Постанова № 9671041, 25.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.05.10Справа №2а-3435/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю: представника позивача - Шакуліної О.Р.

представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі - Коновалової П.С.

представника Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Мустафаева Д.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі.

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2009 року №0000122340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 8587,00 гривен.

Під час судового засідання, яке відбулося 06.04.2010 року позивач надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000122340/0 від 30.12.2009 року, №0000122340/1 від 25.03.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 8587,00 гривен.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим на підставі поданої позивачем податкової декларації за липень 2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були проведені камеральна та виїзна позапланова перевірка ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні, травні, червні 2009 року, про що Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим складений відповідний акт від 22.09.2009 року №1213/23-04/32785994/202, і порушень законодавства відносно нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ ВТФ «Авіас», встановлено не було. 17.12.2009 року на адресу ЗАТ «Кримський ТИТАН» надійшов акт Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим№1624\23-4/32785994/202 про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні, травні, червні 2009 року. Позивач вважає, що діючим законодавством не передбачено проведення повторної камеральної перевірки після проведення позапланової виїзної перевірки, у звязку з чим, на думку позивача, податковим органом порушені норми діючого законодавства України. Позивач також зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Кримта Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі з порушенням норм чинного законодавства і підлягають скасуванню, оскільки висновок Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим стосовно того, що позивач не мав права на віднесення до сум бюджетного відшкодування, сум ПДВ, отриманих і сплачених у зв'язку з придбанням бензину у ТОВ ВТФ «Авіас», у якого відсутні податкові зобовязання за цій період відносно контрагенту ЗАТ «Кримський ТИТАН», не відповідає дійсним обставинам справи і суперечить вимогам законів про оподаткування. Зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2009 року здійснене податковим органом з порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Всі суми ПДВ, що включені у декларацію за липень 2009 року, підтверджені податковими накладними, визначені правильно, тобто податковий орган необґрунтовано зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8587,00 гривень за липень 2009 року, яка правомірно включена та підлягає відшкодуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.03.2010 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2010 рок закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2010 рок у якості другого відповідача залучено Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію в АР Крим.

Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що податкові повідомлення рішення, оскаржувані позивачем, були прийняті за результатами проведеної перевірки у звязку з виявленням порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для їх скасування не має.

В обґрунтування правової позиції представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі надав письмові заперечення на адміністративний позов, де зазначив, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування виникає лише при фактичній сплаті податку на додану вартість до бюджету.

Представник Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим проти позову заперечував, підтримав правову позицію представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Такім чином, органи державної податкової служби, в даному випадку, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Кримта Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі, є субєктами владних повноважень, яки у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізують надані владні управлінські функції, а тому спори за участю відповідачів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобовязаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у звязку прийняттям таких повідомлень рішень, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування на 8587,00 гривень.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 32785994), зареєстрованою виконавчим комітетом Армянської міської ради 31.08.2004 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 439803, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 46-62-36/385 від 04.12.2007 року, статуту Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» № 2/2009 від 01.10.2009 року.

Судом встановлено, що позивач з 2004 року зареєстрованій як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.09.2004 року № 00262752, яке видано Армянським відділенім №2 Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції, має індивідуальний податковий номер 327859901031. З лютого 2010 року ЗАТ «Кримський ТИТАН» зарахованій до категорії великих платників податку на підставі наказу ДПА в АР Крим від 07.10.2009 року № 606 та переведеній до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі, зареєстрованій як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.02.2010 року № 100264999, яке видано Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі.

Таким чином, судом встановлено, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязаній виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовою особою Красноперекопській обєднаної державної податковою інспекцією в Автономної Республіки Крим проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні, травні, червні 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.12.2009 року № 1624/23-4/32785994/202, за висновками якого встановлено, що в порушення підпункту 7.2.3., 7.2.6. пункту 7.2. статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.2, пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ЗАТ «Кримський ТИТАН» завищено суму ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за липень 2009 року на суму 8587,00 гривень по причині включення підприємством до складу податкового кредиту за червень 2009 року сум ПДВ по податковим накладним № 1110000369 від 02.06.2009 року на суму ПДВ 98,00 гривень, №1110000378 від 03.06.2009 року на суму ПДВ 7214,67 гривень, № 1110000380 від 04.06.2009 року на суму ПДВ 392,00 гривень, №1110000384 від 05.06.2009 року на суму ПДВ 882,00 гривень, виписаним ТОВ ВТФ «Авіас».

Судом встановлено, що позивач заперечував проти висновків, викладених в акті перевірки та у порядку, передбаченому статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, позивач звернувся до податкового органу зі скаргою, в який просив скасувати зазначене податкове повідомлення рішенням. За результатами розгляду зазначеної скарги прийнято податкове повідомлення - рішення №0000122340/1 від 25.03.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 8587,00 гривен.

30 грудня 2009 року Красноперекопською ОДПІ в АР Крим винесено податкове повідомлення - рішення № 00000122340/0, яке відповідно до позовної заяви та згідно з поясненнями представника позивача у судовому засіданні, отримане позивачем, у якому вказано, що позивачем порушенні підпункти 7.2.3., 7.2.6. пункту 7.2. статті 7, підпункти 7.5.1 пункту 7.5, підпункти 7.7.2, пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ЗАТ «Кримський ТИТАН» завищено суму ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за липень 2009 року, на суму 8587,00 гривень. 25.03.2010 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі винесла податкове повідомлення - рішення № 00000122340/1, яке 29.03.2010 року отримане позивачем, що не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні. За результатами розгляду скарги Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122340/1 від 25.03.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 8587,00 гривен.

Перевіряючи обґрунтованість зменшення ЗАТ «Кримський ТИТАН» сум бюджетного відшкодування судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України «Про податок на додану вартість».

Суд зазначає, що згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, обов'язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначені Законом України «Про податок на додану вартість», яким і повинен керуватися податковий орган.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах цієї норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту зазначених вище норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає сплата сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг, які, як встановлено судом, відносяться до господарської діяльності позивача.

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати ним податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

ЗАТ «Кримський ТИТАН», як юридична особа і платник ПДВ, несе відповідальність за діяльність філій.

Як встановлено судом, з 29.09.2008 року філія «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН» співпрацювала з ТОВ ВТФ «Авіас» на підставі договору від 29.09.2008 року 329/44, згідно умов якого ТОВ ВТФ «Авіас» - Постачальник зобов'язалось постачати Замовнику паливно-мастильний матеріали та Павлівни картки, в яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику або довіреній особі Замовника на підставі наявних карток, а Замовник зобовязується приймати та оплачувати надані Постачальнику Павлівні картки та ПММ. Відповідно до п. 7.2. Договору від 29.09.2008 року 329/44 даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну договору, письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах. Представниками відповідачів не надано доказів розірвання договору.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що ТОВ ВТФ «Авіас» у період, коли ним були виписані податкові накладні, відповідно до свідоцтва №04196645 від 19 серпня 2003 року було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується також актом від 17.12.2009 року № 1624/23-4/32785994/202, відповідно до якого ТОВ ВТФ «Авіас» є основним платником до кінця року, не заперечував проти цього у судовому засіданні і представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкових накладних ТОВ ВТФ «Авіас» було юридичною особою, було зареєстровано як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ у червні 2009 року: № 1110000369 від 02.06.2009 року на суму ПДВ 98,00 гривень, №1110000378 від 03.06.2009 року на суму ПДВ 7214,67 гривень, №1110000380 від 04.06.2009 року на суму ПДВ 392,00 гривень, №1110000384 від 05.06.2009 року на суму ПДВ 882,00 гривень, виписані ТОВ ВТФ «Авіас» на підставі та на виконання умов договору № 329\44 від 29.09.2008 року за отриманій у червні 2009 року товар відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Фактичне отримання товару для подальшого використання у господарської діяльності підприємства підтверджується видатковою накладною №111000000000254 від 30 червня 2009 року, актом про результати документальної невиїзної перевірки позивача від 17.12.2009 року № 1624/23-4/32785994/202, в якому зазначено, що на підставі виконання умов договору ЗАТ «Кримський ТИТАН» отримало в червні 2009 року від ТОВ ВТФ «Авіа» паливо у цілях подальшого використання його в оподаткованих операціях в межах своєї господарської діяльності як платника податку, не заперечував проти цього у судовому засіданні і представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Такім чином судом достовірно встановлено товарність цієї операції.

Судом встановлено, що за отриманий товар філія «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН» сплатила ТОВ ВТФ «Авіас» грошові кошти у розмірі 42933,33 гривень, ПДВ 8586,67 гривень, що підтверджується копіями а доручень: № 002105 від 02.06.2009 року на суму 558,00 гривень, ПДВ 98,00 гривень, №002239 від 05.06.2009 року на суму 5292,00 гривень, ПДВ 882,00 гривень, №002141 від 04.06.2009 року на суму 2352,00 гривень, ПДВ 392,00 гривень, № 002124 на суму 43288,00 гривень, ПДВ 7214,66 гривень, копіями рахунків фактури від 29 травня 2009 року № 111000000000405, № 111000000000414 від 1 червня 2009 року, № 111000000000426 від 4 червня 2009 року, № 111000000000425 від 4 червня 2009 року.

Судом перевірено у повному обсязі суму податку, яка фактично сплачена філією «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН» у попередньому податковому періоді за червень 2009 року постачальнику товарів ТОВ ВТФ «Авіас», яка увійшла в суму бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем у липні 2009 року.

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість, були фактично сплачені філією «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН» ТОВ ВТФ «Авіас» у червні 2009 року, зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та послуг та були перераховані на розрахунковій рахунок продавця ТОВ ВТФ «Авіас».

Цей факт підтверджується договором, рахунками, податковими накладними, платіжними дорученнями між філією позивача та постачальником, сума та сплата ПДВ не заперечується представником відповідача.

Так, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі під час судового засідання, яке відбувалося 06.04.2010 року, не заперечував, що сума у розмірі 8587,00 гривень була сплачена позивачем та правомірна була віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ у червні 2009 року, але зазначив, що у звязку з тим, що перевіркою встановлено відсутність податкових зобовязань у ТОВ ВТФ «Авіас» відносно ЗАТ «Кримський ТИТАН», а саме, згідно результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є розбіжності у сумі 8587,00 гривень за червень 2009 року, що підтверджується також зустрічною перевіркою ТОВ ВТФ «Авіас» із питань взаєморозрахунків із ЗАТ «Кримський ТИТАН», відповідно до якої згідно звітних даних декларацій з податку на додану вартість у червні 2009 року у рядку 8 та рядку 9 податкових зобовязань дорівнює нулю. Таким чином, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі вважає, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» не має права на отримання бюджетного відшкодування цієї суми ПДВ, але має права на включення цієї суми до складу податкового кредиту з ПДВ у наступних періодах, у звязку з чим ця сума повинна бути віднесена позивачем до Рядку 26 декларації с податку на додану вартість та не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, факт нарахування (уплати) такого податку позивачем підтверджений працівниками податкового органу під час проведення перевірки та не оскаржувався під час розгляду справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи є копія податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ ВТФ «Авіас» за червень 2009 року, де відносно контрагента ЗАТ «Кримський ТИТАН» зазначеній обсяг поставки без ПДВ у сумі 53765,00 гривень, ПДВ 10753,00 гривень, яка підтверджує наявність податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ ВТФ «Авіас» відносно контрагента - ЗАТ «Кримський ТИТАН» та спростовує висновки, викладені у акті від 17.12.2009 року № 1624/23-4/32785994/202.

Посилання представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі на ту обставину, що ця декларація не була взята до уваги, у звязку з тим що на час отримання відповіді по зустрічної перевірки, вона була відсутня у податкового органу, не підтверджує правомірність зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу. Крім того, представником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі не надано суду доказів на підтвердження відсутності податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ ВТФ «Авіас» відносно ЗАТ «Кримський ТИТАН» у червні 2009 року.

На думку суду невнесення ТОВ ВТФ «Авіас» сум податку на додану вартість, отриманих від позивача під час оплати товарів (робіт, послуг), на виконання вимог договору №29/44 від 29.09.2008 року, до складу податкового зобовязання при наданні податковим органам звітності по ПДВ, на чому наполягав представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі, є підставою для донарахування першому сум податкових зобовязань по ПДВ та застосуванню до нього штрафних санкцій в порядку передбаченому чинним законодавством, а не підставою визнання вказаних правочинів нікчемними, зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з ПДВ за зазначеній календарній період.

Відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» відсутність податкових зобовязань у постачальника товарів (послуг) за цій період ні є перешкодою та не позбавляє права покупця товарів (послуг) на бюджетне відшкодування сум ПДВ за умови виконання вимог Закону щодо порядку отримання бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що порядок отримання бюджетного відшкодування ПДВ згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» наступний:

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Позивачем були виконані всі ці вимоги Закону щодо отримання сум бюджетного відшкодування, в матеріалах справи є податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2009 року вх. № 5561 від 20.08.2009 року, відповідно до якої у Рядку 25 декларації зазначена сума у розмірі 9789038,00 гривень до якої входить сума 8587,00 гривень (що підтверджується актом від 17.12.2009 року № 1624/23-4/32785994/202), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у липні 2009 року (Рядок 25.1. декларації), розрахунок суми бюджетного відшкодування додаток 3 до декларації - зазначена сума у розмірі 9789038,00, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Суд, також, зазначає, що відповідно до п.п.7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування якщо:

а) особа:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є суб'єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати";

Судом встановлено, що позивач до осіб, зазначених у п.п.7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону не відноситься.

Судом встановлено, що відємне значення по ПДВ в сумі 8587,00 гривень за липень 2009 року обґрунтовано віднесено позивачем до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню позивачеві відповідно до вимог податкового законодавства.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум ПДВ у розмірі 8587,00 гривень сплачених ТОВ ВТФ «Авіас», які були не менш сум його зобовязань по ПДВ у зазначений звітний період, надання ним податкових накладних на товар, видаткової накладної, суд вважає, що позивач правомірно включив 8587,00 гривень до сум бюджетного відшкодування за липень 2009 року.

З урахуванням визначеного суд приходить до висновку, що не відповідає нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті перевірки від 17.12.2009 року № 1624/23-4/32785994/202, на підставі якого складені спірні податкові повідомлення - рішення №0000122340/0 від 30.12.2009 року, №0000122340/1 від 25.03.2010 року, висновок про те, що позивачем в порушення п.п. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за липень 2009 року на суму 8587,00 гривень по причині включення підприємством до складу податкового кредиту за червень 2009 року сум ПДВ по податковим накладним № 1110000369 від 02.06.2009 року на суму ПДВ 98,00 гривень, №1110000378 від 03.06.2009 року на суму ПДВ 7214,67 гривень, № 1110000380 від 04.06.2009 року на суму ПДВ 392,00 гривень, №1110000384 від 05.06.2009 року на суму ПДВ 882,00 гривень, виписаним ТОВ ВТФ «Авіас».

Крім того, правова позиція відповідача взагалі робить неможливим одержання позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ, правильність та повнота сплати якого відповідачами не заперечується. Таким чином, порушується баланс інтересів держави та платників податків у відносинах зі сплати та нарахування ПДВ, оскільки у разі необґрунтованої відмови від відшкодування ПДВ у держави виникають безпідставно одержані доходи за рахунок субєктів підприємницької діяльності, що не відповідає смислу та меті Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано належних, допустимих доказів, що позивач та ТОВ ВТФ «Авіас» діяли узгоджено протиправно, суми податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету за господарськими операціями, були фіктивними, що ТОВ ВТФ «Авіас» систематично не сплачує ПДВ до бюджету, що діяльність має ознаки фіктивного підприємництва, не надані докази протиправного характеру договору. Більш того, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі у судовому засіданні не заперечував, щодо правомірності віднесення суми ПДВ 8587,00 гривень, фактично сплаченої ЗАТ «Кримський ТИТАН» контрагенту ТОВ ВТФ «Авіас», до складу податкового кредиту з ПДВ, який виник у позивача у червні 2009 року.

Що стосується посилання позивача на порушення податковим органом процедури перевірки заявлених даних у податкової декларації за липень 2009 року, а саме: здійснення документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні, травні, червні 2009 року, після проведення камеральної та документальної виїзної перевірки з цих самих питань, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990 року органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів)…

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що з 03.09.2009 року по 16.09.2009 року на підставі Наказу № 253 від 02.09.2009 року, Направлення №158/07-0 від 02.09.2009 року згідно п. 1 ст. 11 та п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990 року, п.п. 7.7.5 п. 7.5. ст. 7 Закону країни «Про податок на додану вартість» була проведена виїзна позапланова перевірка ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 9789038 гривень на розрахунковий рахунок у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні, травні, червні 2009 року, про що складений відповідний акт від 22.09.2009 року №1213/23-04/32785994/202. Перевіркою підтверджено відображення ЗАТ «Кримський ТИТАН» у декларації за липень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 9789038 гривень. Таким чином порушень законодавства відносно нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ ВТФ «Авіас», встановлено не було.

З 10.12.2009 року по 16.12.2009 року, тобто після здійснення позапланової виїзної перевірки (акт від 22.09.2009 року №1213/23-04/32785994/202 ) податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні, травні, червні 2009 року, про що складений відповідний акт від 17.12.2009 року № 1624/23-4/32785994/202.

Таким чином, судом встановлено здійснення податковим органом повторної невиїзної документальної перевірки, після проведення позапланової виїзної перевірки за цій самий період, з цих самих питань з порушенням п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також суд зазначає, що проведення повторної невиїзної документальної перевірки з посиланням на п.п. 7.7.5 п. 7.5. ст. 7 Закону країни «Про податок на додану вартість» не передбачено цим Законом.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який є спеціальним нормативно-правовим актом, у правовідносинах, яки виникли між платником податку та податковим органом, не встановлено можливість здійснення документальної невиїзної перевірки (камеральної) після проведення позапланової виїзної перевірки (документальної). Такім чином, норми Закону України «Про податок на додану вартість» відносно порядку, підстав та строків здійснення перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ є спеціальними, тобто норми цього закону мають перевагу над нормами інших законів, яки є загальними. У звязку з чим суд вважає, що у податкового органу були відсутні повноваження щодо проведення такої перевірки. Посилання представника відповідача на наявність права на проведення повторної документальної невиїзної перевірки після проведення позапланової виїзної перевірки у звязку з тим, що це право вказано в акті позапланової виїзної перевірки, та у звязку з встановленням нових обставин, суд вважає безпідставними, оскільки ці ствердження не ґрунтуються на нормах закону.

На підставі викладеного суд вважає, що у відповідачів не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивачу ПДВ за липень 2009 року на суму 8587,00 гривень, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення рішення №0000122340/0 від 30.12.2009 року, №0000122340/1 від 25.03.2010 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, відповідач помилково зробив висновок у акті перевірки від 22.09.2009 року №1213/23-04/32785994/202 о про те, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.05.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.05.2010 року

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000122340/0 від 30.12.2009 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі №0000122340/1 від 25.03.2010 року.

3. Стягнути на користь позивача Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тоскіна Г.Л.