Рішення № 96716403, 09.04.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/250/2021

Справа № 679/330/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 679/330/21 за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2021 року позивач Національної академії внутрішніх справ звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості.

В обґрунтування позову зазначили, що наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 11.08.2014 № 128 о/с ОСОБА_1 з 15 серпня 2014 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ (далі - НАВС).

Статтею 18 Закону України «Про міліцію», наказом МВС України від 14.05.2007 № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» (зареєстрований Міністерством юстиції України 29.05.2007 за № 547/13814) (діючих на момент виникнення правовідносин) передбачено, що підготовка фахівців у ВНЗ МВС України здійснюється на підставі договору, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням МВС України та особою, яка навчається.

Зазначає, що на виконання вищевказаних нормативних документів 25.08.2014 року між НАВС, комплектуючим підрозділом - ГУМВС України в Хмельницькій області та Відповідачем укладено Договір №14-313 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (НАВС) (далі - Договір).

Відповідно до Договору Відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі (п.2.3. Договору).

06.08.2015 року було опубліковано Закон України від 02.07.2015 року № 580-УІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон), який відповідно до ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 07.11.2015 року. Відповідно до ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону Закон України «Про міліцію» визнаний таким, що втратив чинність.

Згідно з ч. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону: «Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції».

Так, враховуючи положення Закону, бажання ОСОБА_1 продовжувати навчання та службу в поліції, наказом НАВС від 06.11.2015 року № 192 о/с Відповідача було звільнено з ОВС з продовженням навчання в НАВС у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

А наказом НАВС від 11.11.2015 року № 202 о/с Відповідача з 07 листопада 2015 року призначено на посаду курсанта 2-го курсу з присвоєнням спеціального звання рядового поліції.

Також, ч. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 року № 901-XIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що «вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції».

Таким чином, у зв`язку з реформуванням правоохоронної системи держави, прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», міліцію як орган державної влади було повністю ліквідовано.

У зв`язку з цим виникла необхідність внесення відповідних змін до Договору в частині заміни Замовника з Головного управління МВС України в Хмельницькій області (яке було ліквідовано) на Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (відповідно утворено), шляхом укладання додаткового договору відповідно до п. 7.3. Договору. Так, 05.06.2018 року Договір було доповнено Додатковим договором № 1, що став його невід`ємною частиною.

З 15.08.2014 року по 21.06.2018 року відповідно до умов Договору Відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг.

Відповідно до наказу НАВС від 21.06.2018 року№ 886 Відповідачу було присуджено ступінь вищої освіти бакалавр за напрямом підготовки «Правознавство» та видано диплом бакалавра.

Після закінчення навчання, відповідно до умов Договору Відповідача направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу. Таким чином, Національною академією внутрішніх справ умови Договору виконано у повному обсязі.

07.06.2019 року на адресу НАВС супровідним листом ГУНП в Хмельницькій області від 04.06.2019 року №2473/121/12/01-2019 надійшла інформація, що наказом ГУНП в Хмельницькій області від 27.05.2019 року № 152 о/с Відповідача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі поданого ним рапорту, за власним бажанням. Тобто, у порушення умов Договору Відповідач з власної ініціативи звільнився зі служби в Національній поліції до спливу встановленого Договором трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання.

Відповідно до Статуту, НАВС є закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, державної форми власності, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов`язану з наданням вищої освіти на різних ступенях вищої освіти за певними спеціальностям, є юридичною особою, бюджетною установою та перебуває у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року (чинного на момент існування правовідносин), випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Також відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію» (в редакції на момент існування правовідносин) курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до п. 4.1. Договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок відшкодування), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (чинної на момент закінчення навчання Відповідачем).

Відповідно до п. 3 та п. 4 Порядку відшкодування, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Розрахунок витрат здійснено відповідно вищезазначеного Порядку відшкодування.

Роз`яснення щодо витрат на грошове забезпечення Відповідача: у Довідках про доходи та відрахування розраховано грошове утримання Відповідача за період навчання з вересня 2014 року по червень 2018 року. Вартість витрат, яка підлягає відшкодуванню, становить 13 840,13 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 13 копійок.

Роз`яснення щодо витрат на продовольче забезпечення: у Довідках витрат коштів на харчування розраховано витрати на продовольче забезпечення Відповідача за період навчання з серпня 2014 року по червень 2018 року. Вартість витрат на харчування, яка підлягає відшкодуванню, становить 27 343,85 грн. (двадцять сім тисяч триста сорок три) гривні 85 копійок.

Роз`яснення щодо витрат на медичне забезпечення: у Довідках про забезпечення медичними препаратами перемінного особового складу за 2014-2018 роки розраховано вартість медичних препаратів отриманих Відповідачем під час навчання, яка підлягає відшкодуванню, становить 1,65 грн. (одна грн. 65 коп.).

Роз`яснення щодо витрат на речове забезпечення: у Довідках про забезпечення речовим майном за 2014-2018 роки розраховано вартість речового майна отриманого Відповідачем під час навчання, яка підлягає стягненню та становить 7 231 грн. (сім тисяч двісті тридцять одна) гривні 60 копійок.

Роз`яснення щодо витрат на оплату комунальних послуг і вартості спожитих Відповідачем енергоносіїв: у Довідках про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв розраховано вартість комунальних послуг за весь період навчання (без врахування періодів перебування у відпустках та днів звільнення від навчального процесу). Вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період навчання, яка підлягає відшкодуванню, становить 35 355,93 грн. (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 93 копійки.

Таким чином, Відповідач навчався в НАВС з 15 серпня 2014 року по 21 червня 2018 року і вартість витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі, становить 83 773,16 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят три) гривні 16 копійок.

Із сумою витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі та реквізитами для їх сплати у разі порушення умов Договору Відповідача ознайомлено під підпис.

Відповідно до п. 2.3.6 Договору, Відповідач зобов`язувався у випадку порушення його умов, зокрема звільнення зі служби за власним бажанням до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання, відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі.

Отже, звільнившись зі служби за власним бажанням відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області від 27.05.2019року №152 о/с (фактично відпрацювавши лише 11 місяців), Відповідачем було порушено умови Договору, що є підставою для відшкодування зазначених витрат.

Згідно з п. 5, 6 Порядку відшкодування, передбачено, що після видання наказу про звільнення особі надається строк тривалістю 30 діб для відшкодування МВС витрат у добровільному порядку. Особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. Тобто, законодавством передбачений 30-денний термін з моменту звільнення зі служби особи для добровільного відшкодування витрат.

Проте на сьогодні, грошові кошти від Відповідача до НАВС не надходили, як і будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати (розстрочення суми заборгованості, тощо).

Відповідно до п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України для досудового врегулювання спору НАВС було надіслано Відповідачу претензію з повідомленням про суму витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС та пропозицією добровільно їх відшкодувати у строк до 31.05.2020 року. Проте станом на дату подання позовної заяви, кошти від Відповідача на рахунок НАВС не надходили.

Згідно з п. 4.4. Договору та п. 8 Порядку відшкодування особами витрат, у разі відмови Особи добровільно відшкодувати витрати, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Зазначає, що спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 826/3620/17 (провадження № 11-1393апп18)).

Вважає, що позов НАВС до ОСОБА_1 є поновленням академією свого порушеного права, а саме відшкодування понесених витрат (грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення, оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв).

Позов НАВС про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі ОСОБА_1 впливає на майнові права та інтереси, тому цей спір стосується приватно-правових відносин та підлягає розгляду в порядку ЦПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі № 646/8672/17 (провадження № 11-848апп19).

24.03.2021 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання Національна академія внутрішніх справ свого представника не направила, в матеріалах справи міститься заява за підписом представника, в якій остання просила справу розглянути без її участі за наявними у справі доказами, вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Згідно клопотання від 30.03.2021 року, просив розгляд справи проводити без його участі.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача Національної академії внутрішніх справ підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 11.08.2014 року № 128 о/с ОСОБА_1 з 15 серпня 2014 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ (надалі-НАВС) (а.с.11).

25 серпня 2014 року року між НАВС, комплектуючим підрозділом - ГУМВС України в Хмельницькій області та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №14-313 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (НАВС) (надалі - Договір) (а.с.12).

Відповідно до Договору, відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі (п. 2.3. Договору).

Так, враховуючи положення Закону, бажання ОСОБА_1 продовжувати навчання та службу в поліції, наказом НАВС від 06.11.2015 року № 192 о/с відповідача було звільнено з ОВС з продовженням навчання в НАВС у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) (а.с.13).

Наказом НАВС від 11.11.2015 року № 202 о/с відповідача призначено на посаду курсанта 2-го курсу з присвоєнням спеціального звання рядового поліції (а.с.14).

Встановлено, що у зв`язку з реформуванням правоохоронної системи в державі, прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», міліцію як орган державної влади було повністю ліквідовано.

У зв`язку з цим, були внесені відповідні зміни до Договору в частині заміни Замовника з Головного управління МВС України в Хмельницькій області (яке було ліквідовано) на Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (відповідно утворено), шляхом укладання додаткового договору відповідно до п. 7.3. Договору.

Так, 05.06.2018 року Договір було доповнено Додатковим договором № 1, що став його невід`ємною частиною (а.с.15).

Відповідно до умов Договору відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг.

Згідно з п. 2.1.3. Договору, Виконавець зобов`язаний забезпечити Особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України. Відповідно до п. 2.3.6. Договору, відповідач зобов`язався у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п. 3 Договору відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що однією з підстав відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення зі служби в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням.

Аналогічні положення щодо обов`язку відшкодування витрат за навчання у разі дострокового звільнення містяться у Типовому договорі затвердженому Наказом МВС України від 14.05.2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» (зареєстрований Міністерством юстиції України 29.05.2007 року за № 547/13814).

Крім того, аналогічні за своєю суттю Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у ВНЗ та Типова форма Контракту про здобуття освіти у ВНЗ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 261 та наказом МВС України від 01.03.2017 № 173 відповідно.

Відповідно до п. 4.1. Договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок відшкодування), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 261 (чинної на момент закінчення навчання відповідачем).

Відповідно до п. 3 та п. 4 Порядку відшкодування, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до п. 2.3.6 Договору, відповідач зобов`язувалась у випадку порушення його умов, зокрема звільнення зі служби за власним бажанням до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання, відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі.

Встановлено, що з 15.08.2014 року по 21.06.2018 року відповідно до умов Договору відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг.

Відповідно до наказу НАВС від 21.06.2018 року №886 відповідачу було присуджено ступінь вищої освіти бакалавр за напрямом підготовки «Правознавство» та видано диплом бакалавра (а.с.16).

Після закінчення навчання, відповідно до умов Договору відповідача направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу.

Таким чином, Національною академією внутрішніх справ умови Договору виконано у повному обсязі.

07.06.2019 року на адресу НАВС супровідним листом ГУНП в Хмельницькій області від 04.06.2019 року № 2473/121/12/01-2019 надійшла інформація, що наказом ГУНП в Хмельницькій області від 27.05.2019 року № 152 о/с відповідача звільнено зі служби в Національній поліції за власним бажанням (а.с.17).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, підписання Договору №14-313 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 25.08.2014 року між Національною академією внутрішніх справ та Котковим В.В. свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови даного Договору цілком зрозумілі і вважає їх справедливими по відношенню до нього.

Вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до Статуту, НАВС є державним вищим навчальним закладом із специфічними умовами навчання, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов`язану з наданням вищої освіти на різних ступенях вищої освіти за певними спеціальностями, є бюджетною неприбутковою установою та перебуває у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» випускники закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.

Також відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію» (в редакції на момент існування правовідносин) курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Тобто, у порушення умов Договору відповідач з власної ініціативи звільнився зі служби в Національній поліції до спливу встановленого Договором трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання.

Частиною 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 (через хворобу або у зв`язку зі скороченням штатів) частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідач навчався в НАВС з 15 серпня 2014 року по 21.06.2018 року і вартість витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі, становить 83 773,16 гривень, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Згідно з п. 6 Порядку відшкодування, передбачено, що після видання наказу про звільнення особі надається строк тривалістю 30 діб для відшкодувати МВС витрати у добровільному порядку. Особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. Тобто, законодавством передбачений 30-денний термін з моменту звільнення зі служби особи для добровільного відшкодування витрат.

Проте на сьогодні, грошові кошти від відповідача до НАВС не надходили, як і будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати.

Тому, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суму витрат, пов`язаних з утриманням останньої у НАВС у розмірі 83 773,16 гривень є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляції у сумі 4 704,84 грн. та 3% річних у сумі 4 076,20 грн., суд приходить до наступного.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 розміщена в розд. I «Загальні положення про зобов`язання» кн. 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов`язання є грошовими.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі N 6-49цс12).

До позовної заяви позивачем додано розрахунок заборгованості встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, з яким суд погоджується.

Тому, вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляції та 3% річних, є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, суд, дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується тверджень відповідача та його представника наведених у відзиві на позовну заяву, суд вважає, що такі спростовуються матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2270 гривень, понесення яких документально підтверджено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 509, 524, 526, 530, 533, 599, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 629, 638 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 131, 141, 206, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, Законом України «Про вищу освіту», Законом України «Про міліцію», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії внутрішніх справ (ІBAN UA188201720313251001201000175 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу *; 148008; 1600034; 1 ;3549201772;*) вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 83773,16 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 4 704,84 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає 4 076,20 грн. та судові витрати у розмірі 2 270 грн., а всього 94824 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.05.2021 року.

Сторони у справі № 679/330/21:

Позивач: Національна академія внутрішніх справ (адреса місцезнаходження: площа Солом`янська, 1, м.Київ, 03035, код ЄДРПОУ 08751177).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Б.І.Базарник