Ухвала суду № 96719341, 29.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4265/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Зборовської Х.В.,

прокурора - Левкулич О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Ільницький С.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020171170000125 від 04.03.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020171170000125 від 04.03.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2021 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник не заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами КПК України і поверненню прокурору не підлягає. Провадження за обвинувальним актом підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні.

Сторони кримінального провадження клопотань щодо прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не заявили.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, так як обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Прокурором у підготовчому судовому засіданні подано клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: незаконному носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів. Стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри та обвинувачення, оскільки наразі наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується такими доказами, як: протоколом огляду предмета та прослуховування аудіозапису від 05.03.2021 року; протоколом освідування особи від 04.03.2021 року; протоколом огляду від 10.03.2021 року; протоколом вручення грошових коштів від 04.03.2021 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 05.03.2021 року; висновком судової балістичної експертизи від 12.03.2021 року; висновком судової вибухово-технічної експертизи від 17.03.2021 року; висновком судової вибухово-технічної експертизи від 22.03.2021 року; показаннями свідків: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Як зауважує прокурор, метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Наголошує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на те, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Тому обвинувачений ОСОБА_1 , знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. При цьому вважає, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, чиї показання слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Зазначає, що усвідомлюючи зазначене, обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити спроби незаконного впливу на перелічених вище свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Прокурор просить взяти до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 не має постійного офіційного джерела доходу та, відповідно, засобів для існування, а тому, на думку прокурора, існує високий ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може розпочати нові злочини проти власності з метою задоволення особистих потреб за рахунок незаконного заволодіння чужим майном.

За твердженням прокурора, інші запобіжні заходи не здатні унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, так як наявність лише передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, не забезпечить реальної можливості запобігти ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, прокурор просить обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, посилаючись на обставини, викладені у відповідному клопотанні, та просив задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання прокурора про застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив та просив застосуватия запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Розглянувши клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши учасників судового провадження з цього приводу та вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як встановлено судом, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2021 року (справа № 308/2904/21) відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 01.05.2021 року (включно). Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі тридцяти п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 79450 грн. У разі внесення застави у вказаному розмірі постановлено покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора, слідчого або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному проваджені (спілкуватися з ним лише з дозволу слідчого, прокурора та суду); здати на зберігання до територіального органу державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну. Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків постановлено визначити до 01.05.2021 року (включно).

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020171170000125, та на які посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, який неодружений, відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу, майновий стан обвинуваченого, який не працює та немає постійного джерела доходу, відсутність у матеріалах справи інформації про наявність судимостей у обвинуваченого, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Зважаючи на викладене та обґрунтування сторони обвинувачення, особу обвинуваченого, беручи до уваги, що на даний час свідки у даному кримінальному провадженні не допитані, а докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту не досліджено, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу обвинуваченого; можливість незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованого діяння, шляхом їх залякування з метою змінити покази в суді; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений постійного місця роботи та джерела доходу постійного немає.

За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та з огляду на обґрунтованість обвинувачення, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_1 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а тому клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, суд вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу обвинуваченого та ризиків, встановлених судом, останньому слід визначити заставу в розмірі тридцять п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (2270 грн.), відповідно становить 79450 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на обвинуваченого у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом на даному етапі не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020171170000125 від 04.03.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 травня 2021 року о 15 год. 15 хв. у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: вул. Загорська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали закінчується 25 червня 2021 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, - 35 (тридцять п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 79450 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до суду на першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала у частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».

Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 30 квітня 2021 року о 15 год. 30 хв.

Головуюча А.І. Сарай