Ухвала суду № 96708997, 05.05.2021, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/438/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 травня 2021 року

Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Сиволап Д.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шишацької селищної ради, ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2021 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шишацької селищної ради, ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Зокрема, позивач просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно у вигляді будинку АДРЕСА_1 . В порядку спадкування визнати за ним право власності на вказаний будинок в цілому.

Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідачів вказано Державну нотаріальну контору Шишацького району.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Так, згідно з п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК в позовній заяві поміж іншого зазначається ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п.9 частини 1 цієї ж статті ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

З матеріалів справи встановлено, що спірний будинок не перебуває на балансі жодної юридичної особи, що виключає визначення її балансової вартості, а отже ціна позову повинна визначатись дійсною вартістю квартири.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам, роз`яснено, що «в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання є звіт про оцінку майна.

Таким чином, ціна позову у даній справі (щодо вимоги майнового характеру) повинна визначались дійсною (ринковою) вартістю спірного будинку, визначеною належним суб`єктом оціночної діяльності.

Однак ціна позову у тексті позовної заяви не вказана, до неї не надано жодного документу в підтвердження ринкової вартості майна щодо якого заявлено вимоги про визнання права власності.

За відсутності даних щодо вартості спірного майна неможливо визначити ціну позову та правильній сплати судового збору. В той же час ціна позову є основним критерієм при визначенні категорії значності справи (чи є вона малозначною).

Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги, перша з яких, про скасування свідоцтва про права власності на житло, має немайновий характер, а друга, про визнання права власності на нерухоме майно, має майновий характер. Дані вимоги, хоча і взаємопов`язані, але мають самостійний характер та можуть бути заявлені (задоволені) окремо одна від одної.

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з пп. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характер становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).

Згідно з пп. 2 п.1 ч.2 вказаної статті судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характер становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.).

Позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908 грн. Оскільки позивачем не визначено ціну позову щодо майнової вимоги, суд вважає, що ним сплачено 908 грн. щодо позовної вимоги, яка має немайновий характер.

Таким чином, за позовною вимогою майнового характеру судовий збір позивачем не сплачений.

Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до визначення вартості об`єкту нерухомого майна.

На думку суду, дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки воно жодним чином не обґрунтовано, зокрема воно не містить посилань на передбачені ст. 8 Закону України «Про судовий збір» обставини, що є підставою для відстрочення судового збору. Позивачем не вказано, що заважало йому у визначити вартість нерухомого майна до моменту звернення до суду.

Крім того, позовна заява має ряд невідповідностей вимогам ст. 175 ЦПК України.

Так, згідно з п. 4 ч.3 ст. 175 КПК України якщо позов подано до кількох відповідачів позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Зі змісту позовної заяви неможливо зрозуміти яка вимога пред`явлена до якого відповідача (фізичної та юридичної особи), що утруднює розгляд справи та фактично унеможливлює розподіл судового збору за результатами судового розгляду.

Пунктом 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В супереч даній вимозі, позивачем в позовні заяві вказано код ЄДРПОУ не виконавчого комітету Шишацької селищної ради, а самої Шишацької селищної ради, хоча дані юридичні особи мають окремий статус та різні коди.

Також позивачем не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_2 , незважаючи на те, що він мається у наданій ним інформації з Державного реєстру речових прав.

Крім того, позивачем невірно вказано назву третьої особи «Державна нотаріальна контора Шишацького району» замість вірної назви «Шишацька державна нотаріальна контора» та не зазначено її код ЄДРПОУ.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення наведених судом недоліків.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шишацької селищної ради, ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків наведених в ухвалі.

Недоліки підлягаю усуненню шляхом:

- долучення до матеріалів справи документа щодо дійсної (ринкової) вартості спірного житлового будинку, виданого належним суб`єктом оціночної діяльності.

- зазначенням в позовній заяві ціни позову, що відповідає ринкової вартості спірного будинку;

- доплати позивачами судового збору в розмірі 1% від суми спірного будинку. Реквізити для сплати судового збору розміщені на інтернет-сайті суду за посиланням https://sh.pl.court.gov.ua/sud1631/gromadyanam/tax/;

- розмежування в тексті позовної заяви позовних вимог, пред`явлених конкретно до кожного відповідача;

- зазначення в тексті позовної заяви вірної назви третьої особи, вірних кодів ЄДРПОУ юридичних осіб: відповідача та третьої особи;

- зазначення в тексті позовної заяви РНОКПП (податкового номера) відповідача ОСОБА_2 .

Якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області Д.С. Сиволап