Постанова № 9671868, 03.06.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2010 року м. Сімферополь

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2009 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бахчисараю АР Крим, проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 14 квітня 2010 року, приблизно о 16 год. на 1-му км автошляху Сімферополь Севастополь Бахчисарай, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не обрав безпечну дистанцію і здійснив зіткнення із автомобілем ВАЗ-21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який зупинився попереду, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити постанову суду в частині накладеного стягнення, обравши його без позбавлення права керування транспортним засобом. Свої вимоги мотивує тим, що при обранні йому стягнення судом не враховано обставини справи і малозначність заподіяної шкоди, а також його сімейний стан та наявність трьох малолітніх дітей. А також посилається на ту обставину, що наявність права керування транспортними засобами повязано з єдиним джерелом доходів його сім'ї.

Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при розгляді справи суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що фактично не заперечується і в скарзі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 14 квітня 2010 року, приблизно о 16 год. на 1-му км автошляху Сімферополь Севастополь Бахчисарай, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не обрав безпечну дистанцію і здійснив зіткнення із автомобілем ВАЗ-21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який зупинився попереду, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с.1).

Як вбачається із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події з матеріальною шкодою, схеми події та протоколів огляду транспортних засобів, на зазначеній автодорозі внаслідок зіткнення за наведених в протоколі обставин автомобілів ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і ВАЗ-21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, останні було пошкоджено (а.с. 5-6).

В своїх поясненнях при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, аналогічно пояснили про вищенаведені обставини зіткнення двох автомобілів під їх керуванням (а.с. 3,4).

Порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1 ПДДУ, відповідно до яких, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено транспортні засоби.

На підставі зазначених доказів суд обґрунтовано дійшов висновку про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Що стосується доводів апеляційної скарги в обґрунтування зміни постанови суду в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення, то вони заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції при обранні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами зазначив, що враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, а також відсутність даних про відшкодування ОСОБА_1 спричиненої шкоди водію «ВАЗ-21061».

З мотивувальної частини постанови не вбачається, що судом враховано також і дані про особу правопорушника.

Проте, з наданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 працює приватним підприємцем (а.с. 16), позитивно характеризується за місцям проживання (а.с. 18), має на утриманні трьох малолітніх дітей (а.с.19-22).

Згідно зі ст. 30 ч.2 КУпАП, позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.

В матеріалах справи відсутні такі дані, які свідчать про те, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення визнано судом грубим або є повторним порушенням порядку користування таким правом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе помякшити накладене на ОСОБА_1 стягнення і визначити його у виді штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2010 року відносно ОСОБА_1 змінити, помякшити накладене на нього стягнення, обравши його у виді штрафу в сумі 425 грн., який перерахувати до бюджету Бахчисарайської міської ради Автономної Республіки Крим на рахунок 33114336700049 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34741000.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Бондарєв В.К.