Рішення № 96709852, 05.05.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/427/21 Провадження № 2/636/903/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 травня 2021 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання - Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Нопокровськаї селищної ради Чугуївського району Харківської області звернувся до суду з позовом в подальшому уточненим в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач ОСОБА_2 після розлучення з ОСОБА_3 жодних стосунків з донькою не підтримував, аліментів не сплачував, повністю відмовився від спілкування з донькою. З інформації від хрещеної матері дитини було встанолвено, що батько не має наміру забрати дитину до себе, тому служба просить позбавити його батьківських прав відносно ОСОБА_1 .

Представник Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області надав заяву про підтримання позовних вимог та просив розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, та враховуючи те, що представник позивача та представники третіх осіб не заперечують проти заочного вирішення справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи у межах наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

З наданої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що батьком дитини є відповідач - ОСОБА_2 , матір`ю є ОСОБА_3 (а.с. 7).

Мати неповнолітньої ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 18).

Згідно розпорядження Чугуївської районної державної адміністрації № 327 від 06.11.2020 неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_6 (а.с. 23).

Наказом № 126 від 23.10.2020 служби у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 26).

Чугуївською районною державною адміністрацію від 11.12.2020 надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до його неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21-22).

Конвенція про права дитини, що ратифікована визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 164 цього ж кодексу мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона чи він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до ст. 166 цього ж кодексу особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до п. п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України, підставою для позбавлення батьківських прав можуть бути: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Надані докази є підтвердженням того, що є доцільним позбавлення батька батьківських прав, оскільки він допустив свідоме нехтування своїми обов`язками щодо виховання і утримання дитини, ухилення від виконання своїх обов`язків. Винна поведінка відповідача підтверджується письмовими доказами при відсутності інших способів впливу на нього для зміни ставлення щодо виховання і утримання дитини.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доцільність позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 183 СК України зазначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи, а у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - 70%.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, суд визначає розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, у вигляді 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що відповідач безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, тому доцільно позбавити його батьківських прав та стягнути при цьому аліменти на утримання дитини, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн. на користь позивача, сплачений ним при пред`явлені позову. Однак судом, окрім позбавлення батьківських прав з відповідача стягнуті аліменти, тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір за другу позовну вимогу у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позовна вимога про стягнення аліментів містить вимоги майнового характеру.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», - за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового розміру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (2270,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (11350,00 грн.).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру щодо позбавлення батьківських прав у розмірі 2270,00 грн. та за позовну вимогу щодо стягнення аліментів у розмірі 2270,00 грн. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь виховного закладу, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, у родину, до якої дитина буде влаштована, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий збір в дохід держави у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -