Ухвала суду № 96721791, 06.05.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4168/20

Номер провадження 1-кп/623/120/2021

УХВАЛА

іменем України

06 травня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурорів Козир М.В.,

Молодовського І.О.

захисника Кузнєцова О.О.,

законного представника ОСОБА_1 ,

особи, стосовно якої вирішується питання щодо

застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12020220320000670 від 19 серпня 2020 року за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП№ НОМЕР_1 , уродженця села Капитолівка, Ізюмського району, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, який не працює та не навчається, є учасником бойових дій, раніше судимого:

-24 грудня 2019 року Баштанським районним судом Миколаївської області за частиною 3 статті 189, частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 146, статтею 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі статей 75, 76 КК України з випробуванням строком на 3 роки,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020220320000670 від 19 серпня 2020 року, за ознаками вчинення останнім суспільно небезпечного діяння, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 19 серпня 2020 року, о 00 годин 24 хвилини, ОСОБА_2 , знаходячись на території АЗС №1050, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ФОП ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, реалізуючи раптово виниклий умисел на заволодіння чужим майном, здійснив напад на касира торгівельного залу вищевказаної АЗС ОСОБА_4 , в ході якого почав вимагати від останнього заправити в борг на 200 гривень автомобіль ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , на якому ОСОБА_2 приїхав на АЗС №1050, а коли потерпілий відмовився безкоштовно здійснювати заправку автомобіля, взяв в руку заздалегідь приготовлений предмет, зовні схожий на пістолет, протягнув руку через вікно каси торгівельного залу та почав погрожувати ним ОСОБА_4 , який сприймаючи погрозу предметом, зовні схожим на пістолет, як реальну загрозу для життя та здоров`я, закрив хвіртку вікна каси торгівельного залу та викликав працівників поліції, які в подальшому затримали ОСОБА_2 .

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу.

В судовому засіданні особа, стосовно якої вирішується питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_2 повідомив, що з 18 на 19 серпня 2020 року, о 00 годин 24 хвилини, він приїхав на заправку, яка знаходиться біля залізничного вокзалу на адресою АДРЕСА_2, на автомобілі «таксі», за кермом якого був водій. Оскільки, ОСОБА_2 дуже поспішав, потрібно було далеко їхати, він хотів заправити автомобіль. Сумку, яка була з ним у цей день, він залишив в автомобілі з тим розрахунком, щоб водій таксі не подумав, що він піде і не заплатить гроші. А пістолет забрав з сумки лише для того, щоб з ним нічого не сталося. На заправці він зрозумів, що забув свій мобільний телефон, пін-код до картки згадати не міг, попросив касира заправки заправити безкоштовно, однак йому відмовили. Травматичний пістолет Форт 18 дістав та погрожував, щоб касир його сприймав серйозно та не ігнорував, оскільки він поспішав та йому потрібно було заправити автомобіль. Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що був нервово виснажений, був на межі зриву, більше тижня перед цими подіями він не спав, протягом 3-х місяців були перебої зі сном, тому він не сприймав реальні події такими, як вони відбувалися. Також, повідомив, що він приймав участь в бойових діях більше року, контузії у нього офіційно не було.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що він працює касиром торгового залу в ТОВ «Глуско ритейл» (заправка). З 18 на 19 серпня 2020 року він був на зміні. Близько 00 годин 30 хвилин на заправку заїхав автомобіль «таксі» заправитись газом. З автомобіля вийшов чоловік, як потім з`ясувалося це був ОСОБА_2 , підійшов до віконця та на питання потерпілого попросив заправити автомобіль газом на 200 гривень. Стосовно оплати він повідомив, що потрібно заправити в борг. Потерпілий повідомив, що він не може заправити автомобіль безкоштовно або в борг, пояснював ОСОБА_2 , що заправити він може лише після розрахунку готівкою або безготівкового розрахунку. Коли через кілька секунд повернувся до віконця, то в його обличчя був направлений пістолет, який ОСОБА_2 тримав у руці та просунув через віконце у приміщення з вимогою заправити автомобіль безкоштовно. Оскільки, потерпілий розумів, що пістолет не іграшковий та які можуть бути наслідки, то він відмахнув своєю лівою рукою руку ОСОБА_2 з пістолетом, права рука лежала на віконці і закрив віконце, далі діяв по інструкції - натиснув тривожну кнопку та викликав охорону. ОСОБА_2 відразу відійшов та пішов в сторону заправника, який вийшов на вулицю, і на цьому конфлікт потерпілого з ОСОБА_2 закінчився. Потім приїхали працівники поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що він чергував у спільному наряді ДСО та поліції. Після 24 години 00 хвилин 19 серпня 2020 року спрацювала сигналізація на заправці по АДРЕСА_2. На місці з`ясувалося, що 2 працівники заправки закрились у приміщенні та коли свідок підійшов до них, вони повідомили, що у нападника є предмет, схожий на пістолет. В цей час напарник ОСОБА_6 пішов до чоловіка, який лежав на тротуарі біля бордюра, він був наполовину роздягнений, поруч з ним лежала велика сумка. Поки свідок спілкувався з працівниками заправки, між чоловіком та його напарником виник конфлікт, в ході якого цей чоловік він себе неадекватно, розказував, що він хворіє, йому потрібна допомога, поводив себе агресивно. Напарник повідомив свідку, що він знає цього чоловіка, це ОСОБА_2 . Через агресивну поведінку ОСОБА_2 по відношенню до свідка та його напарника, було вирішено застосувати до нього спецзасоби - кайданки. Після цього про події було повідомлено чергового, викликана слідчо-оперативна група, ОСОБА_2 затримано в порядку статті 208 КПК України та доставлено до відділу поліції. Пістолет був виявлений слідчо-оперативною групою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що він працює таксистом на автомобілі ВАЗ 2115, номерний знак він пам`ятає лише цифри 9852. Близько 24 години з 18 на 19 серпня 2020 року, коли свідок стояв біля залізничного ринку, до нього підійшов на той момент раніше незнайомий йому ОСОБА_2 та сказав, що йому потрібно їхати в Борову. ОСОБА_5 повідомив, що спочатку потрібно заправити автомобіль, потім поїдуть і він доплатить решту, на що ОСОБА_2 погодився. Вони поїхали на заправку, яка знаходиться на перехресті по дорозі на залізничний вокзал. ОСОБА_2 вийшов з машини, порився у своїй сумці та коли йшов до каси, свідок побачив у нього в руках пістолет, який він не ховав, а ніс відкрито. ОСОБА_5 злякався, виставив з автомобіля сумку ОСОБА_2 і поїхав з заправки. Інших подій, які відбувалися потім, свідок не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що він працював на заправці, 19 серпня 2020 року він знаходився на зміні разом із касиром ОСОБА_4 . В період часу з 24 години до 02 години ночі на заправку заїхав автомобіль, ОСОБА_4 , який знаходився у прикасовій зоні, розбудив ОСОБА_7 і він вийшов, щоб заправити автомобіль. До нього на зустріч йшов ОСОБА_2 , який щось викинув у клумбу. ОСОБА_2 сказав, що викинув пістолет і щоб свідок його не трогав, оскільки там відбитки пальців, а потім пішов до газового модуля, де впав на коліна і просив заправити автомобіль в борг на 200 гривень. Також, ОСОБА_7 повідомив, що таксист, побачивши поведінку ОСОБА_2 , викинув його речі з машини і поїхав. Свідок зайшов до приміщення заправки, де ОСОБА_4 йому розповів, що ОСОБА_2 напав на нього з пістолетом і показав відео. Потім приїхала охорона, викликали поліцію, які по приїзду знайшли пістолет.

В судовому засідання прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити, зазначаючи, що є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом, оскільки його хронічний стійкий психічний розлад у формі маніакального епізоду, без психотичних симптомів, не дозволяє йому усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, що підтверджується висновком стаціонарної судової експертизи, та посилаючись на те, що ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України, що підтверджується зібраними по справі доказами. До набрання ухвалою законної сили запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, ОСОБА_2 залишити без змін.

Захисник Кузнєцов О.О. в судовому засіданні зазначив, що в момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_2 знаходився в стані неосудності, в якому не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, є учасником бойових дій, контужений. Надані прокурором докази не містять ознак та складу суспільно-небезпечного діяння, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України, в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки хуліганства, оскільки він пістолет показав як іграшку після того як йому відмовили заправити автомобіль безкоштовно, на що він образився. Дане кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, а тому його підзахисний потребує лікування в закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Законний представник ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що її син ОСОБА_2 за своїм станом потребує лікування.

Особа, щодо якої вирішується питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що оскільки фізичної шкоди його діями нікому не спричинено, просив застосувати відносно нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Окрім допиту свідків, судом було досліджено письмові докази по справі, надані прокурором, зокрема:

- протокол огляду місця події від 19 серпня 2020 року з фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто територію автозаправної станції АЗК-1050 ФОП ОСОБА_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , виявлений предмет, схожий на травматичний пістолет ФОРТ-18, патрони з гумовими кулями, вилучені з магазину предмету, схожого на травматичний пістолет ФОРТ-18, вилучених речей та документів на ім`я ОСОБА_2 ,

- заяву ФОП ОСОБА_3 від 19 серпня 2020 року про добровільну видачу запису з камер зовнішнього спостереження на АЗС за адресою: АДРЕСА_2,

- відеозапис з камер зовнішнього спостереження АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_2,

- протокол огляду речей від 19 серпня 2020 року, згідно якого оглянуто DVD-диск з відеозаписом з камер спостереження АЗС 1050, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, на якому зображено як ОСОБА_2 , вийшовши на території заправки з автомобіля таксі, тримав у руках предмет, схожий на пістолет, який потім помістив за ремінь та джинси в передній частині, в подальшому дістав та погрожував потерпілому ОСОБА_4 через вікно каси,

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 серпня 2020 року та довідка від 19 серпня 2020 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав в особі, яка тримає табличку з номером №3, чоловіка, який вчинив розбійний напад відносно нього, з рисами обличчя, зачіскою, спортивною статурою, на фото під №3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 серпня 2020 року та довідка від 19 серпня 2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав в особі, яка тримає табличку з номером №3, чоловіка, який вчинив розбій відносно ОСОБА_4 , з рисами обличчя, спортивною статурою, на фото під №3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 21 серпня 2020 року,

- висновок експерта №10/3/506СЕ-20 від 28 вересня 2020 року, згідно якого наданий на дослідження предмет у формі пістолета є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозахисту - самозарядним пістолетом моделі «ФОРТ-18Р» № НОМЕР_3 калібру 9 мм Р.А. Даний пістолет відноситься до пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, виготовлений промисловим способом (КНВО «Форт», Україна), призначеним для відстрілу патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії калібру 9 мм Р.А., в конструкції наданого пістолета конструкційних переробок з метою зміни його початкового призначення не виявлено,

- квитанції №164 та №390 від 27 листопада 2020 року про отримання речових доказів до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області,

- висновок судово-психіатричного експерта №416 від 09 вересня 2020 року, згідно якого ОСОБА_2 потребує проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи,

- висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи №193 від 12 листопада 2020 року, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад в формі маніакального епізоду, без психотичних симптомів. Зазначене хронічне психічне захворювання позбавляло іспитованого можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом ОСОБА_2 у теперішній час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними, не може предстати перед слідством та судом та нести карну відповідальність. За своїм психічним станом потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.

Суд, вислухавши учасників процесу, пояснення потерпілого та свідків, давши оцінку безпосередньо дослідженим під час судового розгляду письмовим доказам, за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні доказів, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 503 КК України у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатності підстав вважати, що особа вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність у стані неосудності.

Вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України, підтверджується об`єктивною сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування та перевірених в ході судового розгляду, яким встановлено, що ОСОБА_2 в ході розмови несподівано почав погрожувати потерпілому ОСОБА_4 справжнім пістолетом, який був заряджений патронами з гумовими кулями, просунувши руку у віконце каси, та вимагав у останнього заправити автомобіль безкоштовно. Зі слів самого ОСОБА_2 він хотів, щоб у потерпілого склалося враження, що його вимоги є серйозними та він може застосувати зброю у випадку невиконання його вимоги заправити автомобіль. З показів потерпілого вбачається, що погрозу ОСОБА_2 він сприйняв саме як загрозу його життю та здоров`ю.

За встановлених обставин, аналізуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене частиною 1 статті 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, що доведено повністю та підтверджується поясненнями потерпілого, свідків, а також письмовими доказами та відеозаписом, дослідженими судом.

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №193 від 12 листопада 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад в формі маніакального епізоду, без психотичних симптомів. Зазначене хронічне психічне захворювання позбавляло іспитованого можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом ОСОБА_2 у теперішній час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними, не може предстати перед слідством та судом та нести карну відповідальність. За своїм психічним станом потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.

Згідно матеріалів, що характеризують особистість ОСОБА_2 встановлено, що він не одружений, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, вчинив суспільно-небезпечне діяння в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває на обліку військовозобов`язаних, проходив строкову військову службу та військову службу за контрактом.

Виходячи з роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності по справі обґрунтованого висновку експертів психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність, викликають потребу в застосування щодо неї таких заходів. Для об`єктивної оцінки ступеню небезпечності хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з`ясувати думку експертів, психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім з урахуванням висновків експертів та характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.

Згідно частини 2 статті 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно статті 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно статті 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Відповідно до статті 512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу статті 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

При визначенні виду і міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів про тип лікувального закладу, але й те, що ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України, яке в свою чергу, відноситься до тяжких злочинів.

Судом беззаперечно встановлено, що на даний час ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад в формі маніакального епізоду, без психотичних симптомів, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також перебував у неосудному стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.

Крім того, суд також враховує те, що невжиття відносно ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру може спричинити серйозну загрозу спричинення безпосередньо або неминучої шкоди цій особі або іншім особам.

Заслухавши думку прокурора, який вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом, ОСОБА_2 та його захисника, які просили суд застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що, оскільки ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене частиною 1 статті 187 КК України, на період вчинення суспільно-небезпечного діяння він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання та на даний час не видужав, до ОСОБА_2 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до набрання ухвалою законної сили залишити без змін.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати підлягають стягненню із законного представника особи, стосовно якої вирішується питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 серпня 2020 року по справі №623/2866/20 у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання ухвалою законної сили слід знищити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», статтями 93, 94 КК України, статтями 292, 503, 512, 513 КПК України, суд,

У Х В АЛ И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12020220320000670 від 19 серпня 2020 року за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України, відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до набрання ухвалою законної сили залишити без змін.

Стягнути із законного представника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи №10/3/506 СЕ-20 від 28 вересня 2020 року в розмірі 817 гривень 25 копійок, яка проводились експертами Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, що підлягають перерахуванню до державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р UA298999980313050115000020005, код банку 37999680, банк Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 серпня 2020 року на травматичний пістолет з написами « НОМЕР_3 , МАС,9 мм РА» з магазином до нього та кулями у кількості 3 шт.; дозвіл на зброю № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_2 , виданий ГУНП м. Київ від 26 квітня 2019 року, на право на зберігання пристрою ФОРТ 18 Р № НОМЕР_3 ; 15 патронів до травматичного пістолету з маркуванням; кобуру.

Речові докази - травматичний пістолет з написами « НОМЕР_3 , МАС,9 мм РА» з магазином до нього, та кулями у кількості 3 шт., 15 патронів до травматичного пістолету з маркуванням, кобуру, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, місто Ізюм, провулок Георгіївський, 2, - знищити.

Копію ухвали направити до Головного управління Національної поліції у м. Києві для вирішення питання про скасування дозволу на зброю № НОМЕР_5 на право зберігання, носіння пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями ФОРТ 18 Р № НОМЕР_3 , видане на ім`я ОСОБА_2 (посвідчення "Національна поліція України НОМЕР_6 ), про що повідомити Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Дозвіл на зброю № НОМЕР_5 на право зберігання, носіння пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями ФОРТ 18 Р № НОМЕР_3 , видане на ім`я ОСОБА_2 (посвідчення "Національна поліція України НОМЕР_6 ) зберігати в камері зберігання речових доказів Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, місто Ізюм, провулок Георгіївський, 2, до вирішення питання про його скасування.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Т.Д. Бєссонова