Рішення № 96715269, 26.04.2021, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/392/21

2-а/579/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Моргуна О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Сергієнко Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області, в якому просить поновити строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 013425 від 14 грудня 2020 року відносно нього; скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області про накладення адміністративного стягнення № 013425 від 14 грудня 2020 року, за якою його визнано винним та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.85 КУпАП, та закрити справу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що постанова винесена з грубим порушення встановленого законом порядку її складання і без належного з`ясування всіх обставин справи про адміністративне правопорушення. Йому не відомо про те, що 05 грудня 2020 року було складено протокол за ч.1 ст.85 КУпАП. Також він не повідомлявся про розгляд протоколу, який проводився 14.12.2020. Був позбавлений можливості надавати пояснення по суті правопорушення, чим було непоправно порушене право на захист.

05.12.2020 року він не полював, а фотографувався. Під`їхав автомобіль і з нього вийшло декілька осіб. Одна з жінок, як надалі з`ясувалось - екологічний інспектор, підійшла до нього та запропонувала надати їй дозвільні документи на полювання. Він пояснив, що не полює, але наявні документи надав. В його присутності жодних документів інспектор не складала. Про те, що його обвинувачують у порушенні правил полювання, стало відомо після того, як отримав оскаржувану постанову 19.02.2021. Вважає, що ним не було порушено правил полювання, оскільки полювання не здійснював. Вважає, що в його діях відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП, оскільки 05.12.2020 він на полюванні не знаходився і тому не міг порушити правил полювання.

Вважає, що державний інспектор, ухвалюючи постанову про накладення адміністративного стягнення, порушив вимоги законодавства щодо розгляду даної справи. А саме, не встановив наявність в його діях адміністративного правопорушення на підставі доказів, не повідомив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, при цьому відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП та розглянув справу не в його присутності, чим було порушено право на захист.

З оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища дійшов висновку про вчинення адмінправопорушення на підставі протоколу від 05.12.2020, а також вислухавши осіб, що брали участь у розгляді справи та дослідивши докази. При цьому, з постанови неможливо встановити, які особи були вислухані та які саме докази були досліджені під час розгляду справи. Окрім того, встановивши наявність складу адмінправопорушення, державний інспектор не встановив точний час вчинення цього правопорушення. Також постанова не містить посилання на докази, на підставі яких було прийнято рішення у справі про адміністративне правопорушення. Це свідчить про неналежне з`ясування всіх обставин справи про адміністративне правопорушення при її розгляді.

Позивач надав заяву про розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує (а.с.53).

Відповідач в судове засідання не з`явився, проти позову заперечив , надав суду відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, постанову про накладення адміністративного стягнення залишити без змін(а.с. 20-24).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 013425 від 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 5 грудня 2020 року в межах мисливських угідь Кролевецького РО УТМР біля с. Локня Кролевецького району знаходився із власною розчохленою мисливською рушницею та за відсутності дозволу на право добування мисливських тварин (відстрільної картки), що є порушенням правил використання об?єктів тваринного світу, чим порушив ст. ст. 12, 14, 17, 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», за що відповідальність передбачена ч.1ст.85 КУпАП (а.с.9)

Частина 1 ст.85 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.

Вказана норма ч. 1 ст. 85 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією ч. 1 ст. 85 КУпАП з конкретизацією суті порушення у відповідності до конкретних норм, які порушено.

Правила полювання передбачені Законом України «Про мисливське господарство та полювання».

Так статтею 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено, що право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю.

До полювання прирівнюється:

перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня).

Статтею 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено , що Документами на право полювання (для громадян України) є:

посвідчення мисливця;

щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;

на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);

відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання;

паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Статтею 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено, що добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам`яну, норку американську, тхора лісового. За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності. Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь. Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.

Стаття 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачає заборони щодо здійснення полювання зокрема згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювати без належного на те дозволу, а саме без документів, визначених статтею 14 цього Закону.

Однак в постанові № 013425 від 14 грудня 2020 року не зазначено конкретні норми і правила Закону України «Про мисливське господарство та полювання», які порушив ОСОБА_1 , а порушення, які ставляться у провину останньому не може бути обмежене такими зазначеними формулюваннями, оскільки вказаний Закон містить пункти, частину статті та статті .

Зазначені порушення допущено і в протоколі про адміністративне правопорушення , що суд розцінює як порушення права на захист .

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, приписами КУпАП встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом…,який вирішить спір щодо його прав та обов`язків …».

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Срамек проти Австрії» (case Sramek v. Austria, § 36) зазначив, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна.

На думку суду, в даному випадку поняття «суд» може розглядатися у змістовному значенні щодо відповідача у справі, так як, останній відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та вимог КУпАП наділений повноваженнями одноособово вирішувати справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності та застосування до неї заходу адміністративного стягнення.

Таким чином, відповідач, будучи уповноваженим діяти від імені держави, при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності повинен був дотримуватися критеріїв незалежності та безсторонності, передбачених ст. 6 Конвенції.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 013425 від 14 грудня 2020 року особу притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 5 грудня 2020 року перебував в межах мисливських угідь Кролевецького РО УТМР біля с. Локня Кролевецького району знаходився із власною розчохленою мисливською рушницею та за відсутності дозволу на право добування мисливських тварин (відстрільної картки).

За змістом ст. 284 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, однак в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 013425 від 14 грудня 2020 року відсутній час вчинення адміністративного правопорушення .

До полювання прирівнюється перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю.

Доказів того, що ділянка місцевості, де перебував ОСОБА_1 відноситься до мисливських угідь Кролевецького РО УТМР, які знаходяться біля с. Локня Кролевецького району, суду не надано і такі в матеріалах справи відсутні.

За змістом ч. 2 ст. 15 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання може здійснюватися з використанням мисливської вогнепальної зброї, собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них); сіток і пасток для відлову тварин живцем;пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;мисливських вишок, а згідно ч. 3 ст. 12 зазначеного Закону до полювання прирівнюється перебування у межах мисливських угідь з будь-якою стрілецькою зброєю.

ДСТУ 7718:2015 Зброя спортивна та мисливська визначено поняття зброї та передбачено вимоги до маркування.

Суд вважає, що мисливська вогнепальна зброя серед інших ознак має тип , назву , марку , калібр та номер зброї.

Однак в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 013425 від 14 грудня 2020 року відсутня вказівка з якою саме зброєю знаходився ОСОБА_1 в межах мисливських угідь, в матеріалах справи відсутні і докази того, що предмет, який зображений на фототаблиці (а.с. 30) та зазначений в протоколі є зброєю (копія дозволу на зброю , рапорт інспектора дозвільної системи, тощо ). Пояснення (а.с.28), за змістом яких ОСОБА_1 знаходився з «розчохленою зброєю» не дають можливості зробити висновок про те, з якою зброєю знаходився останній біля с. Локня.

Викликає в суду сумнів посилання в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності на те , що 5 грудня 2020 року ОСОБА_1 біля с. Локня Кролевецького району не мав дозволу на право добування мисливських тварин (відстрільної картки), оскільки за змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 5 грудня 2020 року (а.с. 27) особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не надано документи, які посвідчують особу . Тобто за змістом протоколу інспектору не надано жодного документа . Яким чином інспектор, який складав протокол про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутня відстрільна картка , а не інший дозвільний документ у зв?язку з ненаданням документів суду не зрозуміло , відповідачем зазначене також не встановлено і такі докази в матеріалах справи відсутні і суду не надано .

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є серед іншого пояснення свідків. Однак суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з тих підстав , що останні не давали пояснення як свідки в порядку ст. 272 КУпАП, про те, що вони є свідками (а.с. 28) не зазначено . За формою пояснень (на одному аркуші) не можливо розмежувати, які пояснення дає кожна особа окремо.

5 грудня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища в Сумській області розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення, в ході якого не перевірено та не зібрано докази, що ділянка місцевості, де перебувала особа, яка притягується до відповідальності, відноситься до мисливських угідь Кролевецького РО УТМР та які знаходяться біля с. Локня, не перевірено чи видавались зазначеній особі дозвільні документи на зборою та яку саме та документи, передбачені ст.14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 013425 від 14 грудня 2020 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності знаходився в межах мисливських угідь із власною розчохленою мисливською рушницею.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі.

Однак особою уповноваженою складати протоколи про адміністративне правопорушення не зібрано докази того, чи видавались зазначеній особі, яка притягується до відповідальності дозвільні документи на зброю та яку саме, чи належить зброя за змістом протоколу про адміністративне правопорушення , мисливська рушниця, ОСОБА_1 чи іншій особі, та чи є предмет, який зображений на фототаблиці (а.с. 30) та зазначений в протоколі зброєю.

За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Особою, уповноваженною на складання протоколу про адміністративні правопорушення зазначені обов?язки не виконані.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що вимоги ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з`ясовані та не виконані.

В порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем правил полювання.

Інших доказів, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення, суду надано не було.

З аналізу тексту постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності без наявності відповідних доказів перебування особи в межах мисливських угідь з стрілецькою зброєю та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , свідків, без зазначення формулювання обвинувачення з посиланням на конкретний пункт, частину статті Закону, порушення якого ставиться в провину особі , яка притягується до адміністративної відповідальності .

Суд вважає, що у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративне правопорушення, не мають права самостійно редагувати її.

Виходячи з вимог ст. ст.2,9 КАС України суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування постанови як незаконної.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.293 КУпАП орган посадова особа при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає в тому числі одне з рішень - скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.

Враховуючи, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої постанови інспектора, вважаю, що постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.

За змістом позову та доданих до нього документів вбачається, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав лише 19.02.2021 року, що підтверджується листом Кролевецького РВДВС в Сумській області (а.с.38).

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 19.02.2021 року, а звернувся до суду з даним позовом 1.03.2021 року.

За таких обставин ОСОБА_1 не пропустив строк на оскарження даної постанови .

Відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а доводи викладені у відзиві на позовну заяву є необгрунтованими та не заслуговують на увагу суду.

Підстав для відмови в задоволенні позову судом не встановлено.

Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 126, 245-246, 251, 268, 280, КУпАП, ст.ст. 2, 6-11, 77, 246, 250, 255, 257, 263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Державної екологічної інспекції у Сумській області, місцезнаходження: м.Суми, вул.Першотравнева, 29, 40000, код ЄДРПОУ 37970834, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати рішення суб`єкта владних повноважень - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняк Ярослава Володимировича від 14 грудня 2020 року № 013425 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85 КУпАП та справу надіслати на новий розгляд.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05 травня 2021 року.

Суддя О. В. Моргун