Рішення № 96723430, 02.04.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

02.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/4822/19

Номер провадження 2/205/247/21

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2021 року

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу № 205/4822/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп-1» до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно набутих коштів-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростеп-1» (далі - Позивач) звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до платіжного доручення № 51 від 08 січня 2019 року ТОВ «Агростеп-1» помилково через ПАТ «Банк Восток» перерахувало на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) кошти у розмірі 125 000 грн. без ПДВ. Призначення платежу - оплата за юридичні послуги відповідно до договору від 02 січня 2019 року № 01/01. Оскільки ТОВ «Агростеп-1» не укладало жодних договорів з ФОП ОСОБА_1 , докази фіксації факту вчинення такого правочину відсутні, а тому відсутні і правові підстави для перерахунку коштів відповідачу та їх набуття відповідачем. Таким чином, відсутність будь-яких договірних правовідносин та зобов`язань між сторонами, які були б підставою для перерахування грошових коштів вказує на те, що вказану грошову суму було перераховано на рахунок відповідача безпідставно. На звернення позивача про повернення у добровільному порядку безпідставно набутих коштів відповідач належним чином не відреагувала, грошові кошти не повернула.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути суму безпідставно набутих коштів у розмірі 125 000 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року провадження у справі за позовом ТОВ «Агростеп-1» до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно набутих коштів закрито.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2020 року справу передано на розгляд судді Остапенко Н.Г.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2020 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ТОВ «Агростеп-1» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2020 в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Солодовник С.О. про витребування доказів було відмовлено.

У судовому засіданні 11 грудня 2020 року, ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Солодовник С.О. надійшов відзив на позовну заяву та письмові пояснення, у яких він, посилаючись на відсутність умов набуття або збереження майна, оскільки відповідач не зберігала у себе грошові кошти, не має жодного відношення до них та не знає їх подальшу долю, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Від представника позивача ТОВ «Агростеп-1»- адвоката Іванової Т.М. надійшла відповідь на відзив та письмові пояснення, у яких вона, посилаючись на викладені у позові обставини, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Агростеп-1»- адвокат Іванова Т.М. позов підтримала, просила задовольнити.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Солодовник С.О.

не з`явився. Про час, дату, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Надіслав до суду клопотання, у якому просив розгляд справи провести без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 51 від 08 січня 2019 року ТОВ «Агростеп-1» через ПАТ «Банк Восток» перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_1 кошти у розмірі 125 000 грн. без ПДВ. Призначення платежу - оплата за юридичні послуги відповідно до договору від 02 січня 2019 року № 01/01 (а.с. 8).

Будь-яких договорів між ТОВ «Агростеп-1» та ФОП ОСОБА_1 укладено не було. Договір від 02 січня 2019 року № 01/01 про надання юридичних послуг, який зазначений у платіжному дорученні не існує і ніколи не існував, а отже і зобов`язання за ним відсутні.

06 квітня 2019 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист з проханням протягом п`яти днів з дня отримання цього листа повернути помилково перераховані кошти у розмірі 125 000 грн. на рахунок ТОВ «Агростеп-1» (а.с. 15).

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 отримала вищезазначений лист, що підтверджується її особистим підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 19), однак належним чином на нього не відреагувала, грошові кошти не повернула.

Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців 16.04.2019 року ФОП ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність (а.с. 12-14).

Як зазначено у ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 та від 15.02.2019 року у справі № 910/21154/17.

Матеріалами справи підтверджено, що грошові кошти у розмірі 125 000 грн. дійсно були перераховані на рахунок відповідача (а.с. 67).

Вказані обставини підтверджені випискою по рахунку ФОП ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

З правового аналізу ст. 1212 ЦК України вбачається, що важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження майна, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у Постанові від 04 грудня 2013 року по справі № 6-125цс13, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов`язання не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що грошові кошти у розмірі 125 000 грн. були перераховані позивачем на рахунок відповідача, у матеріалах справи відсутні докази набуття відповідачем коштів за договірними правовідносинами щодо цього майна, інші підстави набуття відповідачем вказаних коштів судом не встановлено, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів є доведеними та такими, що ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача, а отже з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 177, 1212 ЦК України, 4, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп-1» до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно набутих коштів-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп-1», ІПН: 35340461 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 125 000,00 грн. (сто двадцять п*ять тисяч грн..00коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрестеп-1», ІПН: 35340461 судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г.Остапенко