Рішення № 96721832, 28.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2699/21

Провадження № 2-о/643/192/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

заявника: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали справи

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи

ОСОБА_2

П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора

про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме що він є рідним онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 4408.

Крім того, у прохальній частині заяви заявник просить суд викликати у судове засідання та допитати в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові померла його рідна бабуся (рідна матір його батька) - ОСОБА_3 , яка з 26.02.1992 року по день смерті проживала та була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , яка відповідно до свідоцтво про право власності належала їй та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . У квартирі починаючи з 26.02.1992 року проживали і були зареєстровані: ОСОБА_3 по день смерті, ОСОБА_9 з 18.11.1971 року, ОСОБА_1 з 15.05.1996 року і ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті бабусі відкрилась спадщина на належну їй частину квартири. Зазначає, що він є спадкоємцем за законом після смерті його бабусі ОСОБА_3 та на час смерті був зареєстрований і постійно проживав в цій квартирі і відповідно є таким, що прийняв спадщину, тому 01.06.2018 року він звернувся до 11-ої Харківської міської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено. У зв`язку із цим він вимушений звернутися до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.02.2021 року відкрито провадження у справі, в порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувано у П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , розгляд справи призначено на 23.03.2021 року.

23.03.2021 року розгляд заяви відкладено на 05.04.2021 року у зв`язку із неявкою сторін.

29.03.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова від П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшли витребувані документи.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.04.2021 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , розгляд справи відкладено на 20.04.2021 року.

09.04.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла заява від ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої останній просить суд розглянути справу без його участі.

20.04.2021 року розгляд справи відкладено на 28.04.2021 року.

У судовому засіданні 28.04.2021 року заявник підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити. При цьому, заявник просив залишити без розгляду викладене ним у прохальній частині заяви клопотання про виклик та допит свідків.

У судове засідання 28.04.2021 року заінтересовані особи не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Частиною 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне повідомлення всіх учасників справи, відсутність передбачених ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч. ч. 1, 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності заінтересованих осіб на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення заявника та дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Брянськ Орловської області, Росія, про що свідчить Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019975087 від 18 квітня 2018 року.

ОСОБА_3 мала сина ОСОБА_10 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 24 січня 1984 року, в якому зазначено, що ОСОБА_10 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , у м. Харкові, батьками записані: ОСОБА_11 , німець, та ОСОБА_12 , росіянка.

Вказане також підтверджується Витягом з книги реєстрації актів про народження по м. Харкову за 1935 рік, в якому є запис від 28 січня 1935 року « ОСОБА_10 » (по батькові закреслено, поряд написано « ОСОБА_13 »), батьком якого - « ОСОБА_14 » (закреслено, поряд написано ОСОБА_15 », 1909 року народження, німець, та « ОСОБА_16 » (по батькові закреслено, поряд написано ОСОБА_17 )», 1909 року народження, росіянка.

Згідно зі свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінив прізвище на « ОСОБА_18 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_3 , та Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 18 квітня 2018 року, в якому зазначено, ОСОБА_19 , національність - росіянин, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - Україна, Харківська область, м. Харків

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 21 березня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_3 П`ятою Харківської міською державною нотаріальної конторою заведено спадкову справу № 427/2018.

З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулись: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії паспорту, серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Харкові та з 15.05.1996 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно зі свідоцтва про народження, серії НОМЕР_6 , виданого повторно 9 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_1 записані: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_7 , виданого повторно 16 лютого 2018 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_1 записані: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Заявник має брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить свідоцтво про народження, серії НОМЕР_8 , видане 02 серпня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції, де батьками записані: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , яка складається з трьох кімнат житловою площею 44,20/65,60 на 3 поверсі 9 поверхового будинку, що належить територіальній громаді м. Харкова, особовий рахунок відкрито на ім`я ОСОБА_9 , у цьому жилому приміщенні зареєстровані три члені сім`ї: ОСОБА_9 (власник), ОСОБА_3 (свекруха), ОСОБА_2 (син), що підтверджується довідкою за місцем проживання про склад сім`ї та прописку № 508 від 23.02.2018 року. Квартира приватизована.

Зі свідоцтва про право власності вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 .

Постановою Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори від 01.06.2018 року № 3339/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Підставою для відмови зазначено, що у спадковій справі № 427/2018, яка заведена в Одинадцятій Харківській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 міститься архівна копія Свідоцтва про народження видана Державним архівом Харківської області 18.05.2018 року № 01-29/3-1034 ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_9 , де матір`ю вказана ОСОБА_16 (по батькові закреслено на написано « ОСОБА_17 »). Виходячи з цього не співпадає по батькові померлої ОСОБА_23 та матері ОСОБА_17 , яке вказана в даному свідоцтві.

Крім того, з копії спадкової справи № 427/2018 вбачається, що постановою П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 28.09.2020 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1909 року народження, яка на день смерті постійно проживала за місцем реєстрації у АДРЕСА_2 , за правом представлення, оскільки його батько помер, а син померлої, ОСОБА_19 , помер раніше відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Підставою для відмови стало те, що родині відносини між померлою ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_18 (до зміни прізвища - ОСОБА_10 не підтверджуються.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_9 , виданий 12.09.2007 Московським РВ ГУМСУ в Харківській області, є рідним онуком померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_10 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 4408.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право безперешкодного звернення людини до суду за захистом своїх прав гарантується ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» суд зазначив, що частина 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві (Bellet v. France, 04/12/1995, Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Порядок розгляду справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, врегульовано у главі 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Розділу IV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України, зокрема щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Як визначено у ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи у тому числі про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України і не є вичерпним.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Суд має право встановлювати юридичні факти тільки за додержання таких умов: а) це мають бути юридичні факти, тобто такі, які тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин; б) заявниками у цих справах можуть бути тільки громадяни; в) коли чинне законодавство допускає судовий порядок встановлення даного факту; г) коли в іншому порядку його встановити не можна; ґ) при встановленні факту не повинен вирішуватися спір про право.

При вирішенні питання про цивільну юрисдикцію справи суди повинні враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено позасудовий порядок встановлення певних фактів або визначені факти, які у даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

З роз`яснень п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Без встановлення вказаного факту родинних відносин заявник позбавлений можливості отримати спадщину.

Таким чином, заявник скористався своїм правом на звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та надав про це відповідні докази.

Підстав для суду вважати про наявність спору про право немає.

Виходячи з викладеного та здійснюючи аналіз поданих доказів, суд дійшов висновку, що вони в достатній мірі підтверджують факт того, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 , 1909 року народження, про що, зокрема, свідчать надані суду докази, а тому цей факт знайшов своє підтвердження представленими доказами, ніким не оспорюється і має для заявника юридичне значення, у зв`язку з чим заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 11, 81, 141, 247, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

2. Встановити факт, що ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , є рідним онуком померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 4408.

3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , паспорт НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , АДРЕСА_2 .

5. Заінтересовані особи:

1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , АДРЕСА_2 .

2. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , АДРЕСА_2 .

3. П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900726, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27-Г.

Повне рішення складено 05.05.2021 року.

Суддя Н.В. Новіченко