Рішення № 96708426, 23.03.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7597/20

2-а/405/144/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді: Драного В.В.

при секретарі: Гаврилюк Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Колісника Сергія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 2 батальйону УПП у Кіровоградській області ДПП Колісника С.І. про скасування постанови серії ЕАМ № 3465045 від 22.11.2020 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за непред`явлення для перевірки посвідчення водія. В обґрунтування позову вказав, що 22.11.2020 року він керував транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , та на вул. Пермська в м. Кропивницький був зупинений поліцейськими, які повідомили його про те, що він порушив вимоги ПДР України, а саме перетнув суцільну дорожню розмітку 1.1, на що позивач заперечив. Один з поліцейських відразу став вимагати у нього пред`явити документи. На дану вимогу позивач зазначив, що надасть відповідні документи лише за наявності законних підстав для цього згідно ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, поліцейські вказали, що вони зупинили позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 цього Закону у зв`язку з порушенням останнім ПДР України, однак позивач вважає, що його вину в порушенні ПДР України не було доведено. Також вважає, що відповідач виніс оскаржувану постанову з грубим порушенням чинного законодавства, чим порушив принцип «презумпції невинуватості», що зокрема підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015. За таких обставин, просить скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.01.2021 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.03.2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду необхідних та допустимих доказів, якими мотивує обставини викладені в позовній заяві. Так, 22.11.2020 року під час несення служби ним спільно із напарником було виявлено транспортний засіб Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перетнув суцільну дорожню горизонтальну розмітку 1.1, чим порушив п. 8.5 ПДР України, що стало причиною зупинки даного транспортного засобу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». На місці зупинки водія було повідомлено про причину перевірки документів, однак він відмовився надати поліцейському для перевірки документи, визначені п. 2.1 а) ПДР України, а саме посвідчення водія. В подальшому, водія було повідомлено про суть вчиненого ним правопорушення та роз`яснено його права. Вважає, що оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону, її суть обставинам правопорушення.За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

За таких обставин, суд вирішує справу без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3465045 від 22.11.2020 року, винесеної інспектором роти № 2 батальйону УПП у Кіровоградській області ДПП Колісником С.І., 22.11.2020 року о 16:39 год. в м. Кропивницький по вул. Пермська, 12, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії В, чим порушив вимоги п. 2.4 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. До постанови додано відеофіксацію з нагрудної бодікамери ВА 00043 (а.с. 9).

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 2.4 а) ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідачем до матеріалів справи долучено носій інформації DVD-R диск з відеофіксацією адміністративного правопорушення від 22.11.2020 року. На вказаних відеозаписах відображено, що 12.03.2020 року о 16:05 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений поліцейськими у зв`язку з тим, що позивач перетнув суцільну дорожню горизонтальну розмітку. При перевірці документів водій на вимогу поліцейського не пред`явив йому посвідчення водія, обґрунтовуючи це тим, що у поліцейських відсутні підстави його вимагати. В подальшому, відносно позивача відповідачем було винесено оскаржувану постанову, а іншим поліцейським - постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил дорожньої розмітки. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач представився, повідомив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз`яснив позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розглянув заявлені позивачем клопотання, роз`яснив порядок оскарження постанови та порядок її виконання.

З відеозапису, що міститься на носії інформації DVD-R-диску наданого позивачем, вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач представився, повідомив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз`яснив позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розглянув заявлені позивачем клопотання, роз`яснив порядок оскарження постанови та порядок її виконання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Поряд з цим, згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.02.2021 року у справі № 405/7591/20 постанову серії НК № 158277 від 22.11.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої він 22.11.2020 року о 16 год. 04 хв. ОСОБА_1 , в м. Кропивницькому, по вул. Перспективна, 47/16, керуючи транспортним засобом перетнув суцільну дорожню горизонтальну розмітку 1.1, чим порушив п.п. 8.5 ПДР України, скасовано. Станом на 22.02.2021 року рішення суду законної сили не набрало (а.с. 22).

Водночас, відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 121 КпАП ще не є достатньою підставою вважати, що не було підстав і для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП.

Суд відзначає, що встановлені п. 2 ч. 1 ст. 32 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстави для перевірки документів чи зупинки транспортного засобу поліцейським не передбачають наявності вже оформленого рішення уповноваженого органу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за певне правопорушення в т.ч. порушення ПДР України, яке набрало законної сили на момент перевірки документів чи зупинення транспортного засобу.

Наявність посвідчення водія працівник патрульної поліції перевірив під час того, як зупинив позивача для з`ясування обставин, пов`язаних із порушенням на його думку позивачем ПДР України, і до адміністративної відповідальності за непред`явлення посвідчення водія притягнув його одночасно з притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Тобто, відповідач мав обґрунтовані підстави зупинити автомобіль позивача (не для перевірки посвідчення водія) і оскільки він дійшов висновку про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то, відповідно, правомірно вимагав в позивача пред`явити посвідчення водія відповідної категорії. Те, що позивач не погоджується з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов`язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів.

З огляду на наведене, скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП саме по собі не дає достатніх підстав для висновку, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП теж було неправомірним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 464/1470/17.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом та в порушення вимог ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 2.1 а), 2.4 а) ПДР України не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, яке на законну вимогу поліцейського не пред`явив, суд приходить до висновку, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, позивач на підтвердження своїх позовних вимог не додав до позову посвідчення водія відповідної категорії.

При цьому, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року (справа №5-рп/2015), яким надано тлумачення словосполученням «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», суд вважає необґрунтованим, оскільки вже після прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, норми КУпАП та, зокрема, ст. 258 цього Кодексу зазнали змін, в результаті чого, на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції, розповсюджуються вимоги ч. 4 ст. 258 КУпАП. Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення Правил дорожнього руху, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 77 КАС України, згідно якої доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що відповідачем інспектором роти № 2 батальйону УПП у Кіровоградській області ДПП Колісником С.І. доведено правомірність винесення постанови серії ЕАМ № 3465045 від 22.11.2020 року, у зв`язку з чим, позовні вимоги до нього є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

На підставі ст.ст. 1, 7, 126, 245, 251, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Колісника Сергія Івановича (25030, м. Кропивницький, вул. Ю. Бутусова, 22б) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3465045 від 22.11.2020 року - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його підписаннядо Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний