Постанова № 9671465, 11.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.05.10Справа №2а-1608/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севол-Крим»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконними та скасування рішень

за участю представників:

від позивача Високопояс М.А., представник, довіреність № б/н від 16.12.2009 року;

від відповідача Тарасенко О.В. представник, довіреність № 18/10-0 від 19.01.2010 року

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Севол-Крим» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання незаконними та скасування рішень № 0025772303 від 30.12.2009 року про застосування штрафних санкцій в сумі 6692,25 грн. та № 0025782303 від 30.12.2009 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка позивача проведена незаконно в період дії мораторію на проведення перевірок, чим порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502, що призводить до незаконності всіх фінансових санкцій, застосованих за результатами перевірки.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.05.2019 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у адміністративному позові, надавши додаткові пояснення на заперечення відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у запереченні на позов, вважаючи прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій такими, що прийняти правомірно з дотриманням вимог діючого законодавства, у звязку з чим, на думку відповідача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Під час розгляду справи судом допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.04.2005 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 433936.

Посадовими особами Державної податкової адміністрації АР Крим 22.12.2009 року проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці бару «Кафе 13 кардон», розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 65, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Севол-Крим».

За результатами перевірки складений акт № 002934/1863/01/09/23/33529722 від 22.12.2009 року, в якому зроблений висновок про порушення позивачем положень п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті, невідповідність склала 1338,45грн.

Крім того, позивачем було порушено абз. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, що виявилося у реалізації та зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

На підставі зазначеного акту відповідачем 30.12.2009 року р. прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0025772303, в якому визначено суму штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 6692,25 грн. та № 0025782303, в якому визначено суму штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 1700,00 грн.

Перевірку проведено в присутності представника позивача бармена Харченко Ю.В., який з актом перевірки ознайомлений, один примірник акту отримав та письмово зазначив про те, що ним продано 2 пляшки вина без марок акцизного збору, у звязку з тим, що вони відклеїлися за довгим терміном зберігання та були втрачені.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України» (далі Закон), відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова адміністрація в АРК .

Державна податкова адміністрація України відповідно до п. 1 ст. 8 Закону виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Законом, не повязаним з нарахуванням і сплатою податків, зборів (обовязкових платежів), є, зокрема, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який регулює правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, ст. ст. 15,16 якого обумовлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України згідно затвердженим керівництвом податкових органів планів-графіків проведення перевірки.

В матеріалах справи є копії направлень від 18.12.2009 року № 538/23-3, № 539/23-3, якими головні державні податкові ревізори - інспектори Державної податкової адміністрації АР Крим Мисенко О.О. та Сандригайло Д.О. уповноважені на проведення планової перевірки позивача, додані самим позивачем до позовної заяви. Також, відповідачем надана копія плану-графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на грудень 2009 року, до якого включене Товариство з обмеженою відповідальністю «Севол-Крим» (порядковий номер 197).

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірку здійснено відповідачем без порушень вимог діючого законодавства щодо організації та порядку її проведення.

Відповідно до акту перевірки відповідачем було виявлено порушення п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті. За даними перевіряючих загальна сума грошових коштів склала 1736,45 грн., сума ж зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (Х-звіт) склала 398,00 грн. Отже, сума невідповідності, відповідно до акту перевірки, склала 1338,45грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон).

У п. 13 ст. 3 Закону визначено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Ст. 22 Закону визначає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно зі ст.1 Закону місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

В порядку, передбаченому ст. 65, 141 КАСУ, суд, під час судового засідання, яке відбулось 20.04.2010 р., допитав свідка ОСОБА_4, який працює електриком позивача. Свідок пояснив, що грошові кошти в сумі приблизно 1300,00 грн. він зібрав з орендаторів позивача для оплати за електроенергію та залишив їх в барі для передачі директору.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Севол-Крим», зазначив, що грошові кошти орієнтованою сумою 1340 грн., які електрик ОСОБА_4 зібрав з орендарів, знаходились в барі у бармена не в місці проведення розрахунків для оплати за електроенергію, у звязку з тим, що відповідно договору з ВАТ «Крименерго» позивач повинен здійснювати оплату за електропостачання до 25 числа кожного місяця.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.12.2009 року позивачем згідно з квитанцією № 85 перераховано на користь ВАТ «Крименерго» в рахунок оплати за електроенергію 3937,00 грн.

Заслухавши пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що працівники податкового органу, під час перевірки магазину позивача, дійшли помилкового висновку щодо невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті. Враховуючи, що сума в розмірі 1338,45 грн. не знаходилась на місці проведення розрахунків, та була залишена в барі для розрахунків за електропостачання, то застосування, відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача штрафних санкцій в сумі 6692,25 грн. є необґрунтованим.

Що стосується застосування до позивача фінансових санкцій передбачених за порушення абз. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в сумі 1700,00 грн., то суд вважає за необхідне зазначити, що барменом позивача дійсно було продано дві пляшки вина без марок акцизного збору, що є порушенням зазначеної норми закону. Факт продажу вина без марок акцизного збору підтверджений матеріалами справи, а саме письмовими поясненнями бармена позивача Харченко Ю.В., викладеними в акті перевірки. Даний факт підтверджений також поясненнями свідка ОСОБА_3, допитаного у судовому засіданні.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та тютюновими виробами визначені у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст. 17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору в розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн. за порушення абз. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В силу викладеного, позовні вимоги належить задовольнити частково в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0025772303 від 30.12.2009 року в сумі 6692,25 грн., в іншій частині у позові повинно бути відмовлено.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.05.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 167 КАСУ постанову складено 18.05.2010 р.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0025772303 від 30.12.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6692,50 грн.

3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.