якщо це не одна ухвала, в якій ідеться про задоволення заяви про забезпечення позову); принцип змагальності може діяти в цьому випадку дещо обмежено, оскільки, з огляду на положення ст. 141 ГПК України, суд може або самостійно, або за клопотанням відповідача вимагати від заявника надання зустрічного забезпечення позову.

На підставі зазначених ознак і підходів до правової природи зустрічного забезпечення можна сформулювати відповідне визначення поняття, за яким під зустрічним забезпеченням позову слід розуміти складову частину інституту забезпечення позову (субінститут), яка являє собою механізм, що складається із тимчасових процесуальних дій господарського суду та сторін, що наділені обмежувальним характером для заявника і спрямовані на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, завданих забезпеченням позову у передбачених законом випадках, за яких зберігається право відповідача на відшкодування завданих йому збитків внаслідок забезпечення позову.

Суду не вбачає мотивованого наявного зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірністю та адекватністю заходів із позовними вимогами, можливістю забезпечення інтересів всіх учасників спору. Попередження можливого порушення прав інших осіб при вирішенні спору судом знаходиться в прямій залежності від цілісності спірних активів та незмінності суб`єкта їх володіння за час вирішення даного спору судом, порушення чого у випадку задоволення позову нівелюватиме ефективність обраного позивачем способу захисту та може зумовити понесення збитків чи додаткових витрат іншими учасниками спірних правовідносин.

При цьому суд зазначає, що при зверненні з зазначеною заявою в підтвердження сплати судового збору надано квитанцію від 29.04.2021 про сплату 1135,00 грн.

На виконання приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судом перевірено у програмі "Діловодство спеціалізованого суду "ДСС" та встановлено, що судовий збір у сумі 1135,00 грн., сплачений позивачем відповідною квитанцією від 29.04.2021 року не зараховано до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву (вх. № 1664/21 від 30.04.2021) Фізичній особі ОСОБА_1 про забезпечення позову з доданими до неї документами.

Ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову може бути оскаржено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 05.05.2021 р.

Суддя І.П. Жигалкін