Вирок № 96708489, 05.05.2021, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 р. Справа № 414/681/20 Провадження № 1-кп/414/133/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

прокурора Неманова М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Якимовича О.В.,

потерпілої ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гірське Луганської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працевлаштований, неодружений, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2020 року приблизно о 16:00 год. ОСОБА_1 знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , де в цей час також знаходилася ОСОБА_2 , між якими на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин сталася сварка, під час якої у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , реалізуючи який, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 два удари дерев`яним держаком совкової лопати у ділянку голови зверху.

Продовжуючи реалізовувати вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_1 , помітивши у лівій руці ОСОБА_2 мобільний телефон, наніс їй один удар дерев`яним держаком совкової лопати в ділянку нижньої третини лівого передпліччя та один удар у ділянку нижньої третини правого передпліччя.

У результаті вищевказаних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 16 від 20.03.2020 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: садна на правому вусі; садна за правою вушною раковиною сосцевидного відростка правої скроневої кістки, на внутрішній поверхні нижньої третини правого передпліччя; по синцю на зовнішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя та на передній поверхні нижньої третини лівого передпліччя. У лікарні був встановлений наступний діагноз: забій, садно правого передпліччя; садна вушної раковини сосцевидного відростку справа; забій м`яких тканин голови.

Встановлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості як окремо, так і в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, які утворилися від неодноразової дії тупого твердого предмету (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) не відобразилися, та могли виникнути у строк та за обставин, вказані потерпілою.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та просив суд затвердити угоду про примирення, укладену з потерпілою.

Потерпіла у підготовчому судовому засіданні наполягала на затвердженні угоди про примирення, укладеної нею з обвинуваченим. Також потерпіла зазначила, що не має будь-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого, у зв`язку з чим просила суд залишити заявлений нею раніше цивільний позов без розгляду.

Прокурор та захисник зазначили, що не вбачають підстав для відмови у затвердженні судом цієї угоди.

Судом встановлено, що 05.05.2021 під час судового провадження у м. Кремінна між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України була укладена угода про примирення, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення; сторони погодилися на призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, а також наслідки її невиконання.

Враховуючи ту обставину, що під час підготовчого провадження потерпіла та обвинувачений уклали угоду про примирення, кримінальне провадження розглядалося судом відповідно до положень ст. 474 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про примирення, судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Під час підготовчого судового засідання судом було з`ясовано в обвинуваченого ОСОБА_1 , що він повністю розуміє: права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України; наслідки затвердження та невиконання угоди про примирення, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид та міру покарання, яке буде призначене йому у разі затвердження угоди судом, і на яке він погодився.

Також під час підготовчого судового засідання судом з`ясовано у потерпілої ОСОБА_2 , що вона: повністю розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України; згодна на покарання, яке буде призначене обвинуваченому у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Як особа обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, неодружений, не працевлаштований.

За таких обставин, суд вважає, що угода про примирення може бути затверджена судом, оскільки: її умови не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін; правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення; обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтвердив можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, зокрема сплатити штраф у визначеному в угоді розмірі.

Потерпілою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні був заявлений цивільній позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За таких обставин, оскільки у підготовчому судовому засіданні потерпіла просила залишити свій цивільній позов без розгляду, суд вважає за необхідне залишити без розгляду її позовну заяву.

Процесуальні витрати у кримінальній справі відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Питання про долю речового доказу підлягає вирішенню відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 128, 129, 314, 368-370, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 05 травня 2021 року в місті Кремінна між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.

Речовий доказ, а саме совкову лопату з дерев`яним держаком та металевим лотком, що знаходиться у обвинуваченого ОСОБА_1 , - конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.Г. Безкровний