Постанова № 9671774, 27.05.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 р. Справа № 2-а-4830/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

до: фермерського господарства "Подолянка"

про: стягнення штрафних санкцій у сумі 5278,71 гривень

ВСТАНОВИВ :

Хмільницька обєднана державна податкова інспекція у Вінницькій області звернулася у Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до фермерського господарства «Подолянка» про стягнення штрафних санкцій за порушення порядку проведення розрахунків за товари (послуги) в загальній сумі 5278,71 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на час розгляду адміністративної справи рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в загальній сумі 5278,71 гривень відповідно до рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002301301 від 09.07.2008 року, №0002312301 від 09.07.2008 року та №0003132301 від 18.11.2008 року.

Оскільки досудові заходи врегулювання спору не дали позитивного результату щодо стягнення заборгованості, позивач був змушений звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду із вищезазначеними позовними вимогами.

В судовому засіданні від 11.01.2010 року представники сторін відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України заявили клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі, мотивуючи їх наступним. Заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 5278,71 грн. визначена на підставі рішень про застосування штрафних санкцій, оскарження яких є предметом судового розгляду у Вінницькому окружному адміністративному суді по справі № 2-а-5213/09/0270. Таким чином, відповідні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які є підставою для стягнення заборгованості у даній справі, оскаржуються по справі № 2-а-5213/09/0270. У звязку із цим вирішення адміністративної справи № 2-а-5213/09/0270, в якій оскаржуються рішення про застосування штрафних санкцій, безпосередньо матиме вплив на результати розгляду даної справи, так як останні повязані між собою предметом порушення та його наслідками.

Суд задовольнив клопотання сторін і своєю ухвалою від 11.01.2010 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2-а-5213/09/0270 за позовом ФГ "Подолянка" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що також розглядається у Вінницькому окружному адміністративному суді

Ухвалою суду від 06 квітня 2010 року провадження у справі було поновлено на підставі ч. 5 ст. 156 КАС, оскільки 22 лютого 2010 року адміністративну справу № 2-а-5213/09/0270 за позовом ФГ "Подолянка" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій було розглянуто, а рішення у ній набрало законної сили, відтак відпала обставина, яка була підставою для зупинення провадження у справі.

В призначене судове засідання від 27 травня 2010 року сторони повноважних представників не направили, натомість надіслали письмові заяви, згідно із якими просили розгляд адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

З огляду на вищевикладене, суд, керуючись ч. 3 ст. 122 КАС України, вирішив провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

17.08.2000 року фермерське господарство «Подолянка» було зареєстроване як юридичну особу Літинською районною державною адміністрацією у Вінницькій області (ідентифікаційний код 30803796), про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №6029641 (а.с.3). Крім того, з 14.02.2000 року відповідача взято на облік платників податків, що стверджується довідкою Хмільницької ОДПІ у Вінницькій області від 28.03.2008 року №536 (а.с.4).

24.06.2008 року державними податковими ревізорами інспекторами згідно плану перевірки та на підставі направлень № 801189 та № 801179 від 24.06.2008 року, проведено перевірку господарської одиниці - магазин, що належить ФГ “Подолянка” щодо контрою за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за результатами якої складено акт перевірки № 023204652303, в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення.

На підставі зазначеного Акту Хмільницькою ОДПІ прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002312301 від 09.07.2008 р. на суму 1596,25 грн. та № 0002302301 від 09.07.08 р. на суму 272 грн.

Крім того, 28 жовтня 2008 року державними податковими ревізорами інспекторами згідно плану перевірки та на підставі направлень № 803252 та № 803251 від 27.10.2008 року, також проведено перевірку субєкта господарської діяльності - ФГ “Подолянка” щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт (довідка) 0223000140, на підставі якого в подальшому прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003132301 від 18.11.2008 р. на суму 3470,75 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені рішення про застосування штрафних санкцій були оскаржені ФГ «Подолянка» до Вінницького окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 2-а-5213/09/0270 за позовом ФГ "Подолянка" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Однак, постановою суду від 22 лютого 2010 року, яка набрала законної сили 05 березня 2010 року, відповідачеві було відмовлено у задоволенні позову.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень пунктів 8, 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, між іншим, зобов'язані:

- реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

За порушення норм цього Закону рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у встановлених Законом розмірах.

Так, згідно статті 23 Закону про РРО до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар.

Згідно пункту 6 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”№436/95 від 12.06.1995р. установлено, що у разі порушення фізичними особами - громадянами України, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, а саме: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно із п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податку службу в Україні” вiд 04.12.1990 № 509-XII державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Як вбачається із постанови Вінницького окружного адміністративного суду 22 лютого 2010 року у адміністративній справі № 2-а-5213/09/0270 за позовом ФГ "Подолянка" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002301301 від 09.07.2008 року, №0002312301 від 09.07.2008 року та №0003132301 від 18.11.2008 року, які є підставами для стягнення податкового боргу в загальній сумі 5278,71 гривень у цій справі, визнані такими, які винесені відносно ФГ «Подолянка» правомірно.

Вказане рішення суду відповідно до вимог ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України 05 березня 2010 року набрало законної сили, а відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Окрім цього, ч. 3 ст. 255 КАС України передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю ти самих сторін.

А отже, обставини встановлені Вінницький окружним адміністративним судом в рішенні від 22 лютого 2010 року, яким фактично було визнано правомірність застосування штрафних санкцій до відповідача, не потребують доказування, є встановленими і приймаються до уваги судом під час розгляду даної справи.

Суд, проаналізувавши встановлені в судовому засіданні обставини та вищезазначені норми діючого законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, а тому підлягають задоволенню, оскільки штрафні санкції відповідачем на момент розгляду справи у суді в розмірі 5278,71 грн. не сплачені, а рішення Хмільницької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкції не скасовані, крім того, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року вони визнані правомірними.

Беручи до уваги те, що постановою суду від 22 лютого 2010 року визнано правомірними рішення, за яким на відповідача у даній справі накладено штрафні санкції в сумі 5278,71 гривень, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості по штрафним санкціям, заявленої відповідно до позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Хмільницької ОДПІ підлягають задоволенню, оскільки факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті штрафних санкцій за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в загальній сумі 5278,71 гривень знайшов своє підтвердження під часу судового розгляду справи.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Ст. 86 вище згаданого Кодексу передбачено те, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є субєкт владний повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства "Подолянка" (22342, Вінницька область, Літинський район, с. Літинка, вул. Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 30803796) до Державного бюджету України кошти в сумі 5278,71 гривень (п'ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень сімдесят одна копійка).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис)Сауляк Юрій Васильович

з оригіналом згідно

Суддя

Секретар

27.05.2010