Рішення № 96726154, 20.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2021 справа № 914/3281/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді В. П. Трускавецького, секретаря судового засідання О. О. Шевчук, розглянув по суті у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стобуд+», м. Миколаїв Львівської області,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Трейд Плюс», м. Львів,про: стягнення 2'485'002,27 грн (з яких: 1'437'370,00 грн – основний борг, 428'452,87 – пеня, 619'179,40 грн – тридцять відсотків річних).За участю представників сторін:позивача:Вовк О. С. – адвокат,відповідача:не з`явився.1. Судові процедури.

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стобуд+» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Трейд Плюс» про стягнення 2'485'002,27 грн (з яких: 1'437'370,00 грн – основний борг, 428'452,87 – пеня, 619'179,40 грн – тридцять відсотків річних).

Ухвалою суду від 21.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.02.2021. Вказану ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 03.02.2021, що підтверджується відстеженням поштових відправлень суду із сайту Укрпошти за номером відправлення: 7901413661571.

Підготовче засідання 22.02.2021 було відкладено на 11.03.2021, ухвалу виклик у підготовче засідання відповідач отримав 26.02.2021, що підтверджується відстеженням поштових відправлень суду із сайту Укрпошти за номером відправлення: 790141373736024.

1.2. Щодо факту повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення сторін про дату, час та місце слухання справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.01.2021 та усі інші ухвали про відкладення розгляду справи було направлено на адреси, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники процесу не були позбавлені права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення сторін процесу, і як встановлено судом, за допомогою відстежень поштових відправлень, сторони отримують поштову кореспонденцію, якою суд з дотримання процесуальних норм надсилає відповідні судові документи. Докази отримання поштової кореспонденції направленої судом відповідачу, долучено до матеріалів справи.

1.3. Ухвалою суду від 11.03.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2021. Розгляд справи по суті було відкладено на 08.04.2021.

У судовому засіданні 08.04.2021 оголошено перерву до 20.04.2021 з підстав, вказаних у протоколі суду.

1.4. 08 квітня 2021 року ТзОВ «БК Плюс» подано заяву про заміну позивача його правонаступником у зв`язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги № 1 від 06.04.2021, укладеного між ТзОВ «Стобуд+» та ТзОВ «БК Плюс».

Ухвалою суду від 20.04.2021 у задоволенні заяви ТзОВ «БК Плюс» про заміну позивача його правонаступником відмовлено, з підстав вказаних в ухвалі суду.

1.5. Відповідно до частин першої та третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином, оскільки до суду від учасників процесу інших клопотань, ніж ті, що були розглянуті судом не надходило, в тому числі відповідач не скористався можливістю ознайомитись з матеріалами справи та не скористався своїм право на подання відзиву, враховуючи наданий процесуальним законом час для розгляду відповідної справи за правилами загального позовного провадження, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, суд не вважає неявку відповідача у судове засідання перешкодою для вирішення спору по суті за наявними у ній матеріалами.

Частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 20.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. У позовній заяві ТзОВ «Стобуд+» (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання ТзОВ «Солар Трейд Плюс» (Відповідач у справі) своїх договірних зобов`язань щодо оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим в останнього наявний борг у загальному розмірі 1'437'370,00 грн. Також, за неналежне виконання грошових зобов`язань відповідачу нараховано 428'452,87 – пені та 619'179,40 грн – тридцять відсотків річних.

Правовими підставами позову зазначено статті 525, 526, 530, 611, 629 Цивільного кодексу України.

2.2. Відповідач – ТзОВ «Солар Трейд Плюс» відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

3. Обставини справи.

3.1. 27 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стобуд+» (надалі – Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Трейд Плюс» (надалі – Покупець) укладено Договір поставки № 598 (надалі – Договір). За умовами цього Договору, Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити цемент та інші будівельні матеріали (надалі іменується Товар) та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов даного Договору та додатково погоджених Специфікацій, що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. Договору, ціна на Товар, який відвантажується, встановлюється за згодою Сторін шляхом оформлення специфікації або додаткової угоди, які є невід`ємною частиною даного Договору. Оплата Покупцем за Товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця з відтермінуванням оплати 5 календарних днів з моменту відвантаження.

Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків – до повного виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим Договором. Якщо жодна із сторін в місячний термін до дати закінчення терміну дії договору не заявить намірів про розірвання договору, договір вважається пролонгованим на один рік на тих же умовах (п. 7.1. Договору).

3.2. На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 11'119'494,50 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, які підписані обома сторонами з проставленням відтисків печаток товариств (Т. 1 а.с. 30-31, 35-56, 91-245).

Оплату за поставлений Товар відповідач здійснив на загальну суму 9'682'125,00 грн, що підтверджується банківськими виписками долученими до матеріалів справи (Т. 1, а.с. 20 - 29).

3.3. Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків за період з березня 2018 року по травень 2019 року підписаним сторонами та скріплений печатками, дебіторська заборгованість на користь позивача складає 1'009'090,00 грн.

3.4. Позивач звертався до відповідача із претензією про оплату заборгованості станом на 14.06.2019 у загальному розмірі 1'009'090,00 грн, яку останній отримав, що підтверджується повідомлення про вручення (Т. 1, а.с. 34). Відповіді на вказану претензію відповідачем не надано, доказів протилежного до матеріалів справи не долучено.

3.5. У зв`язку з порушенням умов Договору в частині оплати за поставлений Товар, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення заборгованості пені та відсотків річних.

4. Позиція суду.

4.1. Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата Покупцем за Товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця з відтермінуванням оплати 5 календарних днів з моменту відвантаження.

4.2. Як з`ясовано судом, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 11'119'494,50 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами з проставленням відтисків печаток товариств (Т. 1 а.с. 30-31, 35-56, 91-245).

Кореспондуючий обов`язок з оплати відповідач виконав частково у загальному розмірі 9'682'125,00 грн, що підтверджується банківськими виписками долученими до матеріалів справи (Т. 1, а.с. 20-29).

Окрім того, вказані обставини підтверджуються із підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з березня 2018 року по травень 2019 року.

Таким чином, заявлені вимоги про стягнення 1'437'370,00 грн – основного боргу є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 1'437'369,50 грн.

4.3. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань покупець сплачує штрафні санкції в розмірі 30 відсотків річних.

Суд, розглянувши вимоги позивача про стягнення 619'179,40 грн – тридцять відсотків річних, перевіривши наданий розрахунок, зазначає, що такий здійснено частково правильно, незважаючи на недоцільно обраний спосіб нарахування (правильним є нарахування відсотків річних на суму боргу по кожній видаткової накладні, але не на загальну суму боргу, яка поступово формується). Окрім того, при здійсненні відповідного розрахунку стороною не враховано положень ч. 5 ст. 254 ЦК України тане правильно визначено дати прострочення заборгованості по видаткових накладних. Таким чином, суд здійснивши власний розрахунок, зазначає про обґрунтованість заявлених вимог частково у загальному розмірі 381'680,85 грн. Відповідний розрахунок суду долучено до матеріалів справи.

4.4. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до умов пункту 5.2. Договору, у випадку порушення Покупцем термінів оплати, згідно умов Договору, він сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день протермінування.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розглянувши заявлені вимоги про стягнення 428'452,87 – пені, суд зазначає, що стороною лише частково правильно здійснено відповідні нарахування, зокрема, не враховано положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, ч.6 ст. 231 ГК України, не правильно визначено дати прострочення заборгованості по видаткових накладних. Також, правильним є нарахування пені на суму боргу по кожній видаткової накладній, але не на загальну суму боргу, яка формується поступово. Отже, здійснивши власний розрахунок пені, суд зазначає, що обґрунтованими є нарахування у загальному розмірі 328'803,71 грн. Розрахунок пені здійснений судом долучено до матеріалів справи.

4.5. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати.

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 32'216,81 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

5.2. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи те, що позивачем (його представником) до закінчення судових дебатів зроблено відповідну усну заяву про надання у встановлений законом строк доказів понесення витрат, суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення даного питання.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Трейд Плюс» (79037, місто Львів, вулиця Земельна, будинок 6; ідентифікаційний код 41272688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стобуд+» (81600, Львівська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вулиця Устияновича, будинок 14; ідентифікаційний код 39887701) 1'437'369,50 грн – основного боргу, 381'680,85 грн – тридцять відсотків річних, 328'803,71 грн - пені та 32'216,81 грн – відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати за заявою позивача на 06.05.2021 о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).

5. Встановити позивачу строк для надання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.04.2021.

Суддя В.П. Трускавецький