Постанова № 9670928, 26.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.04.10Справа №2а-14896/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Маргарітов М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діо-Крим-Плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

при залучені третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державного казначейства в АР Крим

про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення рішення та спонукання до виконання певних дій,

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Петросенко І.М.,

від відповідача - представник за довіреністю Болібкова А.В.,

третя особа не зявилася

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, у якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001179115012/0 від 17.07.09р. та зобовязати відповідача надати органу Державного казначейства висновок про відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3584663,2 грн.

Позивач надав письмову заяву від 07.02.10 р. про доповнення позовних вимог (а.с.57-58), відповідно до якої просить визнати неправомірним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення №0001179115012/0 від 17.07.09р. про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3584663,2 грн., та стягнути з державного бюджету України на користь позивача 3584663,2 грн.

Позивач письмовим клопотанням уточнив номер оскаржуваного податкового повідомлення рішення зазначивши №000117911502/0 від 17.07.09р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки, зроблені у ході проведеної відповідачем перевірки не ґрунтуються на законі.

Позивач вважає, що ним не було допущено порушень Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту та визначені розміру бюджетного відшкодування, в звязку з чим вважає, що ним правомірно заявлена сума бюджетного відшкодування.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, при цьому зазначає, що податкове повідомлення рішення прийнято ним правомірно, оскільки під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» щодо неправомірного декларування у декларації за травень 2009р. суми ПДВ до бюджетного відшкодування, в звязку з чим у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.60-61).

Третя особа у судове засідання не зявилася, про час дату та місце його проведення повідомлена. У попередньому судовому засіданні представник третій особи проти позову заперечував, правова позиція третій особи викладена у наданих письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.51-53).

Ухвалою суду від 26.04.2010р. справа розєднана у самостійні провадження на:

- адміністративну справу №2а-14896/09/7/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо Крим - Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, третя особа - Управління державного казначейства в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення.

- адміністративну справу №2а-5571/10/7/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо Крим - Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, третя особа - Управління державного казначейства в АР Крим про стягнення з Державного бюджету України суми у розмірі 3584663,2 грн.

По справі було призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи (а.с.65-92).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Діо-Крим-Плюс» з Відкритим акціонерним товариством «Інвестбудсервіс» 29.06.06р. був укладений договір простого товариства №1-29/06 про спільну діяльність по будівництву житлового комплексу (будівель типу «таунхауз») з вбудованими приміщеннями соціально побутового призначення (а.с.16-19).

Відповідно до п. 5.1. цього договору сторони встановили, що ведення всіх спільних справ за цим договором від імені останніх здійснює ТОВ «Діо-Крим-Плюс», при цьому відповідно до п. 5.4. договору, бухгалтерський облік та податковий облік спільної діяльності сторін за цим договором здійснюється ТОВ «Діо-Крим-Плюс», у порядку, передбаченому законодавством України.

ТОВ «Діо-Крим-Плюс» взято на податковий облік ДПІ м. Сімферополя, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №00890544 від 19.07.06р. позивач зареєстрований платником ПДВ (а.с.20).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі була проведена документальна невиїзна перевірка ДПТ (договір простого товариства) № 1-29/06 ПСД (про спільну діяльність) між ТОВ «Діо-Крим-Плюс» та ВАТ «Інвестбудсервіс» від 29.06.06р., результати якої було оформлено актом № 6548/15-2/106999120 від 15.07.09р. (далі - акт перевірки) (а.с22-38).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 17.07.2009р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000117911502/0, відповідно до якого встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 3746427,00 грн. за звітний період травень 2009р. (а.с.21).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно висновків акту перевірки (а.с.38, оборот а.с.38), відповідач зазначив, що по результатам перевірки встановлено, що в порушення п.п. 7.7.2 і 7.7.3 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством неправомірно задекларовано у декларації за травень 2009р. сума ПДВ до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 3746427,0грн., таким чином у нього відсутнє право на бюджетне відшкодування у травні 2009р.

При цьому, в акті перевірки відповідачем вказано, що суму бюджетного відшкодування у розмірі 3584663,2грн. необхідно віднести до відємного значення податкового кредиту наступних відповідних податкових періодів (ряд. 26 Декларації).

Слід відзначити, що відповідно до акту перевірки та наявних матеріалів справи, відповідачем не було встановлено порушення позивачем положень діючого законодавства щодо формування податкового кредиту на суму 3584663,2грн., а також не прийнято будь яких рішень щодо зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ на цю суму.

Відповідно до висновку судово економічної експертизи №7 від 31.03.10р. (а.с.66-77) експертом зазначено, що за наслідком дослідження та співставлення податкових накладних від постачальників з записом в реєстрі отриманих податкових накладних за період серпень 2006р. травень 2009р. встановлено, що усього податковий кредит підтверджується за вказаний період податковими накладними по ДПТ №1-29/06 ПСД між ТОВ «Діо-Крим-Плюс» та ВАТ «Інвестбудсервіс» від 29.06.06р. на суму 3813941,09грн.

Також експертом вказано, що за наслідком дослідження та співставлення наданих на дослідження журналу - ордера по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» з наданими податковими накладними від постачальників по ДПТ № 1-29/06 ПСД між ТОВ «Діо-Крим-Плюс» та ВАТ «Інвестбудсервіс» від 29.06.06р. за період з серпня 2006р. по травень 2009р. встановлено, що усі суми податку на додану вартість по всім податковим накладним сплачені постачальникам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правомірність формування позивачем податкового кредиту у сумі 3584663,2грн. підтверджується матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем у заяві про повернення бюджетного відшкодування була заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3746427грн. (а.с.43), яка утворилася на підставі виконання позивачем будівельних робіт в рамках інвестиційно-будівельної діяльності згідно договору простого товариства № 1-29/06 про спільну діяльність, укладеному між ВАТ «Інвестбудсервіс» та ТОВ «Діо-Крим-Плюс».

Позивачем була подана відповідачу податкова декларація за травень 2009 р. (а.с39-40), де у рядку 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку) вказана сума в розмірі 3746427,0 грн.

Враховуючи викладене, матеріали справи свідчать, що відповідач за наслідком перевірки самостійно визначив, що сума у розмірі 3584663,2грн. підлягає віднесенню до відємного значення податкового кредиту наступних відповідних податкових періодів (ряд. 26 Декларації) (оборот а.с.38).

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах даної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

Підпунктом 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Положення цієї норми свідчить про те, що законодавець виключно платнику надав право обирати спосіб використання податкового кредити, а саме шляхом зарахування податкового кредиту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів або заявлення суми податкового кредиту до бюджетного відшкодування на рахунок платника.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування якщо:

а) особа:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є суб'єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати";

Матеріали справи свідчать, що позивач до осіб, зазначених у п.п.7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону не відноситься.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність встановлення порушень позивачем норм податкового законодавства щодо формування податкового кредиту на суму 3584663,2 грн., а також відсутність відповідних рішень про зменшення податкового кредиту позивача на вказану суму, суд приходить до висновку, що віднесення даної суми до рядку 25.1 податкової декларації з ПДВ (сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) або до рядку 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) є виключно правом платника та обирається на його розсуд.

При цьому, діюче законодавство не надає повноважень контролюючому органу визначати та встановлювати, у який з вказаних способів платнику необхідно розподіляти суму сформованого податкового кредиту, а також не надає повноважень щодо самостійного віднесення суми податкового кредиту з рядку 25.1 податкової декларації з ПДВ (сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) до рядку 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.

Суд зазначає, що проведеною по справі судовою бухгалтерською експертизою, підтверджена сума бюджетного відшкодування у розмірі 3643858грн., а також встановлено, що висновки викладені в акті перевірки про зменшення бюджетного відшкодування не підтверджуються.

Дослідивши висновок експертизи, суд вважає його повним та обґрунтованим, в звязку з чим приймає його у якості доказу по справі.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено суму податкового кредиту до рядку 25.1 податкової декларації з ПДВ (сума що підлягає бюджетному відшкодуванню), а висновки відповідача щодо відсутності права позивача на бюджетне відшкодування у травні 2009р. та приписи зроблені в акті перевірки щодо необхідності віднесення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3584663,2 грн. до відємного значення податкового кредиту наступних відповідних податкових періодів (ряд. 26 Декларації) є необґрунтованими та такими що зроблені без додержання положень діючого законодавства, тому прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню у сумі 3584663,23грн.

Враховуючи викладене суд не приймає доводи відповідача, по яких він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 30.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №000117911502/0 від 17.07.09р. у частині зменшення ДПТ № 1-29/06 ПСД ТОВ «Діо-Крим-Плюс» з ВАТ «Інвестбудсервіс» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3584663,2грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо Крим - Плюс» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 62, ЄДРПОУ 32749500) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Маргарітов М.В.