Ухвала суду № 96710123, 22.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6484/20

Провадження № 1-кс/752/2400/21

У Х В А Л А

22 березня 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. за участі секретаря судового засідання Шрамко А.М., прокурора відділу Київської міської прокуратури Омельяненко Є.П., підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Кудряшова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання подане слідчим слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві Теліусом Є.І. погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури Омельяненко Є.П. про застосування підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України запобіжного заходу у вигляді застави в межах кримінального провадження № 42019100000000777 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, подане в порядку глави 18 Кримінального процесуального кодексу України,

встановив:

слідчий слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві Теліус Є.І. за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури Омельяненко Є.П. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження № 42019100000000777 від 06.12.2019 року.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019100000000777 від 06.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом незаконного заволодіння бюджетними коштами службовими особами Київської міської державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального інфраструктури КМДА, суб`єктів господарювання.

Досудовим розслідування встановлено, що директор комунального підприємства «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 , головний інженер цього підприємства ОСОБА_2 , директор ТОВ «Інноваційна компанія «Ефективні Енергетичні Технології» ОСОБА_3 , директор ТОВ «Проект-Студія» ОСОБА_4 , інші невстановлені особи, в тому числі службові особи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), створили стійку організовану групу з метою заволодіння коштами, виділеними відповідно до розпорядження Київської міської ради №805 від 08.05.2019 «Про виконання робіт в рамках проектів, які перемогли у 2018?2019 роках у конкурсах проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва, в яких створені об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також у кооперативних будинках», шляхом умисного завищення в офіційних документах обсягів та вартості виконаних робіт.

ОСОБА_1 ,, являючись організатором та керівником організованої групи, розробив план злочинної діяльності групи, направленої на заволодіння коштами, виділеними Київською міською радою на проведення робіт з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва, в яких створені об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також у кооперативних будинках, визначив функції кожного із учасників створеної ним організованої групи під час підготовки та вчинення кримінальних правопорушень.

Реалізуючи спільний злочинний намір, будучи директором комунального підприємства підписав із ОСОБА_3 як директором ТОВ «Інноваційна компанія «Ефективні Енергетичні Технології» договори підряду №215-Г-БМ-70/30 від 04.12.2019, №218-Г-БМ-70/30 від 05.12.2019, №217-Г-БМ-70/30 від 05.12.2019, №265-Г-БМ-70/30 від 19.12.2019, №221-Г-БМ-70/30 від 05.12.2019 щодо виконання робіт з капітального ремонту в місцях загального користування житлових будинків ОСББ, ЖБК у м. Києві.

Після цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , маючи об`єктивну можливість діяти як того вимагають інтереси служби, діючи умисно, будучи службовими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Держбуду України 05.07.2013 №293, Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, як учасники організованої групи підписали акти приймання виконаних робіт, в які внесено недостовірні відомості, які не відповідають обсягам і вартості робіт, визначеним узгодженою проектно-кошторисною та фінансово-звітною документацією, чим безпідставно завищено вартість виконаних робіт.

Для досягнення мети з перерахування коштів на користь підконтрольного ОСОБА_3 підприємства - ТОВ «Інноваційна компанія «Ефективні енергетичні технології» ОСОБА_1 забезпечено перерахування з рахунку комунального підприємства, відкритого в Державній казначейській службі України, на банківський рахунок ТОВ «Інноваційна компанія «Ефективні енергетичні технології» грошових коштів.

Загалом організована група у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , інших невстановлених осіб, в тому числі службових осіб виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), незаконно заволоділа у 2020 році грошовими коштами територіальної громади м. Києва у розмірі 710 268,98 грн.

У зв`язку із цим, 01.03.2021 складено повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та того ж дня вручено.

Слідчий посилається на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені ризики. Запобігання вказаним ризикам, можливе лише при обранні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв`язку з чим слідчий звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного до суду.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, з тих підстав, що підозрюваний необгрунтовано підозрюється у вчиненнні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свого захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно ґрунтується, матеріали кримінального провадження № 42019100000000777, які були надані слідчому судді для дослідження, слідчий суддя доходить до висновку про відсітність підстав для задоволеення заявленого клопотання виходячи з наступного.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Слідчим суддею досліджені матеріали кримінального провадження №42019100000000777 з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до злочинів у вчиненні яких він підозрюється.

Так, досліджені матеріали кримінального провадження № 42019100000000777 дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінльних правопорушень, які органом досудового розслідування інкриміновані останньому за. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Заперечення сторони захисту стосуються оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення на предмет їх належності, допустимості та достатності, що виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен головним чином визначатися, виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні слідчий просить визначити підозрюваному заставу у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227 000 грн.

Разом з цим, враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 заставу у меншому у розмірі, а саме: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600,00 грн.

З огляду на зазначені обставини, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку, застава у розмірі 181 600,00 грн. є такою, що здатна забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного та не є непомірною для підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.177, 178, 182, 183, 184 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

клопотання подане слідчим слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві Теліусом Є.І. погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури Омельяненко Є.П. про застосування підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України запобіжного заходу у вигляді застави в межах кримінального провадження № 42019100000000777 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в межах, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 181 600 ( сто вісімдесят одна тисяча шістот) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

-не відлучатися із м. Харкова та Харківської області, де він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з працівниками Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), його підрозділів, комунального підприємства «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 25772436);

-не відвідувати місця розташування Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), його підрозділів, комунального підприємства «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 25772436);

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 01.05.2021 включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів групи прокурорів Київської міської прокуратури у межах кримінального провадження №42019100000000777 .

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя К.Г. Плахотнюк