Вирок № 96722115, 05.05.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3562/19

№ 1-кп/755/45/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарях Ширмер О.О., Попович О.В.,

Томіленку В.В., Нероді В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040001031 від 06.02.2019 рокута № 12020100040006013 від 06.12.2020 року, які об`єднані, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, працюючого неофіційно на будівництві, перебуваючого у цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 25 березня 2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів Семененка Б.В., Козія А.А., Віротченка С.С.,

захисника Вовка С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 06 лютого 2019 року, приблизно о 20 годині 45 хвилин, перебував у приміщенні магазину ТОВ «Епіцентр К», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, де побачив на полиці з електронними пристроями шуруповерт марки «Einhell ТН-CD12 Li» з акумулятором до нього 12 В Li-Ion, 0-500об/хв., 0-105 об/хв., 1,3 Ач, 22 Нм, КЕЙС (артикул товару 20101731) у кількості 1 шт., закупівельною вартістю 744 гривні 00 копійок та в цей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно підійшов до вказаної полиці з електронними пристроями та взяв коробку з шуруповертом марки «EinhellTH-CD12 Li» з акумулятором до нього 12 В Li-Ion, 0-500об/хв., 0-105 об/хв., 1,3 Ач, 22 Нм, КЕЙС (артикул товару 20101731) у кількості 1 шт., закупівельною вартістю 744 гривні 00 копійок, після чого, поклав дану коробку собі до корзини. У подальшому, ОСОБА_1 відійшов від полиці, з якої взяв вищевказану коробку з товаром, витягнув з корзини та розпакував її, звідки дістав вказаний вище шуруповерт з акумулятором до нього, поклав даний товар собі під куртку, після чого, направився до кас вказаного магазину. Перебуваючи на касі, ОСОБА_1 не розрахувався за вищевказаний товар, маючи на меті реалізувати свій злочинний умисел до кінця, зберігаючи викрадене майно при собі (під курткою, у яку був одягнутий), перетнув межі кас та рамки контролю, після чого, направився до виходу з гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, однак, вважаючи, що виконав усі дії, які вважав за необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони даного магазину. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 намагався завдати матеріальної шкоди ТОВ «Епіцентр К» на загальну суму 744 гривні 00 копійок.

Крім того, ОСОБА_1 , 06 грудня 2020 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, прийшов до магазину «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, де хотів викрасти товар, для того, щоб продати, тому, у нього, у цей час, виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна з корисливого мотиву. Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_1 взяв: лосьйон марки «Нівея» у кількості 2 шт. (арт. 51313643), вартістю 135,40 грн./шт., загальною вартість 270 гривень 80 копійок; бальзам «Нівея» у кількості 1 шт., вартістю 103 гривні 14 копійок; лосьйон «Нівея» у кількості 1 шт., вартістю 129 гривень 00 копійок; викрутку-міні реверсивну + біт MULTIBIT STUBBY Stanley 0-66-358 у кількості 1 шт., вартістю 137 гривень 46 копійок; тримач біт Stanley 0-68-012 у кількості 1 шт., вартістю 112 гривень 68 копійок, та впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, а його дії залишаються таємними для сторонніх осіб, з числа персоналу закладу та відвідувачів, помістив вищезазначений товар до сумки, яку тримав при собі. У подальшому, ОСОБА_1 направився до виходу з магазину, не розрахувавшись за товар, пройшов антикрадіжні рамки, виконавши всі дії, які вважав необхідними для завершення свого злочинного умислу, однак, розпорядитися викраденим майном не зміг, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину «Епіцентр». Своїми злочинними діями ОСОБА_1 намагався завдати матеріального збитку ТОВ «Епіцентр К» на суму 753 гривні 58 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно, 06.02.2019 року, близько 20 години 45 хвилин та 06.12.2020 року, близько 12 години 00 хвилин, він знаходився у магазині «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, де взяв з полиць вказаного магазину товар, зазначений в обвинувальному акті, який поклав під свою куртку та сумку і не розрахувавшись за нього, перетнувши касову зону та антикрадіжні рамки, намагався покинути даний магазин, однак, на виході, його затримали працівники охорони. У скоєному щиро каявся, прохав його суворо не карати, розуміє, що його дії були умисними, таємними та зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальних актах, а саме: дата, час, місце скоєння ним кримінальних правопорушень, відповідають дійсності. Зокрема, показав, що викрадав товар у магазині з метою подальшого його продажу, оскільки йому необхідні були кошти.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.02.2019 року (т. 2 а.п 87-88); протоколів огляду місця події від 06.02.2019 року, 06.12.2020 року та 08.12.2020 року (т. 2 а.п. 89-91, 132-136); протоколів затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.02.2019 року та 06.12.2020 року (т. 2 а.п. 93-95, 144-145); протоколу обшуку від 06.02.2019 року (т. 2 а.п. 96-100); постанов про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 07.02.2019 року та 08.02.2019 року (т. 2 а.п. 101, 110); протоколів перегляду цифрового відеозапису від 14.02.2019 року та 18.12.2020 року (т. 2 а.п. 111-114, 148-152); протоколу огляду речей від 09.02.2019 року (т. 2 а.п. 115-120); розписки представника потерпілого про отримання викраденого майна (т. 2 а.п. 121); постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14.02.2019 року (т. 2 а.п. 122); протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.12.2020 року (т. 2 а.п. 129); постанов про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження від 07.12.2020 року та 18.12.2020 року (т. 2 а.п. 137-138, 153); протоколу обшуку особи від 06.12.2020 року (т. 2 а.п. 142-143) та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак, перебуває з 11.09.2020 року на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання каннабіноїдів, гостра інтоксикація», раніше судимий за злочин проти власності.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 , його особи - раніше судимий, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що його перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, тому вважає за необхідне призначити йому міру покарання у виді позбавлення волі, але, при цьому, враховує його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро каявся у скоєному, жалкує про скоєне.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком приєднати ОСОБА_1 невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25 березня 2019 року та остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 06 грудня 2020 року.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього його ув`язнення у даному кримінальному провадженні, а саме із 06.02.2019 року по 08.02.2019 року, з урахуванням ст. 72 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: відео-носій DVD-R, 4.7 GB, марки «ARITA», срібного кольору, відео-носій СD-R, 700 МB, марки «ARITA», білого кольору зі срібними вставками; DVD-диск з відеозаписом ОМП в магазині «Епіцентр» та DVD-диск з відеозаписом події камер спостереження магазину «Епіцентр» - залишити у матеріалах кримінального провадження;

- шуруповерт марки «EinhellTH-CD12 Li» з акумулятором до нього 12 В Li-Ion, 0-500об/хв., 0-105 об/хв., 1,3 Ач, 22 Нм, який було вилучено у ОСОБА_1 під час обшуку, що проводився у приміщення гіпермаркету «Епіцентр» за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, що передані під зберігальну розписку представнику потерпілого, залишити у власності ТОВ «Епіцентр К»;

- лосьйон марки «Нівея» у кількості 2 шт. (арт. 51313643), бальзам «Нівея», лосьйон «Нівея» у кількості 1 шт., викрутку-міні реверсивну + біт MULTIBITSTUBBYStanley0-66-358 у кількості 1 шт., тримач біт Stanley0-68-012 у кількості 1 шт., що передані до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - повернути ТОВ «Епіцентр К»;

- чорний гаманець «Адідас», зв`язку ключів, мобільний телефон «Нокіа» із сім-картою № НОМЕР_1 , що передані до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя